загрузка...
загрузка...
Оцінка результатів вибірки
Аудит - Аудит - Л.М. Янчева

Застосування вибіркової перевірки дає змогу аудитору зна­чно зменшити обсяг роботи, а отже, час і вартість аудиторської перевірки. Але при цьому аудитор має бути максимально упев­нений у тому, що його висновки, зроблені за результатами ви­біркового обстеження, відповідають реальному фінансовому становищу економічного суб'єкта, що перевіряється, і можуть бути використані їм для оцінки достовірності всієї фінансової звітності підприємства. Це означає, що кількісна і якісна оцін­ка аудитором істотності виявлених при вибірковій перевірці помилок і похибок буде основоположною під час формування думки аудитора щодо перевіреної звітності.

Звідси випливає необхідність розробки аудитором на стадії планування критеріїв оцінки істотності тих помилок і похи­бок, які можуть бути виявлені в результаті вибіркової перевір­ки, оскільки вони також впливають на визначення обсягу ау­диторської вибірки.


Таблиця 5.3. Таблиця випадкових чисел

 

Рядок

Колонка

1

2

3

4

5

6

7

8

1000

37 039

97 547

64 673

31 546

99 314

66 854

97 855

99 965

1001

25 145

84 834

23 009

51 584

66 754

77 785

52 357

25 532

1002

98 433

54 725

18 864

65 866

76 918

78 825

58 210

76 835

1003

97 965

68 548

81545

82 933

93 545

85 959

63 828

61454

1004

78 049

67 830

14 624

17 563

25 697

07 734

48 243

94 318

1005

50 203

25 658

91478

08 509

23 308

48 130

65 047

77 873

1006

40 059

67 825

18 934

64 998

49 807

71 126

77818

56 893

1007

84 350

67 241

54 031

34 535

04 093

35 062

58 163

14 205

1008

30 954

51637

91 500

48 722

60 988

60 029

60 873

37 423

1009

86 723

36 464

98 305

08 305

00 666

29 255

18 514

49 158

1010

50 188

22 554

86 160

92 250

14 021

65 859

16 237

72 296

1011

50 014

00 463

13 906

35 936

17 161

95 755

87 002

71667

1012

66 023

21428

14 742

94 874

23 308

58 533

26 507

11208

1013

04 458

61862

63 119

09 541

01 715

87 901

91260

03 079

1014

57 510

36 314

30 452

09 712

37 714

95 482

30 507

68 475

1015

43 373

58 939

95 848

28 288

60 341

52 174

11879

18 115

1016

61 500

12 763

64 433

01 168

57 905

72 347

49 498

21 871

1017

78 938

71 312

99 705

71 546

42 274

23 915

38 405

18 779

1018

64 257

93 218

35 793

43 671

64 055

88 729

11 168

60 260

1019

56 864

21 554

70 445

24 841

04 779

56 774

96 129

73 594

1020

35 314

29 631

06 937

54 545

04 470

75 463

77 112

77 126

1021

40 704

48 823

65 963

39 359

12 717

56 201

22 811

24 863


Оцінка результатів вибірки


 


Критерії оцінки істотності помилок і похибок — рівень припустимих і очікуваних помилок і похибок, які можуть бути виявлені в результаті перевірки (застосування аудиторських процедур), що встановлюється аудитором.

Припустима помилка — максимальне значення сукупної помилки, яка стає істотною під час прийняття рішення про ефективність вибіркової перевірки. Припустима помилка ви­значається на стадії планування відповідно до обраного ауди­тором рівня істотності. Чим менший прийнятий аудитором розмір припустимої помилки, тим більшим має бути обсяг ау­диторської вибірки (зібрати більше аудиторських доказів).

За тестування ефективності системи внутрішнього контро­лю припустимою помилкою є максимальний ступінь відхилен­ня від установлених економічним суб'єктом принципів і про­цедур системи внутрішнього контролю. Ступінь можливого відхилення визначається аудитором на стадії планування за результатами оцінки ефективності функціонування системи внутрішнього контролю підприємства.

За здійснення незалежних аудиторських процедур припус­тима помилка — максимально припустима сума помилки під час перевірки правильності оборотів і сальдо за рахунками бух­галтерського обліку або за статтею бухгалтерського балансу, яку аудитор згоден припустити з метою впевненості, що сукуп­ний вплив таких помилок на весь процес аудиту не дасть змогу йому зробити необгрунтовані висновки стосовно достовірності бухгалтерської звітності підприємства (відсутності в ній істот­них помилок).

Поняття очікуваної помилки безпосередньо пов'язане з оцінкою аудитором свого аудиторського ризику, тобто з готов­ністю аудитора взяти на себе ризик того, що в перевіреній бух­галтерській звітності залишаться невиявленими істотні по­милки. Якщо аудитор припускає можливість наявності сер­йозної помилки в сукупності, що перевіряється, він має запланувати тестування більшої за обсягом вибірки, щоб пере­вірити, чи не перевищує загальна величина таких помилок у сукупності прийнятий ним розмір припустимої помилки. Ма­лий розмір вибірки (сукупності, що перевіряється) планується


аудитором тоді, коли він припускає, що вірогідність наявності помилок у сукупності дуже низька.

Після здійснення за кожним елементом вибірки потрібних процедур перевірки аудитор має:

•       проаналізувати всі помилки, що виявлені за вибіркової перевірки;

•       поширити виявлені за вибіркової перевірки помилки на всю генеральну сукупність і порівняти отримані фактичні по­милки зі встановленим аудитором розміром припустимої по­милки;

•       провести корегування ризику неефективності вибіркової перевірки у тому випадку, якщо сумарна величина отриманої фактичної помилки більше припустимого рівня.

Проведення аудитором аналізу виявлених під час вибірко­вої перевірки помилок передбачає їх оцінювання за певними критеріями (рис. 5.13).

Під час аналізу виявлених за вибіркової перевірки помилок аудитор насамперед має визначити, чи справді дані, що викли­кають у нього сумнів, є помилкою. У процесі побудови вибірки аудитор з урахуванням цілей перевірки має визначити ті кри­терії, відповідно до яких виявлені неточності і похибки будуть трактуватися ним як помилки.

Наприклад, виявлений під час проведення незалежних про­цедур перевірки дебіторської заборгованості помилковий за­пис за розрахунками з покупцями, на думку аудитора, не може істотно спотворити загальну ситуацію з обліку дебіторської за­боргованості. У цьому випадку недоцільно розглядати це як помилку при оцінці результатів вибіркової перевірки певної ситуації. Водночас ця помилка може вплинути на інші аспекти аудиторської перевірки, наприклад, під час оцінки сумнівної заборгованості.

Можливі ситуації, коли з тієї або іншої причини аудитор не має можливості отримати очікуваний аудиторський доказ сто­совно певного елемента вибірки . У цьому випадку припуска­ється використання аудитором альтернативних процедур пе­ревірки.

Наприклад, для підтвердження дебіторської заборгованості аудитор розіслав запити відповідним покупцям. Якщо з тієї або іншої позиції дебіторської заборгованості не було отримано


Оцінка результатів вибірки

від покупця підтвердження, аудитор може одержати докази, яких бракує, про достовірність суми заборгованості шляхом перевірки надходження платежів від певних покупців за бан­ківськими виписками. Якщо така альтернативна процедура перевірки виявилася недостатньою для отримання потрібного рівня доказовості, то такий елемент вибірки має розглядатися аудитором як помилка.

Під час аналізу виявлених помилок аудитор має брати до уваги їх не тільки кількісні, а й якісні аспекти. Це означає, що потрібно визначити характер і мотиви виявлених помилок, а також їх подальший можливий вплив на коректування обсягів інших аудиторських процедур.


 

Бібліотека онлайн Lection.com.ua створена для студентів та учнів, які прагнуть вчитися і пізнавати нове. Наша онлайн бібліотека підручників має близько 25 книг, ми намагаємося оновлювати нашу базу підручників кожен місяць. Сподіваємося наш сайт вам подобається. З повагою адміністрація.