загрузка...
загрузка...
Поняття інформаційного ризику
Аудит - Аудит - Л.М. Янчева

Бухгалтерський облік є важливою інформаційною підсисте­мою, яка забезпечує надання адміністрації економічного су­б'єкта своєчасної, достовірної і повної інформації про госпо­дарські процеси підприємства, стан його активів і зобов'язань для прийняття різних управлінських рішень. Разом з тим ін­формація бухгалтерської звітності широко використовується керівництвом інших економічних суб'єктів для прийняття управлінських рішень стосовно певного підприємства.

 

Інформаційний ризик — це вірогідність отримати викрив­лену інформацію і прийняти неправильне управлінське рішен­ня на основі недостовірних даних бухгалтерської звітності ін­шого економічного суб'єкта. Мається на увазі насамперед не­правильна оцінка за даними бухгалтерської звітності фінан­сового стану і платоспроможності іншого економічного су­б'єкта.

У світовій практиці прийнято виокремлювати декілька мож­ливих причин виникнення інформаційного ризику (рис. 4.1).


Поняття інформаційного ризику


Бухгалтерська звітність формується шляхом систематично­го накопичення й узагальнення різної поточної інформації про господарські процеси економічного суб'єкта. Оцінити досто­вірність інформації бухгалтерської звітності — це насамперед оцінити надійність самого процесу бухгалтерського обліку і первинної документації, що є основою бухгалтерської звітнос­ті. Такої можливості немає у більшості користувачів економіч­ної інформації через відсутність доступу до неї.

Навіть в ідеалі адміністрацію будь-якого економічного суб'єкта не можна назвати неупередженою. У неї завжди мо­жуть бути природні імпульси до "прикрашання" показників бухгалтерської звітності свого підприємства, що можуть бути результатом як завищеної суб'єктивної оцінки своїх цілей і перспектив розвитку, так і недостатнього розуміння кон'юн­ктури свого ринку і місця на ньому. Але в більшості випадків — це бажання досягти певного впливу на користувачів.

У світовій практиці розглядаються декілька можливих спо­собів зниження інформаційного ризику (рис. 4.2).

Поняття інформаційного ризику

Кожен із цих способів має позитивні й негативні риси, і тому користувачі самостійно вирішують, який з них обрати у певно­му випадку. Розглянемо їх.

1.      Якщо користувач приймає рішення усунути інформацій­ний ризик самостійно, то він має самостійно перевірити досто­вірність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта, що цікавить його. Для цього потрібен не тільки штат відповідних професіоналів, а й час на перевірку. У результаті така перевір­ка коштує дорого й економічно неефективна. Такий спосіб зни­ження інформаційного ризику, як правило, застосовують спе­ціалізовані споживачі інформації (органи страхування, дер­жавні податкові органи) для досягнення специфічних цілей.

2.  Користувач погоджується з невідомим йому рівнем ризи­ку з метою економії витрат. Він може дійти висновку, що мож­ливі витрати грошей, затрати сил і часу на усунення інформацінного ризику не окуповують тих результатів, для досягнення яких вони проводяться. Як правило, прийняття такого рішен­ня характерне для адміністрації невеликих економічних суб'єктів. Представники великих економічних суб'єктів часті­ше погоджуються на подібні витрати.

3.  Користувач поділяє інформаційний ризик з постачальни­ком інформації (адміністрацією економічного суб'єкта). Як ві­домо, відповідальність за складання бухгалтерської звітності несе адміністрація економічного суб'єкта. Толі саме вона від­повідає й за надання користувачам надійної, достовірної ін­формації. Користувач може вважати, що представники адміні­страції економічного суб'єкта, навіть переслідуючи власні ін­тереси, не припускатимуть явних і грубих перекручень у поданій бухгалтерській звітності. Такий підхід характерний для взаємостосунків з попередніми партнерами.

4.  Користувач довіряє інформації, підтвердженій незалеж­ним аудитором. Це класичний і найпоширеніший у світовій практиці спосіб зниження інформаційного ризику в умовах ринкової економіки, оскільки функцію засвідчення бухгалтер­ської звітності виконали незалежні аудитори. З одного боку, витрати на проведення незалежної аудиторської перевірки бере на себе економічний суб'єкт, що перевіряється, а, з іншо­го, — у користувача завжди є конкретний адресат, стосовно якого є можливість пред'явити позов за неякісну інформацію (невірогідність висновків аудитора).

Світовий практичний досвід показує, що економічно вигід­ним і надійним способом зниження інформаційного ризику є використання результатів незалежної аудиторської перевірки (аудиторського висновку). Загальне правило полягає у тому, що коли бухгалтерська інформація (фінансова звітність) еко­номічного суб'єкта використовується для прийняття еконо­мічного рішення більш ніж однією особою, то, зазвичай, по­трібна аудиторська перевірка.

Отже, аудит у світовій практиці розглядається як процес, під час якого здійснюються:

•       захист інтересів власників;

•       зменшення інформаційного ризику користувачів до при­йнятного рівня.


 

Бібліотека онлайн Lection.com.ua створена для студентів та учнів, які прагнуть вчитися і пізнавати нове. Наша онлайн бібліотека підручників має близько 25 книг, ми намагаємося оновлювати нашу базу підручників кожен місяць. Сподіваємося наш сайт вам подобається. З повагою адміністрація.