загрузка...
загрузка...
Життєві форми водних макрофітів та їхня класифікація PDF Друк e-mail
Ботаніка - Гідроботаніка

Чинники довкілля суттєво впливають на морфологічну структуру водних рослин, на особливості сезонного і різновікового розвитку.

Дослідження цих особливостей важливо для фітодіагностики процесів, які відбуваються у перезволожених субстратах під впливом природних і антропогенних чинників. Суттєве значення має вивчення життєвих форм водних макрофітів та їхні адаптивні зміни. Життєвим формам і формам розвитку водних та болотних рослин присвячено значну кількістьдосліджень [134, 137, 140,]

Класифікація життєвих форм водних макрофітів побудована на ознаках різноманітності органів, які сформувалися під впливом навколишнього середовища.

У цьому посібнику розглядається класифікація життєвих форм водних і болотних макрофітів помірних широт за Д. В. Дубиною (1993).

Створюючи класифікації груп біоморф водних і болотних рослин потрібно враховувати умови місцезростань, морфологічні особливості водних і болотних рослин, еколого-біологічні і еколо-морфологічні особливості видів у процесі онтогенетичного розвитку в озерних і річкових системах великих комплексів із незначним або значним коливанням води для природних водойм помірного поясу, а також водойм зі штучним регулюванням рівня води (ставки).

Еугідатофіти. Рослини проходять увесь життєвий цикл у водному середовищі у лімнофазі і прибережній екофазі. Лише генеративні органи можуть підніматися над поверхнею води під час цвітіння та запилення на нетривалий період. Вони здатні до обміну речовин з водним середовищем. Корені й кореневища розташовані у земноводнім шарі до 20 см. У болотній екофазі наземних форм не утворюють. Відрізняються значною репродуктивною здатністю. Ця група біоморф відіграє значну роль в утворенні основної органічної маси сплавин у ставках і озерах.

Еугідатофіти є домінантними видами (едифікаторами) асоціацій союзів Potamion lucentis (крім Myriophyllo-Potametum), Potamion pusilli. Рідше утворюють синузії в інших угрупованнях.

Представники: роди - різуха (Najas), Zannichellia, Ruppia, Zostera, рдесник гребінчастий (Potamogetonpectinatus), P. lucens, P. perfoliatus.

Аерогідатофіти (гідатоаерофіти). Життєвий цикл проходить у лімнофазі й прибережній екофазі. Коли наступає мімозна екофаза формуються наземні форми , які здатні до вегетації протягом перехідного періоду. Генеративне розмноження часто завершується у болотній екофазі. Генеративні органи розташовуються на 5-10 см над поверхнею води. У деяких видів їх розміри досягають понад 20 см (латаття біле (Nymphaea alba), Nelumbo). Розмножуються вегетативно (кореневищами) і насінням (гідрохорія). Зазвичай переважає вегетативне відтворення. Аерогідатофіти у заростях виділяються по габітусу, часто утворюють наземні форми. Кореневища потужні й надзвичайно розгалужені. Коренева система глибоко проникає в субстрат, значна фітомаса на поверхні й частково над поверхнею води дозволяє аерогідатофітам успішно вегетувати і в ерозійній зоні. Представник водяний горіх плаваючий (Trapa natans s.l.) у зв’язку з однорічним життєвим циклом належать до гідротерофітів.

Функції в угрупованнях:                аерогідатофіти є едифікаторами

домінантами або співдомінантами в угрупованнях союзу Nymphaeion albae. Може траплятися в синузіях по межах очеретяних заростей. До них відносяться й угруповання союзів Batrachion aquatilis і Batrachion fluitantis.

Представники: Nymphaea, Numphoides, гірчак земноводний (Polygonum amphibium), рдесник плаваючий (Potamogeton natans), P. gramineus та ін.

Плейстофіти. Життєвий цикл пов'язаний з лімнофазою, прибережною і болотною екофазами. У наземній екофазі особини відмирають. Коренева система водних рослин, які живуть у поверхневих шарах води, не розвинута або слабко розвинута. Мінеральні речовини рослини поглинають із води. На поверхні води рухаються за допомогою вітру й хвиль. Здатність до вегетативного розмноження (діленням клонів) висока.

Найоптимальніші умови для розвитку знаходять в акумулятивній зоні водойм. Виділяють топічні (статистичні) і динамічні форми [135]. Топічні форми : пелагіальні, субліторальні, евліторальні, наземні, затонні; динамічні: дифузні (рослини розповсюджуються колоніями розсіяно по всій  водоймі), експлозійні            (швидко                 розповсюджуються після появи сприятливих умов і формують суцільні зарості на поверхні води); пульсаційні (рослини розповсюджуються колоніями у сприятливих умовах і зникають - у несприятливих (похолодання та сильний вітер).

Фунції в угрупованнях: характерні види союзів Lemnion minoris, Utriculirion vulgaris і Hydrocharition morsus-ranae; є едифікаторами, домінантами у самостійних асоціаціях і в синузіях інших ценотичних рангів.

Представники: роди - сальвінія (Salvinia), азола (Azolla), ряска мала (Lemna minor), спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza).

Теганофіти. Більша частина життєвого циклу, включаючи генеративне відтворення, проходить у прибережній і болотній екофазах. Генеративне розмноження менш характерне, ніж вегетативне. У лімнофазі та наземній екофазі рослини знаходяться нетривалий час, але відбуваються важливі морфологічні зміни. У лімнофазі розміри рослини збільшуються. Під впливом гідростатичного тиску і слабким закріпленням кореневої системи особини відриваються й стають тимчасово плаваючими. Вони здатні вегетувати триваліший час при умові закріплення у прибережних сплавинах (наприклад, ситняг голчастий (Eleocharis acicularis)).

Плейстогелофіти. Більша частина життєвого циклу проходить у болотній і прибережній екофазах. У наземній екофазі здатні вегетувати лише нетривалий час.

Якщо у вас є бажання купити ворота в Донецьку, тоді радимо вам відвідати сайт наших партнерів  ВСВ-Групп Донецьк http://www.vsv-group.com.ua на ньому ви зможете знайти всю інформацію про ворота в Донецьку.

Це багаторічні рослини середнього розміру з потужною мичкуватою кореневою системою (кореневища плагіотропні). Стебла й листки мають повітряні порожнини, які забезпечують стійкість рослин у воді на незакріплених донних відкладах. Більшу частину вегетаційного періоду коренева система розташована у поверхневих шарах донних відкладів або в товщі води. Рослини інколи відриваються від субстрату і плавають у товщі води як плейстофіти. Більшість видів розмножуються вегетативно - паростками, а осока несправжньосмикавцева (Carex pseudocyperus) і цикута отруйна (Cicuta virosa) утворюють велику кількість насіння.

Функції в угрупованнях: види пов’язані з угрупованнями союзів Cicution virosae, Alnion glutinosae.

Представники: цикута отруйна (Cicuta virosa), образки болотні (Calla palustris), бобівник трилистий (Menyanthes trifoliate), осока несправжньосмикавцева (Carex pseudocyperus).

Гідроохтофіти. Види, які здатні зростати у болотній і наземній екофазі в перший рік вегетації, у наземно-прибережній з повною генеративною репродукцією - у другий. На третій рік вегетації вони здатні зростати в умовах прибережно-болотного екоперіоду, який завершується поступовим відмиранням вегетативних органів. Наявність цієї групи видів є ознакою критичного екоперіоду і чергування екоциклів.

Види цієї групи по габітусу менш вразливіші, ніж попередні. Коренева система слабко розвинута і досягає 25-30 см глибини. У більшості ці види дво-трирічні. їхній життєвий цикл зазвичай розпочинається з прибережно-наземного періоду. Переважає генеративне розмноження (види роду частуха (Alisma), омег водяний (Oenanthe aquatica), лепешняк плаваючий (Glyceria fluitans), але доволі часто і вегетативне (комиш укорінливий (Scirpus radicans), бульбокомиш морський (Bolboschoenus maritimus). В акумулятивному процесі гідроохтофіти беруть участь в утворені донних відкладів.

Функції в угрупованнях:          види формують угруповання союзів

Oenanthion aquaticae i Sparganio-Glycerion fluitantis.

Представники: омег водяний (Oenanthe aquatica), комиш укорінливий (Scirpus radicans), бульбокомиш морський (Bolboschoenus maritimus), лепешняк плаваючий (Glyceria fluitans).

Охтогідрофіти. Більшу частину вегетаційного періоду види пов’язані з прибережною, болотною й наземною екофазами і лише нетривалий час - з лімнофазою. Життєвий цикл тривалий.

Це велика група, переважно з очеретяних угруповань із великими і потужними надземними органами і розвинутою кореневою системою. Вони відрізняються від інших груп розмірами й фізіономічністю. Коренева система розташована на значній глибині, завдячуючи цьому ця група видів виконує берегозакріплювальну функцію й бере участь у процесах заростання водойм у разі знижені її рівня, сприяючи змілінню водойм. Функція видів в акумулятивній і ерозійній зонах однакова. Розмноження вегетативне і, зрідка, - генеративне (анемохорія, гідрохорія).

Функції в угрупованнях: габітус видів визначає їхнє положення в літоралі як едифікаторів угруповань союзів Phragmition communis, Sparganio-Glycerion fluitans, Phalaridion urundinaceae (частково).

Представники:      рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), рогіз

широколистий (T. latifolia), очерет звичайний (Phragmites australis), комиш озерний (Scirpus lacustris), аїр тростиновий (Acorus calamus) та ін.

Евохтофіти. Життєвий цикл пов'язаний із прибережною і болотною екофазами, в яких триває повний розвиток кореневищних пагонів. Гідрофа- за й наземна екофаза складає лише короткий період річного циклу розвитку. Представники цієї групи - крупні прибережні осоки, дернинні та кореневищні, з розвинутою кореневою системою, яка розташована на значній глибині. Займають місцезростання у прибережній зоні після очеретяних угруповань (евліторальне положення). Відрізняються високою генеративною і вегетативною (кореневищні паростки) здатністю до розмноження.

Функції в угрупованнях: едифікатори і домінанти в літоральних угрупованнях союзів Salicion albae і Alnion glutinosae.

Представники: осока гостра (Carex acuta), о. пухирчаста (C. vesicaria),

о. побережна (C. riparia) та ін.

Улігінозофіти. Види, які короткочасно пов’язані з прибережною екофазою і тривалий період - з болотною та наземною. Види болотних місцьзростань - середньовисокі трав’янисті рослини з розгалуженою кореневою системою. Переважають багаторічники. Вони є важливими компонентами акумуляційного процесу, але не відіграють провідної ролі у формуванні відкладів. Тривалий період життєвого циклу проходить у прибережній, болотній і наземній екофазах. Види улігінозофітів є виповнюючими в угрупованнях і визначають їх видове багатство. Вони характеризуються різноманітними вегетативними органами. Переважає вегетативне розмноження.

Функція в угрупованнях: зазвичай види зустрічаються як супутні в угрупованнях очеретяних заростей до заплавних лісів і вільшняків, мають широку амплітуду трапляння в угрупованнях класів Phragmiti- Magnocaricetea, Scheuchzerio-Caricetea fuscae, Salicetea purpurea, Alnetea glutinosae і порядку Agrostietalia stoloniferae.

Представники:      молочай болотний (Euphorbia palustris), вех

широколистий (Sium latifolium), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), плакун верболистий (Lythrum salicaria).

Тріхогігрофіти. Більша частина вегетаційного періоду проходить у болотній і наземній екофазах. Після висихання поверхневого шару грунту проходить інтенсивний розвиток кореневої системи й утворюються столони. Здатні розвиватися в умовах короткочасного затоплення та повного висихання екотопів. Це багаторічні види невеликих розмірів, здебільшого зі столоноподібними пагонами і розгалуженою кореневою системою. Відрізняються інтенсивною репродуктивною здатністю за рахунок пагонів. Здатність формування насіння слабка.

Функції в угрупованнях: домінанти й едифікатори переважно союзу Agropyro-Rumicion crispi.

Представники:      перстач гусячий (Potentilla anserina), жовтець

повзучий (Ranunculus repens), мітлиця велетенська (Agrostis gigantea).

Пелохтофіти. Зростають у болотній екофазі, де проходять повний цикл розвитку. У наземній екофазі зазвичай розвиваються на ділянках після оголення грунтів, пов’язаних зі зниженням рівня ґрунтових вод. У гідрофазі рослини знаходяться в стані анабіозу (насіння). Прибережну екофазу переносять нетривалий час. Повний розвиток видів пов’язано з критичним екоперіодом, які характеризують прибережно-наземній зміні екофаз. Після проростання насіння на незакріплених ґрунтах вони бувають індикаторами акумулятивної зони і співдомінантами або синузіями рослинних угруповань. Розвиток видів нетривалий, зазвичай 3-4 місяці з кінця весни до кінця літа. За своїм розвитком схожі на терофіти. Відрізняються переважанням генеративного розмноженням. Насіннєва продуктивність висока.

Функції в угрупованнях: види є домінантами і співдомінантами в угрупованнях класів Isoeto-Nanojuncetea i Crypsietea aculeatae.

Представники: ситняг яйцевидний (Eleocharis ovata), осока богемська (Carex bohemica), Coleanthus subtilis.

Пелохтотерофіти. Життєвий цикл проходить переважно у болотній і наземній екофазах. Тривалість періоду розвитку припадає на наземну екофазу. Це пов’язано з розташуванням кореневої системи на значній глибині (30-40 см) і більше. Можуть деякий час зростать в умовах прибережної екофази. Цим і відрізняються від групи пелохтофітів. Види мають великі розміри (50-100 см) і формують значну кількість квіток та насіння. За будовою екзоаеренхіми і наявністю потужної системи додаткових коренів схожі з групою улігонозофітів.

Функції в угрупованнях:            виступають    у ролі домінантів або

співдомінантів в угрупованнях класу Bidentea tripartite, серед яких багато синантропів в угрупованнях класу Oryzetea (рисові поля).

Представники: череда трироздільна (Bidens tripartita), ч. променева (B. radiata), гірчак волотистий (Polygonum lapathifolium), щавель морський (Rumex maritimus).

Контрольні запитання до розділу

1.                Назвіть групи біоморф водних рослин.

2.                Дайте характеристику біоморф групи гідроморфні.

3.                Дайте характеристику біоморф групи гідрогеломорфні.

4.                Дайте характеристику біоморф групи геломорфні.

5.                Дайте характеристику біоморф групи гігроморфні.

6.                Дайте характеристику біоморф групи гігромезоморфні.

7.                Назвіть види рослин що належать до групи еугідатофіти.

8.                Назвіть види рослин що належать до групи аерогідатофіти.

9.                Назвіть види рослин що належать до групи плейстофіти.

10.          Назвіть види рослин, що належать до групи теганофіти.

11.           Назвіть види рослин, які належать до групи плейстогелофіти.

12.          Назвіть види рослин, що належать до групи тріхогігрофіти.

13.           Назвіть види рослин що належать до групи гідроохтофіти.

14.          Назвіть види рослин що належать до групи охтогідрофіти.

15.          Назвіть види рослин що належать до групи евохтофіти.

16.          Назвіть види рослин що належать до групи улігінозофіти.

 

Бібліотека онлайн Lection.com.ua створена для студентів та учнів, які прагнуть вчитися і пізнавати нове. Наша онлайн бібліотека підручників має близько 25 книг, ми намагаємося оновлювати нашу базу підручників кожен місяць. Сподіваємося наш сайт вам подобається. З повагою адміністрація.