загрузка...
Геодезичне обґрунтування в підземних виробках PDF Друк e-mail
Геодезія - Інженерна геодезія - Міхельов Д.Ш.

Осі й контури тунелю й підземних споруд у процесі будівництва розбивають від пунктів підземного полігоні метричного ходу, що прокладає у виробках слідом за вибоєм. Для виходу від стовбура на траси в підхідних виробках, що представляють у більшості випадків штольні шириною в підставі близько 3м і висотою близько 2м, прокладають ходи підхідної підземної полігонометрії. Через порівняно невелику ширину підхідної штольні й малого радіуса кругової кривої в ходи підхідної підземної полігонометрії необхідно включати сторони довжиною менш 10м.

Полігонометричні ходи, що прокладають по трасі тунелю, діляться на два види: робітники підземні полігонометричні ходи зі сторонами 25 - 50м й основні полігонометричні ходи зі сторонами 50 - 100м. При видаленні вибою від стовбура більш ніж на 1км по пунктах основного підземного полігонометричного ходу прокладають головні ходи, вимірюють кути між діагоналями, що з'єднують віддалені на найбільші (50, 100м) відстані друг від друга пункти основного полігонометричного ходу. Основні полігонометричні ходи прокладають у вигляді ланцюжків витягнутих трикутників (рис. 27.13).

Значення координат пунктів і дирекційних кутів ліній, на які опираються ходи підземної полігонометрії, виходять у результаті орієнтування через стовбур, ходи підземної полігонометрії можуть опиратися на пункти геодезичного обґрунтування, створеного на поверхні шляхом безпосереднього примикання через портали.

Пункти робочих й основних полігонометричних ходів у штольнях закріплюють бетонними монолітами, а в бетонному обробленні тунелю - обрізками рейок довжиною близько 10см, забетонованими в оброблення тунелю. Центр знака фіксують отвором 1 - 2мм, закарбованим міддю. У зводі тунелю при скельних породах або бетонному обробленні полігонометричні знаки закріплюють спеціальними штирями. У тунелях з металевим тюбінговим обробленням полігонометричні знаки закріплюють на ребрі жорсткості оброблення. При цьому запилюють майданчик на рівні голівки рейок розміром 2 - 3см й у середині її просвердлюють отвір, який зачеканюють міддю.

Знаки основної полігонометрії в тунелях закладають приблизно па 10 см вище рівня голівки рейок. На кожен закріплений знак становлять опис.

Лінії в підземному полігонометричному ході вимірюють підвісними сталевими прокомпарованими рулетками або дротами в прямому й зворотному напрямках. Широко використовують світлодалекоміри. Крім того, у робочій полігонометрії іноді застосовують короткобазисний метод.

При вимірі ліній підвісними  вимірювальними приладами для натягу їх використовують динамомітри або блокові штативи з гирями.

Рис. 27.13. Схема підземної полігонометрії

Відліки при вимірі довжин прольотів роблять по нитках схилів, підвішених у створі вимірюваної лінії через 20 або 24м. Перед виміром ліній нівеліром відзначають той самий горизонт на нитках всіх або декількох сусідніх схилів, що виключає необхідність введення виправлень за нахил мірного приладу.

Кути в ходах робочої полігонометрії вимірюють теодолітом типу ЗТ5 двома прийомами. У ходах підхідної й основної полігонометрії зі сторонами 50 - 100м кути вимірюють приладами ЗТ2 трьома-чотирма круговими прийомами. Головні ходи прокладають для забезпечення необхідної точності збійок при однобічних проходках великої довжини зі сторонами довжиною до 1км, тому кути в головних підземних полігонометричних ходах вимірюють шістьома прийомами.

Для зменшення впливу помилок центрування через один-два прийомів заново центрують теодоліт, змінюючи при цьому установку центрира на 180°.

У ходах підхідної полігонометрії на ділянках з короткими лініями для виключення помилки центрування при вимірі кутів на кінцях коротких ліній одночасно встановлюють два теодоліти й візують безпосередньо на штифти зорових труб.

З огляду на високу значимість і відповідальність у забезпеченні збійки підземних виробок із необхідною точністю, кутові виміри в ходах підземної полігонометрії роблять не менш чим два рази в різний час. Кутові нев'язання в трикутниках основної полігонометрії зі сторонами 50 й 100м не допускаються більше: 8" - при однократному вимірі кутів, 6" - при підрахунку нев'язання за середнім значенням кутів, отриманих у різночасних вимірах.

В замкнутих полігонах допустиме невязання підраховують за формулою

доп f β = 6”,

де n - число сторін підземного полігонометричного ходу.

Відносне лінійне нев'язання в цих полігонах не допускають більше 1:25000. При периметрі менш 250м й абсолютне нев'язання не повинна перевищувати 10мм.

Координати точок ходів основної полігонометрії обчислюють у міру просування вибою вперед. Перед обчисленням координат кутові нев'язання в трикутниках розподіляють нарівно на всі кути. Після збійки між стовбурами ходи підземної полігонометрії орієнтують по способі двох шахт. Це необхідно для уточнення дирекційних кутів біля стовбурових ліній підземної полігонометрії, для випадку нового будівництва.

 
загрузка...