загрузка...
Методичне забезпечення теоретичного опанування теми (СРТМ) 2 - Комунікативні процеси у навчанні: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни PDF Друк e-mail
КПН - Комунікативні процеси у навчанні: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни - Бутенко Н. Ю., Приходько В. М., Федоренко Н. І.

2.2.3. Методичне забезпечення теоретичного
опанування теми (СРТМ)

Методичні поради

Опрацювання цієї теми безпосередньо пов’язане з використанням та осмисленням власного життєвого досвіду.

Мультфильмы любят все, хоть взрослые, хоть дети. Наверняка вы помните старый добрый мультипликационный сериал Симпсоны и вместе с ним Гомера, Барта, Мардж, смотреть Симпсоны весело и можно делать это всей семьей.

Взаєморозуміння в процесі спілкування та адекватна поведінкова реакція виникають за умов, коли адресант уміє донести до адресата ідею, що він її сформулював у своїй уяві, а адресат спроможний розшифрувати повідомлення. На жаль, більша частина того, що передається, буває загублена з різних причин. Розуміння студентами головних перешкод на шляху комунікації дасть можливість їм удосконалювати власне спілкування. Тому має сенс не лише визначити, що саме сприяє доброму розумінню партнера у спілкуванні, важливо оволодіти навичками ефективного слухання та правильного викладення власного погляду; встановлення та підтримки зворотного зв’язку. Набуття та відпрацювання ефективних комунікативних технологій стане підставою для подальшої фахової діяльності та особистого життя.

Працюючи з матеріалами з цієї теми, треба брати до уваги, що на процес спілкування та передання інформації у спілкуванні суттєво впливають особистісні характеристики людей, які спілкуються. Біологічні, психологічні та соціальні якості людей обумовлюють те, як людина говорить, як слухає, на що звертає увагу, як обробляє та усвідомлює отриману інформацію тощо. Ці обставини висувають певні вимоги до тих, хто спілкується.

Як правило, люди не звертають достатньої уваги на ті дії, які вони виконують постійно. Це повністю стосується того, що і як ми говоримо та як ми слухаємо. Внаслідок цього питання даної теми здаються зрозумілими і легкими, але насправді це далеко не так, що, у свою чергу, ускладнює процес засвоєння матеріалу. Додаткову інформацію можна отримати, ознайомившись із літературою з питань риторики.

Важливо пам’ятати, що для комунікації у спілкуванні використовуються різноманітні засоби передання інформації. На відміну від комунікацій взагалі у спілкуванні дуже велике значення мають невербальні канали передання та сприйняття інформації.
У повсякденному житті люди постійно звертаються до цих каналів, але треба не лише вміло використовувати ці можливості самому, важливо правильно розуміти іншу людину, яка теж використовує їх. Теоретичне опрацювання матеріалу цього розділу має бути спрямоване на оволодіння знаннями про мову жестів та рухів, контакт очей, вплив розміщення людей та часу їх спілкування на ефективність спілкування взагалі.

Цікавим є зіставлення змісту та тих обсягів інформації, які транслюються завдяки різним каналам зв’язку у спілкуванні. Самостійне опрацювання цього питання може бути використане студентами для вдосконалення побудови власних промов та для оптимізації власного спілкування взагалі.

І нарешті, цікавим і корисним для студентів є вивчення питання ролі одягу й узагалі зовнішнього вигляду як каналів передання інформації. Опрацьовуючи це питання, доцільно пов’язати його розуміння із впливом іміджу на процес комунікації у спілкуванні та з проблемою утворення на підставі цього бар’єрів нерозуміння. Як додаткове завдання, спрямоване на поширення знань студентів, можна розглянути особливості ділового одягу та вимоги до зовнішнього вигляду робітників у різних країнах світу.

У межах опанування цієї теми доцільно звернути увагу на мож­ливості використання як вербальних, так і невербальних засобів спілкування у професійній діяльності, особливо в діяльності викладача та керівника. Правильний вибір засобів передання інформації є не лише підставою для ефективнішого професійного спілкування, для досягнення мети діяльності, а й чинником моти­вації діяльності учнів, студентів, підлеглих.

Для закріплення набутих знань із теми доцільно попрацювати з практичними завданнями, виконати тести та виявити власні обмеження.

Ілюстративний матеріал

Рис. 2.1. Основні аспекти комунікації.

Табл. 2.1. Характеристика використання основних аспектів комунікації у спілкуванні.

Рис. 2.2. Вербальна та невербальна комунікативна поведінка.

Рис. 2.3. Розбіжності вербальної і невербальної комунікації.

Рис. 2.4. Мовлення як основний засіб спілкування.

Табл. 2.2. Різновиди ораторського мовлення.

Табл. 2.3. Класифікація індивідуальних мовленнєвих типів особистості.

Табл. 2.4. Характеристика основних мовленнєвих реакцій викладача.

Табл. 2.5. Основні мовленнєві прийоми, які допомагають викладачеві спіл­куватися з аудиторією.

Рис. 2.5. Компоненти ефективного подання лекційного матеріалу.

Рис. 2.6. Основні бар’єри слухання.

Рис. 2.7. Основні рівні слухання.

Рис. 2.8. Основні типи слухачів.
Рис. 2.9. Основні стилі слухання та прийоми активного слухання.

Табл. 2.6. Принципи ефективного слухання.

Рис. 2.10. Структура невербальних засобів спілкування.

Рис. 2.11. Основна типологія жестів.

Рис. 2.12. Особливості невербальної комунікації.

Рис. 2.13. Функції невербальної комунікації.

Табл. 2.7. Інтерпретація невербальних сигналів.

Табл. 2.8. Вплив розташування за столом на ефективність спілкування.

Стан особистості

Рис. 2.1. Основні аспекти комунікації


Таблиця 2.1

ХАРАКТЕРИСТИКА ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ
АСПЕКТІВ КОМУНІКАЦІЇ У СПІЛКУВАННІ

Характеристика
аспектів комунікації

Слухання

Мовлення

Читання

Написання

Засвоєння

У першу чергу

У другу чергу

У третю чергу

У четверту чергу

Використання

Найбільше

Наступне за значенням

Передостаннє за зна­ченням

Останнє за значенням

Весь час процесу ко­мунікації = 100 %

45 %

30 %

16 %

9 %

Навчання

Останнє з погляду приділеної уваги

Передостаннє з погля-
ду приділеної уваги

Наступне за приділюваною увагою

Найважливіше за при­ділюваною увагою

Джерело: Ця таблиця — результат досліджень, що були здійснені у США професором Лайманом Стілом (Lyman Steil) з університету Мінесоти. (За книгою: Managing Cultural Difference. 3**-ed.-Houston, etc.: Gulf, 1991. — P. 36).



Рис. 2.2. Вербальна та невербальна комунікативна поведінка

Рис. 2.3. Розбіжності вербальної і невербальної комунікації

Джерело: Купіцина В. Н. «Міжособистісне спілкування».

Рис. 2.4. Мовлення як основний засіб спілкування

Таблиця 2.2

РІЗНОВИДИ ОРАТОРСЬКОГО МОВЛЕННЯ

Види ораторського
мовлення

Характеристика
та особливості

Особливості використання

Інформаційне мовлення

Мовлення з метою дати нове уявлення про будь-що. Воно може бути у формі оповіді, опису, пояснення. Таке мовлення не повинне бути суперечливим, має викликати інтерес, задовольняти потреби слухача. Повідомлення му­сить бути актуальним

«Таке мовлення взагалі обмірковане. Воно побудоване з урахуванням інтересів слухача на доцільному поєднанні елементів нового і старого, конкретного в подробицях і в цілому.

Вступ варто підібрати й
опрацювати так, щоб він під­вищував увагу, викликав інтерес, розкривав наміри ора­тора. Головна частина повинна бути розвинута відповідно до визначеного пла­ну і з урахуванням тема­тичного завдання, складу аудиторії та обстановки.

У висновку ще раз пояснюється поставлена мета, враховується передусім інтерес слухачів, підкреслюється зміст і робиться все можливе, щоб створити в аудиторії належний настрій» (П. Сопер).

Надихаюче мовлення

Мовлення з метою прояснити питання, підкреслити його значення, надихнути слухачів

«Не намагайтеся сісти і при­готувати промову за тридцять хвилин. Не можна її спекти на замовлення, як пиріг. Вона повинна визріти. Виберіть тему на початку тижня, обміркуйте її у вільний час, виношуйте її, не забувайте про неї ні вдень, ні вночі. Обговорюйте її з друзями. Робіть її предметом бесід. Ставте самому собі всілякі питання на дану тему. Записуйте на клаптиках паперу всі думки і приклади, що приходять вам на думку, і продовжу­йте шукати. Ідеї, думки,

Закінчення табл. 2.2

Види ораторського
мовлення

Характеристика
та особливості

Особливості використання

приклади будуть приходити до вас у будь-який час — коли ви ніжитесь у ванні, їдете в центр міста, коли ви чекаєте, щоб вам подали обід. Такий був метод Лінкольна. Цим методом користувалися майже всі оратори, які мали успіх» (Д. Карнегі).

Переконуюче мовлення

Мовлення з метою логічними доказами довести чи спростувати будь-яке положення

«Що б не було обране вами у вступній частині мовлення, які б переконливі плани і методи ви не використовували, якими б не були ваші завершальні висновки, — все варто розвивати відповідно до тієї реакції аудиторії, на яку ви розраховуєте» (П. Сопер).

Закличне до дії

Мовлення з метою заклику до дії. Воно буває прямим, непрямим. Дія може наступити будь-коли чи негайно, але маються на увазі дії самих слухачів, а не відсутніх.

Воно повинно містити: фак­тичні дані, будити психічну сприйнятливість, приводити до згоди. Воно повинно змусити слухача від­чути потребу зробити те, про що просить оратор

«Слухачі повинні відгукнутися на заклик відразу, на місці, і від усієї душі. Їх потрібно змусити перейнятися довірою до вас і до того, що ви говорите, довірою безумовною і від до-
брої волі. Слухачі повинні зрозуміти вас і сповнитися нетерпінням зробити усе, що ви від них хочете»
(П. Сопер)

Розважальне мов­лення

Не містить іншої мети, крім тієї, що полягає в ньому самому. Ціль — просто підтримати увагу й інтерес слухача, але тут мається на увазі цікавість — інтерес як самоціль

Саме по собі має розважити і потішити слухача

Таблиця 2.3

КЛАСИФІКАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ
МОВЛЕННЄВИХ ТИПІВ ОСОБИСТОСТІ

Назва індивідуального
мовленнєвого типу

Характеристика

Раціонально-логічний тип

До цієї групи відносяться люди, емоційна сфера яких часто залишається прихованою від стороннього погляду, хоча їхня стриманість зовсім не означає відсутності емоційності. Вони більше схильні до аналізу явищ, до міркувань і суворої аргументованості своїх і чужих учинків. Їхня підготовка до будь-якого висловлення відрізняється послідовним добором і суворою систематизацією матеріалів, обмірковуванням і розробленням докладного плану. Цей виношений план ніби «сидить у них усередині», і, як правило, оратори такого типу під час виступу не користуються ним. Їх часто турбує інше: як би свою промову зробити яскравішою, емоційнішою і які підібрати приклади, що ілюструють і аргументують основну думку, щоб зацікавити аудиторію. Спостереження показують, що найчастіше «логіками» бувають люди сангвінічного темпераменту (сангвінік — людина з помітною психічною активністю, яка швидко відгукується на навколишні події, прагне до частої зміни вражень, порівняно легко переживає невдачі і неприємності, жива, рухлива, з вираз­ною мімікою і рухами)

Емоційно-інтуїтивний тип

Люди цього типу говорять пристрасно, з захопленням, пересипаючи свою промову дотепами і каламбурами, але не завжди можуть простежити сувору логічну послідовність промови і «звести кінці з кінцями». Оратори цього типу, якщо не будуть мати детального плану, який враховує тверді тимчасові рамки, можуть «захопитись», втратити думку й у результаті звести нанівець ефект своєї блискучої промови — залишиться враження емоційної балаканини. План своїх виступів пишуть не завжди, вважаючи, що він їх сковує. Спостерігається збіг емоційного типу оратора з холеричним темпераментом ( холерик — людина дуже енергійна, здатна віддаватися справі з особливою пристрасністю, швидка і гонориста, схильна до бурхливих емоційних спалахів і різких змін настрою, зі стрімкими рухами)

Закінчення табл. 2.3

Назва індивідуального
мовленнєвого типу

Характеристика

Філософський тип

Люди, що відносяться до цієї групи, найскладніше піддаються аналізу, тому що бувають більш-менш емоційні, більш-менш схильні до аналізу; іноді бувають дуже організовані у своїй роботі, а іноді без усякої видимої організації розкопують яке-небудь одне питання, добираються до суті, і раптом, як променем світла, опромінюють усе знайденою ідеєю. Усіх їх поєднує, незважаючи на особисті індивідуальні розходження, одна загальна риса — прагнення до дослідження, глибокого осмислення явищ прямо на очах у слухачів, бажання й уміння втягнути в цей процес аудиторію. І все-таки варто підкреслити, що в промові індивідуальність «філософів» найменш різко виражена, тому що в людях цього типу по-різному виявляються і переважають здатність до аналізу і внутрішня емоційність, і навіть ліризм. Найчастіше цю групу складають люди флегматичного темпераменту (флегматик — людина незворушна, зі стійкими прагненнями і настроєм, зі сталістю і глибиною почуттів, з рівномірністю дій і мови, зі слабким зовнішнім вираженням щиросердних станів)

Таблиця 2.4

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МОВЛЕННЄВИХ РЕАКЦІЙ ВИКЛАДАЧА

Назва мовленнєвої реакції

Характеристика

Оцінка

Це реакція (оцінювальна), на підставі якої одержувач судить про те, чи проблема відправника справді існує, є правильною. Одержувач, таким чином, побіжно вчить відправника, що він може чи повинен робити

Інтерпретація

Це реакція (інтерпретувальна), яка видає намір одержувача учити відправника. Одержувач говорить, що означає повідомлення, що відчуває відправник у такій ситуації. Таким чином, одержувач прямо чи опосередковано має на увазі, що саме відправник може чи повинен думати

Підтримка

Це реакція (підтримувальна), мета її — заспокоїти відправника, зменшити вибух його почуттів. Одержувач так чи інакше має на увазі, що відправник не повинен так почуватися

Зондування

Це реакція (зондувальна), мета якої — знайти подальшу інформацію, викликати подальшу дискусію в певному напрямі, поставити питання. Одержувач так чи інакше має на увазі, що відправник повинен чи міг би з користю для себе обговорити та розвинути далі якусь думку

Розуміння

Це реакція (з розумінням), що відбиває намір одержувача виявити у відправника, чи правильно одержувач розуміє, що говорить відправник, як він відчуває і сприймає проблему. Це те саме, що і перефразування, обговорення

Таблиця 2.5

ОСНОВНІ МОВЛЕННЄВІ ПРИЙОМИ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ
ВИКЛАДАЧОВІ СПІЛКУВАТИСЯ З АУДИТОРІЄЮ

Дії

Мета

Поведінка

Приклади

Заохочення

1. Виразити інтерес

2. Заохотити іншу людину говорити

…не погоджуйте­ся, але і не сперечайтеся

…використовуйте нейтральні слова

…використовуйте інтонацію

«Не могли б Ви розповісти мені про це більше»

Прояснення

1. Допомогти вам прояснити сказане

2. Одержати більше інформації

3. Допомогти тому, хто говорить, побачити інші аспекти

…ставте питання

…переформулюйте почуте не зовсім точно, щоб той, хто говорить, продовжував пояснення

«Коли це трапилося?»

Перепитування

1. Показати, що ви слухаєте і розумієте, про що йдеться

2. Перевірити ваше розуміння почутого і вашу інтерпретацію

…перепитуйте, по-своєму форму­люючи основні про­позиції і факти

«Тобто Ви хотіли б, щоб Ваші батьки Вам більше довіряли. Чи не так?»

Емпатія

1. Показати, що ви розумієте, що може відчувати інша людина

2. Допомогти іншій людині оцінити її почуття, надавши їй можли­вість почути про них від кого-не­будь іншого

…покажіть, що ви розумієте почут­тя іншої людини

«Ви, здається, ду­же засмучені?»

Підбиття підсумків

1. Вказати наявність прогресу

2. Звести воєдино важливі факти й ідеї

3. Створити основу для подальшого обговорення

…заново сформулюйте основні ідеї і почуття

«Здається, це — ключова ідея Ва­шого висловлю­вання?»

Вираження співпереживання

1. Визнати значимість і виразити повагу до почуття власної гідності ін­шої людини

…визнайте значимість її проб­лем і почуттів

…виразіть свою вдячність за її зусилля і дії

«Я ціную Вашу готовність роз­в’язати цю проб­лему»

Джерело: «Лідерство і практичні навички менеджера». Національний фонд підготовки кадрів.

Рис. 2.5. Компоненти ефективного подання лекційного матеріалу

Рис. 2.6. Основні бар’єри слухання

Рис. 2.7. Основні рівні слухання


Рис. 2.8. Основні типи слухачів


Рис. 2.9. Основні стилі слухання
та прийоми активного слухання


Таблиця 2.6

ПРИНЦИПИ ЕФЕКТИВНОГО СЛУХАННЯ

Принципи

Поганий слухач

Хороший слухач

1

Знаходити інтерес у предметі розмови

Виключається з бесіди, якщо тема йому нецікава

Шукає можливості використати на свою користь, ставлячи собі питання: «Чим це може бути мені корисним?»

2

Оцінювати зміст, а не манеру подання

Виключається з бесіди, якщо подання слабке

Оцінює зміст, не звертаючи уваги на манеру подання і помилки

3

Стримувати свій запал

Вступає в суперечку

Не висловлює будь-яких суджень, доки не зрозуміє суті справи

4

Сприймати основні думки

Сприймає факти

Сприймає основні думки

5

Бути гнучким

Завжди веде докладні записи, користується тільки однією системою ведення записів

Веде менш докладні записи. Використовує чотири-п’ять систем ве­дення записів залежно від обставин

6

Намагатися слухати

Млявий вигляд. Удавана увага

Дуже старається, виявляє активність своєю позою

7

Не піддаватися на від­волікаючі моменти

Легко відволікається

Уникає відволікаючих моментів або бореться з ними. Знає, як можна зосередитися

8

Тренувати свій розум

Чинить опір сприйняттю важкого матеріалу, пов’язаного з роз’ясненням чого-небудь. Шукає легких, приємних тем

Використовує важкий матеріал для того, щоб тренувати свій розум

9

Намагатися ставитися до всього без упередження

Реагує на емоційно на­вантажені слова

Може пояснити собі дію емоційно навантажених слів, не «зациклюється» на них

10

Використовувати собі на благо ту обставину, що дум­ка швидша за слова

Віддається стороннім думкам, коли розмовляє з людиною, яка говорить повільно

Обмірковує інформацію, намагається вгадати подальший хід думок співрозмовника, робить висновки в думках, зважує факти, прислухається не тіль­ки до змісту, а й до інтонацій голосу

Джерело: Куніцина В. Н. «Міжособистісне спілкування».


СТРУКТУРА НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ СПІЛКУВАННЯ

Рис. 2.10. Структура невербальних засобів спілкування

Рис. 2.11. Основна типологія жестів

Рис. 2.12. Особливості невербальної комунікації



Рис. 2.13. Функції невербальної комунікації

Таблиця 2.7

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ СИГНАЛІВ

Сигнал

Інтерпретація/коментарі

Погляд

Прямий контакт

Сприяє взаєморозумінню, довірі. Людина блокує контакт, закриваючи очі, дивлячись убік. Темні окуляри можуть виглядати загрозливо

Погляд у середину чола

Позитивна, відкрита позиція, але більш низький напрямок погляду означає велику товариськість

Розширені зіниці

Вказують на інтерес

Тривалість погляду

Довгий погляд залежно від обставин можна розуміти або як прояв інтересу, або як брутальність (агресивність)

Руки і ноги

Рука, піднята до обличчя, торкається носа, вуха, ока

Якщо ця людина говорить, вона, можливо, обманює. Якщо говорите Ви, то, можливо, вона Вам не довіряє

Закінчення табл. 2.7

Сигнал

Інтерпретація/коментарі

Голова спирається на долоню

Нудьга — врятує зміна характеру розмови

Долоня стиснута в кулак, палець піднятий догори

Оцінка чого-небудь, можливо, Вас

Великий палець підтримує підборіддя, палець піднятий догори

Сумнів

Погладжує підборіддя

Співрозмовник приймає рішення

Ноги схрещені у щиколотках

Співрозмовник напоготові чи нервує. Створює бар’єр. Занепокоєння чи страх

Швидке постукування пальцями рук чи ногами

Нетерпіння чи нудьга

Кисті рук стиснуті, лікті на столі

Ворожість

Корпус нахилений

У ваш бік — позитивні емоції, але якщо занадто сильно — може виражати агресію. Людина, що хоче піти, буде потроху відсуватися від Вас

Плечі нахилені

Вниз і у ваш бік — означає зацікавленість. У зворотний бік — створення бар’єра

Повторює ваші пози (віддзеркалювання)

Повторення пози іншої людини показує, що Ви говорите однією мовою

Притуляється до спинки стільця, ноги схрещені

Показує перевагу

Долоні стиснуті «будиночком»

Довіра. «Будиночок» вістрям догори, коли говорить, донизу — слухає

Стоїть, розставивши ноги

Руки за спиною — владність і впевненість. Руки на стегнах — готовність, агресія чи виклик нетерпіння

Торкається співрозмовника

Близькість

Джерело: «Лідерство і практичні навички менеджера». Національний фонд підготовки кадрів.

Таблиця 2.8

ВПЛИВ РОЗМІЩЕННЯ ЗА СТОЛОМ
НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СПІЛКУВАННЯ

Позиція за столом

Характеристика

У яких ситуаціях
ділового спілкування
ця позиція ефективна (наведіть приклади)

Кутове розташування

Це розташування характерне для людей, зайнятих друж­ньою, невимушеною бесідою. Воно сприяє постійному контакту очей і надає простір для жестикуляції. Кут столу служить частковим бар’єром у випадку небезпеки з боку співрозмовника

Позиція співробітництва

Це розташування характерне для співрозмовників, зайнятих роботою над спільним проектом. Це дуже вдала позиція для пред’яв­лення, обговорення і вироблення спільних рішень

Позиція суперництва

Таке положення може викликати атмосферу суперництва, і кожна сторона буде дотримуватися своєї точки зору. Стіл є бар’єром спілкування. Найчастіше таке положення займають лю­ди з різними соціальними статусами

Незалежна позиція

Таке положення займають люди, що не бажають взаємодіяти за столом один з одним. Це положення можна розцінювати і як вороже. Його варто уникати, коли потрібна відверта бесіда між співрозмовниками

Питання для самоперевірки

  1. Які основні функції мовлення у житті людини?
  2. Як треба готуватися до виступу перед аудиторією?
  3. Як треба поводитися під час виступу перед аудиторією?
  4. Які основні правила мовленнєвої комунікації?
  5. Що впливає на ефективність мовлення?
  6. Сформулюйте вимоги до оратора.
  7. Які Ви знаєте бар’єри слухання?
  8. Які основні стилі слухання Ви знаєте?
  9. Що Ви знаєте про прийоми активного слухання?
  10. У чому особливості нерефлексивного слухання?
  11. Які правила ефективного слухання Вам відомі?
  12. Дайте визначення можливим рівням слухання.
  13. Які типи слухачів Ви знаєте?
  14. Дайте визначення та характеристику засобам невербального спілкування.
  15. Охарактеризуйте основні компоненти кінесики.
  16. Що таке проксемічні особливості спілкування?
  17. Які Ви знаєте види дотиків?
  18. Назвіть та охарактеризуйте основні типи жестів.
  19. Перелічіть жести, що свідчать про впевнену і невпевнену поведінку?
  20. Що відноситься до екстра- та паралінгвістичних особливостей невербальної комунікації?
  21. У чому полягають розбіжності між вербальною та невербальною комунікацією.
  22. Яку інформацію отримують люди в процесі невербальної комунікації?
  23. Що означає «соціальна зона», у яких видах ділової комунікації вона доцільна?
  24. Які чинники потрібно враховувати для правильної інтерпретації невербальних засобів?
  25. Яку роль має невербаліка в діяльності педагога?

Тести для самоперевірки

Одиничний вибір
Укажіть одну правильну відповідь

  1. Соціальна зона характеризує відстань, на якій люди спілкуються:

а) з великою аудиторією;

б) із друзями;

в) з незнайомими людьми;

г) із близькими людьми.

  1. Який прийом рефлексивного слухання застосовує той, хто слухає, повторюючи інформацію в ході спілкування:

а) уточнення;

б) резюмування;

в) перефразовування;

г) відображення почуттів.

  1. Слухання з установленням зворотного зв’язку характерне для:

а) рефлексивного слухання;

б) нерефлексивного слухання.

  1. До якого типу слухачів належить людина, яка під час спілкування постійно перебиває того, хто говорить, ставить питання:

а) слухач-симулянт;

б) слухач-інтелектуал;

в) слухач-перебивака.

  1. Що відноситься до вербальних засобів передання інформації:

а) міміка;

б) письмова мова;

в) тембр голосу;

г) сміх.

  1. Паралінгвістика — це:

а) наука, що вивчає голос (тембр, тональність, діапазон);

б) наука, що вивчає наявність у мові пауз, темп мови, акустичні вкраплення в мові;

в) наука, що вивчає просторово-тимчасове розміщення тих, хто спілкується;

г) система невербальної комунікації, що використовує оптико-кінетичну систему знаків.

  1. Який вид слухання має місце на лекції?

а) рефлексивний;

б) нерефлексивний.

  1. Розмір особистої території людини залежить від:

а) виховання і культурного рівня;

б) особливостей характеру і темпераменту;

в) соціокультурних особливостей того регіону, у якому людина виросла.

  1. Яка частина тіла людини найбільш контрольована в процесі спілкування:

а) руки;

б) обличчя;

в) тулуб;

г) ноги.

10.  Під час вирішення проблемної ситуації на виробництві як краще посадити учасників дискусії:

а) за квадратний стіл;

б) за круглий стіл;

в) за прямокутний стіл.

Множинний вибір
Укажіть кілька правильних відповідей

  1. До прийомів рефлексивного слухання відносяться:

а) з’ясування;

б) резюмування;

в) відображення почуттів;

г) емпатія;

д) уточнення.

  1. До бар’єрів, що перешкоджають ефективному слуханню, відносяться:

а) культура мови;

б) персоналізація;

в) почуття гумору;

г) переривання;

д) готовність до нудьги.

  1. Зацікавленість співрозмовника в спілкуванні можна визначити за:

а) змістом його мови;

б) його очима;

в) його позою;

г) його жестами.

  1. Виберіть країни, що відносяться до неконтактних культур:

а) Японія;

б) Індія;

в) Бразилія;

г) Італія;

д) Ірландія;

е) Англія.

  1. «Психологічним погладжуванням» у спілкуванні можна вважати:

а) посмішку;

б) комплімент;

в) дотримання правил пристойності;

г) похвалу;

д) прояв поваги до точки зору співрозмовника.

  1. Для ефективного спілкування необхідні:

а) внутрішня згода;

б) підготовлені заздалегідь відповіді;

в) персоналізація;

г) готовність до взаємодії.

  1. Психологічна настанова на сприйняття інформації у спілкуванні формується завдяки:

а) згоді обговорити проблему;

б) симпатії до співрозмовника;

в) прояву щирої уваги до співрозмовника;

г) взаємовигідним відносинам.

  1. Які частини обличчя людини найбільш інформативні?

а) ніс;

б) рот;

в) кути рота;

г) брови.

  1. Нерефлексивне слухання доцільно використовувати:

а) коли співрозмовникові важко висловлювати свої проблеми;

б) коли нам важко слухати, про що він говорить;

в) коли співрозмовник висловлює своє ставлення до якоїсь події;

г) коли говорить керівник авторитарного типу;

д) коли обговорюється ділова проблема.

10.  Втрата інформації при спілкуванні відбувається внаслідок:

а) недосконалості людської мови;

б) зовнішніх перешкод у спілкуванні;

в) наявності особистих цілей тих, хто спілкується;

г) недосконалості процесу слухання.

Альтернативний вибір
Дайте правильну відповідь «так» чи «ні»

  1. Виберіть правильне твердження:

а) непрямий комплімент — це комплімент не самій людині, а чомусь чи комусь, хто людині дорогий (так/ні);

б) жест — це соціально відпрацьований рух, що передає психічний стан (так/ні);

в) міміка і жести розвиваються як суспільні засоби спілкування (так/ні);

г) фотографія є засобом спілкування (так/ні).

  1. До кінесики відноситься:

а) міміка (так/ні);

б) вокалізація (так/ні);

в) жестикуляція (так/ні);

г) постурологія (так/ні).

  1. Рефлексивне слухання характеризується тим, що:

а) поки один говорить, інший, не перебиваючи, слухає (так/ні);

б) той, хто слухає, активно взаємодіє з тим, хто говорить (так/ні);

в) той, хто слухає, формально сприймає передану інформацію (так/ні);

г) той, хто слухає, підтримує з тим, хто говорить, активний зворотний зв’язок (так/ні).

  1. Для невербального спілкування характерне:

а) передання суттєвої інформації (так/ні);

б) передання власного ставлення до питання (так/ні);

в) використання жестів (так/ні);

г) використання кодів (так/ні).

  1. Виберіть правильне твердження:

а) слухання в діловому спілкуванні повинне бути нерефлексивним (так/ні);

б) паралінгвістика — це частина невербаліки, відповідальна за просторово-часове розміщення тих, хто спілкуються (так/ні);

в) бар’єром слухання може бути погане самопочуття тих, хто спілкуються (так/ні);

г) постурологія — це наука про простір і час (так/ні).

  1. Виберіть правильне твердження:

а) соціальний статус людини впливає на її невербаліку (так/ні);

б) невідповідність вербаліки і невербаліки у людини свідчать про її нещирість (так/ні);

в) нерефлексивне слухання не є активним слуханням (так/ні);

г) найбільш використовувана в повсякденних контактах людини зона — соціальна (так/ні).

  1. Виберіть правильне твердження:

а) темп мовлення і тембр голосу впливають на сприйняття інформації (так/ні);

б) заздалегідь заготовлені відповіді на питання є бар’єром ефективного слухання (так/ні);

в) невербальні засоби спілкування виконують тільки функцію фасцинації, але самі ніякої інформації не передають (так/ні);

г) жінки краще, ніж чоловіки, розуміються на невербаліці (так/ні).

  1. Виберіть правильне твердження:

а) порушення зони спілкування може бути причиною стресу (так/ні);

б) засвоєними в дитинстві жестами і мімікою людина користується все життя (так/ні);

в) розрізняють контактні і неконтактні види культур (так/ні);

г) вербальне спілкування включає немовні засоби передання інформації (так/ні).

  1. Виберіть правильне твердження:

а) невербальні засоби спілкування дають таку інформацію, яку не можна одержати за допомогою вербаліки (так/ні);

б) збільшення діафрагми зіниці ока під час спілкування свідчить про відсутність інтересу до співрозмовника (так/ні);

в) ставлення до співрозмовника під час спілкування не заважає процесу слухання (так/ні);

г) резюмування — це етап процесу спілкування (так/ні).

10.  Виберіть правильне твердження:

а) люди частіше взаємодіють із тими, хто сидить напроти них чи хоча б через одну людину від них, ніж з тими, хто сидить поруч (так/ні);

б) члени групи з високим рівнем тривожності мають гнітючий вплив на діяльність групи (так/ні);

в) чоловіки використовують зоровий контакт як форму комунікації частіше, ніж жінки (так/ні);

г) добре пристосовані члени групи сприяють її ефективному функціонуванню (так/ні).

Упорядкований вибір
Визначте і вкажіть цифрами

  1. Визначите порядок розташування зон спілкування в міру їх віддалення від суб’єкта спілкування:

а) соціальна;

б) особиста;

в) інтимна;

г) суспільна.

  1. Проранжуйте засоби передання інформації у спілкуванні з погляду зменшення їх частки:

а) слова;

б) невербальні сигнали;

в) звуки.

  1. Укажіть правильне співвідношення обсягу різних засобів передання інформації в комунікативному процесі:

а) звуки, інтонації;               1) 7 %;

б) жести, рухи тіла;                         2) 38 %;

в) слова.                             3) 55 %.

  1. Підберіть відповідність зон спілкування і відстані, на який вони діють:

а) соціальна;            1) 15 — 46 см;

б) інтимна;              2) 46 — 200 см;

в) суспільна;           3) до 4 м;

г) особиста.                        4) понад 7 м.

  1. Підберіть зонам спілкування (1 — інтимній; 2 — особистій; 3 — соціальній; 4 — суспільній) відповідні характеристики:

а) використовується для взаємодії з великою аудиторією;

б) використовується для взаємодії з найближчими людьми;

в) використовується для взаємодії з незнайомими людьми;

г) використовується для взаємодії зі знайомими, друзями.

  1. Проранжуйте комунікативні навички з погляду зменшення їх значимості у комунікативному процесі:

а) уміння писати;

б) уміння читати;

в) уміння слухати;

г) уміння говорити.

  1. Розділіть наведені нижче чинники на дві групи: 1 — бар’єри, що запобігають ефективному слуханню; 2 — перешкоди, що пов’язані з неякісним викладенням інформації:

а) грамотність мови;

б) фізичний дискомфорт;

в) персоналізація;

г) експресивність мови;

д) нелогічність викладу інформації;

е) рівень інтелекту;

є) ставлення до співрозмовника;

ж) розмови про самого себе.

  1. Підберіть зазначеним жестам:

1)   в’яло звисаючі вздовж тіла руки;

2)   схрещені на грудях руки;

3)   відкрита долоня, звернена нагору;

4)   руки стискуються в кулаки;

5)   потирання рук;

правильну інтерпретацію:

а) концентрація, придушення стану хвилювання;

б) людина перебуває під владою приємних для неї думок;

в) пасивність, відсутність готовності до дії;

г) закритість, ізоляція;

д) жест відкритого подання, пояснення.

  1. Підберіть правильну інтерпретацію зазначеним жестам:

1)   руки схрещені на грудях;                а) нетерпіння;

2)   співрозмовник потирає очі;              б) непевність, страх;

3)   співрозмовник гризе нігті;               в) недовіра;

4)   легкий нахил голови набік;              г) оборонна позиція;

5)   легке постукування пальцями;          д) спокій, задоволення.

10.  Розділіть на три групи знаків немовного спілкування (1 — знаки схвалення дій партнера; 2 — жести і пози оцінювання; 3 — жести і пози захисту) наведені нижче невербальні знаки:

а) підняті плечі й опущена голова;

б) співрозмовник відводить очі від партнера;

в) холодний погляд, ледь прищулені очі, штучна посмішка;

г) розкриті і розгорнуті убік співрозмовника долоні рук, ледве помітні кивки головою;

д) покусування кінчиків оправи чи протирання стекол окулярів;

е) теплий, поважний тон мови;

є) руки схрещені на грудях, пальці охоплюють біцепси;

ж) оживлений, зацікавлений погляд, розкута поза;

з) замислений вираз обличчя, супроводжуваний характерним положенням долоні біля щоки.

Навчальні завдання
для самостійної роботи студентів

1. Підберіть до кожного з нижчевикладених визначень відповідну назву функції мовлення в педагогічній діяльності (див. рис. 2.4).

...…………………..... — забезпечує формування особистості того, хто навчається, передання йому норм і правил поведінки, керування процесом їх засвоєння, розкриття морального змісту здійснених ним та іншими людьми вчинків, оволодіння оцінними і самооцінними критеріями.

...…………………… — здійснює передання знань.

...…………………… — створює сприятливу психологічну атмосферу спільної й індивідуальної діяльності.

...……………………… — формує і коригує міжособистісні стосунки. Погоджує і поєднує зусилля для досягнення загального й особистого результату.

2. Підберіть у літературі визначення різних видів мовлення (див. рис. 2.4).

3. Наведіть власні приклади використання засобів мовленнєвої виразності в діяльності викладача (звіт зробити у письмовій формі).

4. Продумайте, які варіанти вступу чи кінцівки доречні в лекції, виступі, дискусії. Наведіть приклади (див. рис. 2.5). Звіт оформити у вигляді таблиці:

Варіанти

Приклади

Значення для сприйняття інформації

5. Виберіть тему виступу. Продумайте варіанти жанру з огляду на склад аудиторії. Придумайте кілька варіантів назв доповіді. Виберіть кращий. Обґрунтуйте мотиви свого вибору.

6. Ознайомтеся з характеристиками різних видів ораторського мовлення залежно від загальної цільової настанови. У чому специфіка кожного виду мовлення? (Див. табл. 2.2.)

7. Підготуйте інформаційну промову (5 хв) (див. рис. 2.5, табл. 2.2). Обґрунтуйте актуальність обраної теми. Використовуйте у вступі прийоми залучення уваги аудиторії. Продумайте заключні фрази промови. Складіть план промови. Врахуйте, що ваша аудиторія — слухачі групи. Проведіть самооцінювання промови за запропонованою нижче схемою:

Матеріали до завдання

Структура інформаційної промови:

1. Тема і мета.

2. Вступ.

3. Головна частина.

4. Висновок.

Схема самооцінювання інформаційної промови:

1. Тема і мета :

—  цікаві?

—  доречні?

—  актуальні?

2. Вступ :

—  чи цікаво?

—  чи використаний прийом залучення уваги?

—  чи не занадто довго?

3. Головна частина :

—  чи продуманий план?

—  чи весь матеріал відноситься до справи?

—  чи досить прикладів?

—  чи конкретний зміст?

—  чи досягнуто мети?

4. Висновок :

—  ясно?

—  чи є узагальнення сказаного?

8. Уявіть, що Ви вчитель, який буде спілкуватися з класом. Підготуйте переконливу чи закличну до дії промову на 5 хвилин (див. рис. 2.5, табл. 2.5). Виберіть тему промови. Уточніть її формулювання. Оцініть аудиторію, для якої призначена Ваша промова. Продумайте систему логічних і психологічних доказів. ( Звіт оформити письмово.)

Матеріали до завдання

План

1. Привернути увагу, викликати інтерес.

2. Охарактеризувати предмет мови, викласти основну тезу.

3. Привести аргументи для доказу тези.

4. Зробити висновок. Сформулювати заклик.

Схема оцінювання промови

1. Тема і мета :

—  чи підходять вони аудиторії?

2. Вступ :

—  цікаво?

—  чи викликає бажану реакцію?

3. Головна частина :

—  чи цікавий матеріал?

—  чи правильні доводи?

—  чи достатні аргументи?

—  чи доцільні приклади?

4. Висновок :

—  ясно?

—  чи переконливий заклик до дії?

5. Уявіть, що Ви вчитель, який буде спілкуватись з класом (див. рис. 2.5, табл. 2.2).

9. Уявіть, що Ви вчитель, який буде спілкуватися з класом. Підготуйте привітальну (надихаючу) промову (3—4 хв) (див. рис. 2.5, табл. 2.2).

Виберіть подію, якій буде присвячена Ваша промова (ювілей особи, організації; зустріч делегації; вручення нагороди, відкриття та початок навчального року). Оцініть аудиторію, для якої призначена Ваша промова. Оскільки головне завдання привітальної промови — створити піднесений, святковий настрій, надихнути слухачів, зверніть увагу на емоційність Вашої мови, використовуйте в ній засоби мовної виразності. ( Звіт оформити письмово.)

Матеріали до завдання

Структура привітальної промови

1. Звертання. Слова вітання.

2. Коротка характеристика події.

3. Успіхи і досягнення, перспективи.

4. Побажання.

Схема оцінювання привітальної промо в и

1. Тема і мета :

—  чи відповідають події?

—  чи підходять аудиторії?

2. Вступ :

—  оригінально?

—  чи створює визначений емоційний настрій?

3. Головна частина :

—  чи конкретний зміст?

—  чи яскраві приклади?

—  чи виразні мовленнєві засоби?

—  чи досягнута мета?

4. Висновок :

—  чи яскраво?

—  чи надихнуло слухачів?

10. Дайте свої варіанти (не менше 3-х) кожного з наведених речень, зберігаючи їх основний зміст. ( Письмово оформити.)

Зразок : Ваша точка зору суперечлива. Варіанти:

Навряд чи можна погодитися з Вашою точкою зору. Ваша точка зору викликає сумнів. Ваш погляд на обговорюване питання не переконливий.

А. Я намагаюся набути впевненості в собі, спокою і здатності мислити, виступаючи перед аудиторією.

Б. Життя сучасної людини настільки складне, повне напруження, переживань, несподіванок, успіхів і невдач, що все це часто призводить до фізичних і психологічних перевантажень, стресу.

В. Вдале вирішення конфлікту, що виник між співробітниками, може часто стати джерелом підвищення ефективності роботи даного колективу.

Г. Професійно компетентні в процедурах ведення переговорів люди знають, що явні чи приховані погрози можуть ускладнити будь-які переговори або зірвати їх.

Д. Рівень добробуту — ступінь забезпеченості громадян країни товарами, послугами й умовами життя, необхідними для комфортного і безпечного існування.

Е. Дотримання всіма учасниками ринку загальновизнаних правил «чесної гри» вигідне для ділових людей, тому що знижує ризик і полегшує ведення справ.

Є. У XX ст., особливо в другій його половині, у зв’язку з бурхливим розвитком науки і техніки, засобів масової комунікації й інформації зростає інтерес до риторики.

Ж. Це завдання необхідно виконати, щоб одержати знання та гарну оцінку.

З. Успіхи в навчанні є запорукою подальшого працевлаштування та гідного життя.

І. З освіченою людиною приємно мати справу як на роботі, так і на дозвіллі.

Ї. Немає такої країни, що не могла б знайти свого місця на світовому ринку, використовуючи те, чим вона багата й у чому в неї є відносна перевага.

11. Визначте основні випадки вживання «ви» і «ти» у спілкуванні. Приведіть приклади правильного і неправильного використання їх у різних ситуаціях спілкування. Обґрунтуйте власну думку.

А. До незнайомого, малознайомого адресата.

Б. В офіційній обстановці спілкування.

В. При підкреслено ввічливому, стриманому ставленні до адресата.

Г. До рівного і старшого (за віком, положенням) адресата.

Д. До добре знайомого адресата.

Е. У неофіційній обстановці спілкування.

Є. При дружньому, фамільярному, інтимному ставленні до адресата.

Ж. До рівного і молодшого (за віком, положенням) адресата.

12. Ознайомтеся з характеристиками індивідуальних мовленнєвих типів (див. табл. 2.3). На підставі цього виконайте такі завдання:

А. Проаналізуйте себе та вкажіть, до якого типу ви відноситеся? Визначте, що вам необхідно для удосконалювання мовленнєвих здібностей.

Б. Знайдіть приклади в літературі до кожного з наведених типів. Обґрунтуйте свій вибір. Приклади та обґрунтування подайте в письмовому вигляді з обов’язковим посиланням на використані джерела інформації (див. табл. 2.3).

13. Уважно прочитайте ситуації. Наведіть свої варіанти відповідей, використовуючи надану типологію (див. табл. 2.4) (передбачається, що Ви хочете використовувати кожен з п’яти видів відповідей).

♦     Оцінювальна відповідь.

♦     Інтерпретувальна відповідь.

♦     Підтримувальна відповідь.

♦     Зондувальна відповідь.

♦     Відповідь з розумінням.

А. «Іноді я настільки падаю духом, що ледь можу це виносити. От мені 25 років, і я ще ніде не працюю. І справа не в тім, що в мене немає нібито можливостей, просто мені ніколи насправді не хотілося працювати. Усі мої друзі працюють. Я не можу зрозуміти, чому ж я не знайшла роботу до душі. Я що, якась інша?»

Б. «Мене насправді турбує одна з моїх учениць, на ім’я Джейн. Вона ніколи ні до чого в житті не ставилася достатньо серйозно. Вона кидає школу, знаходить роботу, а потім кидає її через тиждень. Я турбуюся, що одного разу вона остаточно зламає собі життя. Я не знаю, що мені треба робити».

14. Згадайте яку-небудь проблему, пов’язану з роботою або навчанням. Наведіть п’ять можливих варіантів відповідей (див. табл. 2.4).

15. З власного досвіду опишіть ситуації навчальної взаємодії, в яких Ви спостерігали різні сигнали невербальної комунікації (див. рис. 2.10) — не менше 5—7 ( звіт подати у вигляді таблиці).

Ситуація

Сигнали невербальні

Їх зміст

16. Змоделюйте ситуації навчальної взаємодії, де б використовувалися мовленнєві прийоми, які допомагають викладачеві спілкуватися з аудиторією (див. табл. 2.5) (оформити у вигляді таблиці) .

Ситуації

Мовленнєві прийоми

17. Простежте протягом дня за власним умінням слухати (див. рис. 2.7, табл. 2.6). Проаналізуйте отримані результати та розробіть план удосконалення власного вміння слухати ( аналітичний звіт оформити письмово).

18. Підберіть у літературі приклади, де мають місце різні типи жестів (див. рис. 2.11) ( оформити письмово ).

19. Наведіть приклади навчальних ситуацій взаємодії, в яких можна побачити вплив розміщення учасників взаємодії за столом на ефективність спілкування (див. табл. 2.8).

20. Наведіть 10 прикладів невербальних сигналів, які найчастіше зустрічаються в навчальному процесі і зробіть їх можливу інтерпретацію (див. табл. 2.7, 2.10, 2.11). ( Звіт у письмовій формі у вигляді таблиці):

Невербальні сигнали

Їх інтерпретація та доцільність

21. Наведіть приклади ситуацій навчальної взаємодії, де мають місце бар’єри слухання (див. рис. 2.6). ( Складіть письмовий звіт.)

22. Знайдіть у літературі приклади, які демонструють різні типи слухачів (див. рис. 2.8). ( Оформити у письмовій формі. )

23. Які прийоми активного слухання ефективні в наведених ситуаціях (див. рис. 2.9).

А. До Вас прийшла в гості колега, що горить бажанням поділитися своїми емоційними проблемами. Який стиль слухання доречний у цій ситуації?

Б. Ви сіли обговорювати із учнем його шкільні оцінки. Його хвилює ситуація, що склалася, і він хоче порадитися. Який стиль слухання доречний у цій ситуації?

В. На науковій конференції Ви познайомилися з цікавою і потрібною людиною. Щоб підтримувати бесіду з нею з маловідомої для Вас теми і створити сприятливе враження, який прийом активного слухання доцільно використовувати?

Г. Ви проводите нараду у своєму відділі. Вам необхідно обговорити велику кількість питань, що нагромадилися. Який прийом активного слухання необхідно використовувати, щоб обговорення було плідним і група не зайшла в глухий кут, обговорюючи дрібні зауваження і забувши про суть проблеми?

Д. Ваш одногрупник плутано і незрозуміло розповідає Вам про те, що було вчора на семінарі. Який прийом активного слухання найкраще використовувати, щоб усе-таки одержати необхідну інформацію?

Е. Вам подзвонив начальник і попросив Вас виконати складне і трудомістке завдання. Перш ніж покласти трубку, який прийом активного слухання необхідно використовувати, щоб не зробити помилок при виконанні дорученого завдання?

Є. До Вас звернувся студент, у якого великі проблеми з Вашим предметом. Які прийоми активного слухання доцільно використовувати, щоб налагодити з ним контакт і схилити до своєї точки зору?

Ж. На засіданні секції обговорюються питання, що Вам відомі і зрозумілі. Який прийом активного слухання необхідно періодично використовувати, щоб не притупилася Ваша увага і Ви не втратили важливу інформацію?

24. Підготуйте ситуації навчальної взаємодії (3—5), де будуть відображені прийоми ефективного слухання (див. табл. 2.9). ( Оформити у вигляді таблиці.)

Ситуація

Прийоми

Наслідки

25. Вправа на систематизацію невербальних сигналів.

Зробіть класифікацію наведених нижче переліків невербальних сигналів за п’ятьма категоріями — поза, міміка, жестикуляція, дистанціювання, інтонація .

Усі сигнали «вкладені» у речення, що дають певне уявлення взагалі про ситуацію чи дають змогу здогадатися про неї. Наприклад: Ви мрійливо посміхнулися. Відповідь: міміка.

А. Він вигукнув: «Хотів би я хоч раз переконатися, що ти виконаєш завдання вчасно».

Б. Вона відступила на крок назад: «Що це ти собі уявив?».

В. Він стояв , притулившись до парти і схрестивши ноги.

Г. Тоді як викладач запевняв, що шукає контактів з молодим поколінням, він неодноразово виставляв руки вперед, немов захищаючись, начебто хотів відсунутися від слухачів.

Д. Учень чекає, переминаючись з ноги на ногу, поки викладач перевіряє його роботу.

Е. Викладач глянув на нього безмовно, але крила його носа тремтіли від ледь стримуваного гніву.

26. Спробуйте класифікувати за п’ятьма категоріями (як це запропоновано у попередньому завданні) такі сигнали. Намагайтеся виконати це в максимально швидкому темпі. При граничних випадках досить однієї категорії, тому що тут відсутній зв’язок з контекстом.

—  усмішка;

—  топтання на місці;

—  боязка розмова;

—  легке присідання;

—  підведення брів;

—  зближення з ким-небудь;

—  переривання розмови;

—  нахиляння (щоб що-небудь підняти);

—  стискання рук;

—  перенесення ваги з однієї ноги на іншу;

—  відведення погляду;

—  проголошення слів голосно і з натиском;

—  мовчання;

—  піднімання зі стільця;

—  сердитий вираз обличчя;

—  почухування носа.

27. Придумайте самі чи відшукайте в літературі речення, у яких «закладені» невербальні сигнали, перераховані вище. На кожен сигнал — два речення. ( Оформити письмово.)

28. Знайдіть будь-який малюнок, на якому зображена людина. (Можна взяти фотографію із сімейного альбому чи малюнки, у тому числі і з журналів, книг, рекламних проспектів і т. п.) Опишіть словами загальну ситуацію, що Ви бачите на картинці (у термінах сигналів тіла). Проаналізуйте психологічний стан людини, враховуючи її невербальні сигнали.

( Наприклад : Як дивиться людина? Який її емоційний та психологічний стан тощо.)

29. Завдання: заповніть графу «Можливе значення».

Приклад

Сигнал мови тіла

Можливе значення

Один зі співрозмовників доводить іншим, що вони чогось не знають

Слухач: торкання носа. Побічний сигнал: швидкий погляд униз

Людина перепрошує, висловлює свій жаль, що зробила щось неправильно

Схилена голова. Побічний сигнал: міміка жалю

Один зі співрозмовників пояснює іншим складну взаємозалежність

Слухач: потирання перенісся. Побічний сигнал: припинення контакту

Співрозмовник починає плутатися у формулюваннях

Пальці рук утворять дугу чи «купол». Побічний сигнал: припинення візуального контакту

Той, хто веде розмову, повністю налаштувався на свого співрозмовника і говорить те, що цілком відповідає його думкам

Нога закинута за ногу убік співрозмовника.

Побічний сигнал: дружня міміка

Співрозмовник не попадає на «хвилю» розуміння і передає негативні вербальні подразники

Нога закинута на ногу убік від співрозмовника. Побічний сигнал: захисна міміка

30. Заповніть таблицю «Правда чи неправда», використовуючи подані нижче ситуації.

Ознаки правдивості

Ознаки нещирості

  1. Повернені нагору, розкриті співрозмовникові долоні, пальці.
  2. Прикривання (повне чи часткове) ділянки рота долонею, пальцями.
  3. Прямий погляд не нижче рівня ока співрозмовника.
  4. Нахил корпуса вперед у бік співрозмовника.
  5. Дотик пальцями до носа, кутиків уст, щоки.
  6. Ховання рук за спиною, у кишенях.
  7. Розімкнуті руки, вільні жести.
  8. Знімання окулярів при розмові, жестикулювання ними.
  9. Скорочення відстані і кута між партнерами (позиція — положення навпроти).
  10. Схрещування рук на грудях, на животі, за спиною.
  11. Удаване покахикування.
  12. Відведення погляду убік (у підлогу — чоловіка; у стелю — жінки).
  13. Часта доброзичлива посмішка.
  14. Злегка розведені руки і ноги, голова прямо, плечі вільно опущені.
  15. Потирання пальцем віка, брови.
  16. Натягнута посмішка, стиснуті зуби.
  17. Розстебнутий піджак, нога витягнута убік партнера, долоні протягнені вперед.
  18. Відтягування, поправляння комірця.
  19. Прикладання розкритої долоні в ділянці серця.
  20. Відсутність жестів із правої графи.
  21. Потирання долонею шиї нижче потилиці.
  22. Співрозмовник менш 1/3 часу спілкування дивиться партнерові в очі, часто відводить погляд.

31. Заповніть таблицю «Довіра чи недовіра», використовуючи подані нижче ситуації.

Ознаки довіри

Ознаки недовіри

  • Рука, що спирається на лікоть, підпирає щоку, але не підборіддя.
  • Стискання, зчеплення пальців рук.
  • Нахил уперед до співрозмовника, розімкнуті руки.
  • Схрещування рук на грудях чи затискування долонь схрещених рук під пахвами.
  • Одна нога злегка відставлена назад, корпус нахилений трохи вперед, носок взуття вказує на співрозмовника.
  • Прикривання ділянки рота долонею, пальцями.
  • Стверджувальні кивки головою.
  • Дотик пальцем до носа, кутиків губ.
  • Нахил голови набік.
  • Потирання чи дотик до вуха, потягування.
  • Прямий погляд нижче рівня підборіддя.
  • Почухування бічної поверхні шиї.
  • Підпирання долонею підборіддя.
  • Зацікавлений погляд скоса, підняті брови, розширені зіниці, легка посмішка.
  • Співрозмовник копіює позу партнера.
  • Закидання ноги на ногу.
  • Скорочення кута між корпусами партнерів, розворот один до одного.
  • Великий палець підпирає чи потирає підборіддя, вказівний на щоці спрямований до скроні.
  • У сидячих поруч схрещені в колінах ноги спрямовані одне на одного.
  • Притиснуті одна до одної щиколотки ніг.
  • Схвальна посмішка.
  • Для жінок: поправляння зачіски, погладжування зап’ясть.
  • Погляд поверх окулярів.
  • Збирання неіснуючих ворсинок з одягу.
  • Несхвальне погойдування головою, нахил голови вниз.
  • Погляд скоса з нахмуреними бровами й опущеними кутиками губ.
  • Прикриті повіки, відкинута голова, довгий погляд не моргаючи (погляд зверху).
  • Надто розкута поза (ноги на столі, на ручці крісла).
  • Крива усмішка, натягнута посмішка.
  • Відвернення від співрозмовника, зайняття «стартової позиції» (готовність піти).

Тематика рефератів

  1. Промова, що мені запам’яталася.
  2. Оратор, що справив на мене сильне враження.
  3. Викладач-оратор: цілі, прийоми, проблеми.
  4. Роль невербальних засобів спілкування в діяльності викладача.

Визначення та аналіз особистісних якостей

Завдання 1 . Дайте відповідь на нижченаведені запитання та зробіть аналіз своїх ораторських навичок. Назвіть ораторські навички, які повинен мати викладач та складіть у письмовій формі план удосконалення своєї ораторської майстерності.

  1. Коли Ви самі говорите, чи уважно Ви стежите за тим, щоб слухачі правильно Вас зрозуміли?
  2. Чи підбираєте Ви слова, що відповідають рівневі підготовки слухачів?
  3. Чи обмірковуєте Ви вказівки, перш ніж їх висловити?
  4. Чи віддаєте Ви розпорядження в досить короткій формі?
  5. Якщо підлеглий не ставить питань після того, як Ви висловили нову думку, чи вважаєте Ви, що він її зрозумів?
  6. Чи ясно Ви висловлюєтеся?
  7. Чи впорядковуєте Ви свої думки, перш ніж їх висловити, щоб не говорити незв’язно?
  8. Чи заохочуєте Ви слухачів, які ставлять питання?
  9. Чи припускаєте Ви, що знаєте думки навколишніх, чи ставите питання, щоб з’ясувати їх?
  10. Чи розрізняєте Ви факти і думки?
  11. Чи підсилюєте Ви конфронтацію, заперечуючи аргументи співрозмовника?
  12. Чи намагаєтеся Ви, щоб Ваші підлеглі в усьому погоджувалися з Вами?
  13. Чи користуєтеся Ви професійним жаргоном, незрозумілим слухачам?
  14. Чи говорите Ви ясно, точно і чемно?
  15. Чи стежите Ви за тим, яке враження справляють Ваші слова на слухача, чи уважний він?
  16. Чи робите Ви навмисні паузи у своїй мові для того, щоб зібратися з думками, звернути увагу на слухачів?

Якщо Ви відповіли «так» на всі питання, крім 9 і 13-го, то можна вважати, що Вам притаманне уміння ясно і коротко викладати свої думки.

Завдання 2 . Виконайте тест «Про що говорять Вам міміка і жести?», зробіть аналіз своїх умінь щодо розуміння мови жестів. На підставі отриманих результатів та опрацювання теоретичних засад теми розробіть власну концепцію самовдосконалення. Сформулюйте та обґрунтуйте головні напрями цього процесу.

  1. Ви вважаєте, що міміка і жести — це:

а) спонтанне вираження душевного стану людини в певний момент;

б) доповнення до мови;

в) зрадницький вияв нашої підсвідомості.

  1. Чи вважаєте Ви, що у жінок мова міміки і жестів виразніша, ніж у чоловіків?

а) Так;

б) ні;

в) не знаю.

  1. Як Ви вітаєтеся з дуже хорошими товаришами?

а) Радісно кричите: «Привіт»;

б) сердечним рукостисканням;

в) Ви обнімаєте один одного;

г) вітаєте їх стриманим рухом руки;

д) цілуєте один одного в щоку.

  1. Яка міміка і жести означають в усьому світі одне і те саме? (Дайте 3 відповіді):

а) коли хитають головою;

б) коли кивають головою;

в) коли морщать носа;

г) коли морщать лоба;

д) коли моргають;

е) коли посміхаються.

  1. Яка частина тіла найвиразніша?

а) ступні;

б) ноги;

в) руки;

г) кисті рук;

д) плечі.

  1. Яка частина Вашого власного обличчя найвиразніша? (Дайте 2 відповіді):

а) лоб;

б) брови;

в) очі;

г) ніс;

д) губи;

е) кутики рота.

  1. Коли Ви проходите повз вітрину магазину, в якій видно Ваше відображення, на що Ви звертаєте увагу насамперед?

а) на те, як на Вас сидить одяг;

б) на зачіску;

в) на статуру;

г) ні на що.

  1. Якщо хтось, розмовляючи або сміючись, часто закриває рот рукою, у Вашому уявленні це означає, що:

а) йому є що ховати;

б) у нього некрасиві зуби;

в) він чогось соромиться.

  1. На що Ви передусім звертаєте увагу, розмовляючи зі співбесідником?

а) очі;

б) рот;

в) руки;

г) позу.

  1. Якщо Ваш співбесідник, розмовляючи з Вами, відводить очі, це для Вас ознака:

а) нечесності;

б) невпевненості в собі;

в) зібраності.

  1. Чи можна за зовнішнім виглядом пізнати типового злочинця?

а) так;

б) ні;

в) не знаю.

  1. Чоловік починає розмову з жінкою. Він це робить тому, що:

а) перший крок завжди роблять саме чоловіки;

б) жінка несвідомо дає зрозуміти, що хотіла б, щоб з нею розмовляли;

в) він досить мужній для того, щоб ризикувати одержати відмову.

  1. У Вас склалося враження, що слова людини не відповідають тим «сигналам», які можна вловити з її міміки і жестів. Чому Ви більше вірите?

а) словам;

б) «сигналам»;

в) вона взагалі викличе у Вас підозру.

  1. Поп-зірки, наприклад Мадонна або Принц, направляють публіці «сигнали», що мають однозначно еротичний характер. Що, по-Вашому, за цим ховається?

а) просто фіглярство;

б) вони «заводять» публіку;

в) це вираження їхнього власного настрою.

  1. Ви дивитеся наодинці страшну детективну кінострічку. Що з Вами відбувається?

а) дивитесь цілком спокійно;

б) реагуєте на те, що відбувається, кожною клітинкою своєї істоти;

в) заплющуєте очі під час особливо страшних сцен.

  1. Чи можна контролювати свою міміку?

а) так;

б) ні;

в) тільки окремі її елементи.

  1. При інтенсивному флірті Ви «подаєте сигнали» переважно:

а) очима;

б) руками;

в) словами.

  1. Чи вважаєте Ви, що більшість наших жестів:

а) перейняті в когось і заучені;

б) передаються із покоління в покоління;

в) закладені в нас від природи.

  1. Якщо у людини борода, для Вас це ознака:

а) мужності;

б) того, що людина хоче сховати риси свого обличчя;

в) того, що цей тип занадто ледачий, щоб поголитися.

  1. Більшість людей вважають, що права та ліва сторони обличчя у них різняться. Ви згодні з цим?

а) так;

б) ні;

в) тільки у людей похилого віку.

Підрахуйте кількість балів:

Запитання

Варіанти відповідей

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

а — 2

а — 1

а — 4

г — 2

а — 0

г — 1

а — 1

г — 4

а — 2

г — 2

а — 1

г — 2

а — 3

а — 3

г — 1

а — 3

а — 3

а — 1

б — 4

б — 3

б — 4

д — 4

б — 0

д — 0

б — 2

д — 2

б — 1

д — 3

б — 3

д — 0

б — 1

б — 2

б — 2

б — 3

б — 4

в — 3

в — 0

в — 3

в — 1

е — 1

в — 3

в — 3

е — 2

в — 3

в — 1

в — 2

в — 1

в — 1

в — 2

Закінчення табл.

Запитання

Варіанти відповідей

13

14

15

16

17

18

19

20

а — 0

а — 4

а — 4

а — 0

а — 3

а — 2

а — 3

а — 4

б — 4

б — 2

б — 0

б — 2

б — 4

б — 4

б — 2

б — 0

в — 3

в — 0

в — 1

в — 1

в — 1

в — 0

в — 1

в — 2

77—56 балів. Браво! У Вас прекрасна інтуїція, Ви володієте здатністю розуміти інших людей, спостережливі і здатні відчувати. Але Ви занадто сильно покладаєтесь у своїх міркуваннях на ці якості, слова мають для Вас другорядне значення. Якщо Вам посміхнулися, Ви вже готові повірити, що Вам освідчуються в коханні. Ваші «висновки» надто поспішні, й у цьому приховується для Вас небезпека, можна «попасти пальцем у небо». Робіть на це поправку, і у Вас будуть шанси навчитися добре розбиратися в людях. А це важливо і на роботі, і в особистому житті.

55—34 бали. Ви із задоволенням спостерігаєте за іншими людь­ми, і Ви непогано розумієте їхню міміку та жести. Проте Ви ще не зовсім умієте використовувати цю інформацію в буденному житті, наприклад, для того, щоб правильно будувати свої взаємостосунки з навколишніми. Ви схильні скоріше сприймати сказані Вам слова і керуватися ними. Наприклад, хтось скаже Вам: «Мені з Вами зовсім не сумно», зробивши при цьому кислу міну. Але Ви повірите словам, а не виразу обличчя, хоча воно вельми красномовне. Розвивайте інтуїцію, більше покладайтеся на відчуття.

33—11 балів. На жаль, мова міміки і жестів для Вас — китайська грамота. Вам надзвичайно важко правильно оцінювати людей. І справа не в тому, що Ви на це не здатні, просто Ви не звертаєте на це увагу, і даремно! Намагайтеся навмисне фіксувати увагу на дрібних жестах навколишніх, тренуйте спостережливість. Непогано розуміти душу іншого — вірний спосіб самому не потрапити в пастку самотності.

Завдання 3 . Використовуючи наведені тестові методики, оцініть себе як слухача. Після того як Ви визначите, який у Вас рівень розвитку вмінь і здібностей вислухати співрозмовника, проаналізуйте, які Ваші типові недоліки і які Ваші резервні можливості.
На підставі отриманих результатів та опрацювання теоретичного матеріалу розробіть план розвитку своїх умінь на тему: «Як мені стати хорошим слухачем?»
ТЕСТ № 1

Нижче наведено 10 питань, відповіді на які допоможуть Вам довідатися, наскільки ефективно Ви слухаєте своїх співрозмовників. Під час відповіді на питання користуйтеся шкалою:

завжди — 4 бали;

часто — 3 бали;

іноді — 2 бали;

ніколи — 1 бал.

  1. Чи даєте Ви співрозмовникові можливість висловитися, не перебиваючи його?
  2. Чи звертаєте Ви увагу на підтекст висловлення співрозмовника?
  3. Чи намагаєтеся Ви запам’ятати, що говорить Ваш співрозмовник?
  4. Чи звертаєте Ви увагу на головне у повідомленні?
  5. Слухаючи співрозмовника, чи намагаєтеся Ви зберегти в пам’яті основні факти повідомлення?
  6. Чи звертаєте Ви увагу співрозмовника на те, що випливає зі змісту повідомлення?
  7. Чи боритеся Ви з бажанням ухилитися в бесіді від неприємних Вам питань?
  8. Чи утримуєтеся Ви від роздратування, коли співрозмовник висловлює протилежний погляд?
  9. Чи намагаєтеся Ви утримувати свою увагу на повідомленні співрозмовника?
  10. Чи виявляють Ваші співрозмовники інтерес до бесіди з Вами?

Підрахуйте суму балів. Ваше уміння слухати:

32 і більше балів — відмінно; 27—31 бал — добре; 22—26 балів — середньо; менше 22 — треба тренуватися.

ТЕСТ № 2

Під час відповіді на питання цього тесту використовується дев’ятибальна шкала самооцінки, де 9 балів — це кількість, властива Вам у найвищому ступені, 1 бал — це якість, властива Вам у найменшому ступені, 5 балів — це середній рівень прояву відповідної якості.

Під час відповіді на питання тесту будьте щирі, не намагайтеся бути кращим чи гіршим, ніж Ви є насправді.

Питання тесту:

  1. Як часто Ви робите вигляд, що слухаєте, а самі думаєте про інше.
  2. Як часто Вам доводиться «скорочувати» бесіду, розмову, якщо співрозмовник Вам не цікавий?
  3. Як часто манера мовлення і поведінки Вашого співрозмовника Вас дратують?
  4. Як часто в процесі спілкування у Вас виникають конфліктні ситуації?
  5. Як часто Ви перериваєте свого співрозмовника, щоб вставити свою репліку, акцентувати увагу на суті обговорюваного питання?
  6. Як часто Вам доводиться виправляти співрозмовника, якщо він використовує неправильні терміни, наголоси?
  7. Як часто в процесі бесіди, спілкування Вас провокують на те, щоб Ви підвищили голос, брутальністю відповіли на брутальність?
  8. Якою мірою для Вас характерна звичка перебивати співрозмовника під час розмови?
  9. Як часто Вам доводиться виправляти співрозмовника, говорити з ним повчальним тоном?

10.  Як часто Вам доводиться уникати розмови, якщо Ваш співрозмовник торкається тем, які Вам неприємні?

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Підрахуйте сумарне число балів, що Ви набрали, і визначіть Ваш рівень розвитку умінь і здібностей вислухати співрозмовника.

Сумарне число балів

Рівень розвитку умінь і здібностей
вислухати співрозмовника

79—90

71—78

63—70

55—62

47—54

39—46

31—38

23—30

10—22

1 — дуже низький

2 — низький

3 — нижчий середнього

4 — трохи нижчий середнього

5 — середній

6 — ледве вищий за середній

7 — вищий за середній

8 — високий

9 — дуже високий

ТЕСТ № 3

  1. Яка, по-Вашому, ціль бесіди чи розмови:

а) краще познайомитися зі співрозмовником;

б) висловити свою думку з даного питання;

в) поділитися думками та обговорити їх.

  1. Чи ставлять Ваші діти питання такі, як «Де сплять хмари?» або «Чи була бабуся маленькою?»

а) часто;

б) ніколи;

в) іноді.

  1. Чи доводилося Вам вранці, збираючись на роботу, наспівувати?

а) так, завжди ту саму пісню;

б) так, звичайно різні пісні;

в) ні, ніколи.

  1. Наприкінці зборів чи ставите Ви питання доповідачеві?

а) так, завжди є про що запитати;

б) іноді, коли Ви не згодні з викладеною думкою, твердженням;

в) ніколи, тому що не вірите, що одне питання змінить його думку.

  1. Після розмови з другом або колегою чи траплялося Вам змінити думку щодо даної проблеми?

а) так, дуже часто;

б) іноді;

в) ніколи.

  1. Коли Ви з кимось розмовляєте, то:

а) частіше говорите ви;

б) частіше говорить ваш співрозмовник;

в) обоє говорите нарівні.

  1. При однаковій ціні що б Ви купили?

а) книгу;

б) грамплатівку;

в) квиток у кіно.

  1. Колега хоче поділитися з Вами своїми проблемами, що Вас не стосуються. Що Ви подумаєте?

а) що втратили цінний час;

б) що вже будете мати на нього вплив;

в) що спробуєте йому допомогти.

  1. Яка з трьох фраз більше всього підходить Вам?

а) лише фахівець може добре говорити з даної теми;

б) кожен може говорити про все, якщо вміє добре висловлювати власні думки;

в) фахівці не завжди хороші оратори, щоб переконливо говорити про власні розробки.

10.  Якщо під час розмови Ви не розумієте змісту слів, що Ви зробите?

а) перервете того, хто говорить, і попросите знову пояснити сказане;

б) зазначите про себе незрозуміле, щоб запитати про нього наприкінці розмови;

в) Вам завжди все зрозуміло.

11.  Чи можете Ви повторити повідомлення чи пісню, почуті вранці по радіо?

а) так, завжди;

б) так, але вам необхідний час, щоб згадати;

в) не можете згадати.

12.  В естрадного співака насамперед Ви цінуєте:

а) голос;

б) зовнішній вигляд;

в) поведінку на сцені.

13.  Відвідування концертів для Вас:

а) подія, що завжди дає задоволення;

б) світський обов’язок;

в) задоволення, якщо виконують твори Ваших улюблених композиторів.

14.  Ви в гостях, крім Вас, є ще 5—6 осіб. Ви вступаєте в розмову. Найчастіше:

а) ніхто не слухає Вас;

б) усі замовкають, щоб вислухати Вас;

в) частіше Ви уникаєте втручання в розмову.

15.  Ви в курсі подій громадського життя завдяки:

а) перегляду телепередач;

б) слуханню радіо;

в) читанню газет.

Відповіді

Питання

а

б

в

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

2

3

2

2

2

1

3

1

1

3

3

3

3

2

3

1

1

3

3

3

2

1

2

2

3

2

1

1

3

3

3

2

1

1

1

3

2

3

3

1

1

2

2

1

1

Результати тесту :

15—25 балів : якщо Ви чесно відповіли на питання й одержали зазначену вище кількість балів, то це означає, що Вам важко слухати співрозмовників. Може бути, Ви не передбачаєте, яку користь можете мати з розмов і збагатити ваші знання. Чи просто забуваєте про це...

25—35 балів : Ви — посередній слухач. Для Вас бесіда — не головне джерело інформації й основа спілкування. Не вагаючись, переступіть психологічний бар’єр між Вами і вашими співрозмов­никами. Багато про що можна довідатися і від Вас, але не тільки Вам відома істина. Уважно прислухайтеся до того, що Вам говорять, вислухайте навіть докори, тому що Вам необхідно слухати набагато більше, ніж ви це робите.

35—45 балів : Ви маєте рідкісну якість — уміння слухати і добре говорити. Вести розмову — для Вас задоволення. Ваші співрозмовники завжди можуть почерпнути від Вас що-небудь корисне. Ви вмієте відчувати стан інших людей — це відмітна риса характеру, яку варто цінувати.

ТЕСТ № 4

Виберіть один з варіантів відповіді:

  1. Ваша колега починає розповідати довгу заплутану історію, логіку розвитку якої Ви ніяк не можете простежити. Ви:

а) рятуєте її і себе від небажаних ускладнень, перевівши розмову на іншу тему;

б) повідомляєте їй, що Ви втратили суть розповіді, і просите повторити все спочатку;

в) ставите питання щодо окремих, найбільш незрозумілих Вам обставин цієї історії;

г) робите вигляд, що стежите за ходом розвитку подій, розраховуючи, що зрештою зрозумієте, в чому ж суть.

  1. Ваша подруга вкрай засмучена неприємністю, яку заподіяла їй кохана людина. Ви:

а) підтримуєте її, уважно вислухавши, давши подрузі можливість вилити душу;

б) поводитеся так само, як у варіанті «а», але ще і розповідаєте подрузі про те, що Ви теж були в подібному становищі, тим самим показавши їй, що вона не самотня;

в) висловлюєте підтримку, по секрету повідомивши їй про такі ж огидні вчинки, які робив Вам коханий;

г) погоджуєтеся, що цей хлопець справді негідник, і пропонуєте познайомити її з іншим чоловіком.

  1. Після бурхливо проведеного вечора Ваш партнер говорить, що в пік веселощів у Вас був байдужий вигляд. Що Ви відповісте на це:

а) будете запевняти, що це далеко не так;

б) спробуєте з’ясувати, чому він зробив такий висновок;

в) погодитеся з ним — Вам справді варто було б бути більш природною;

г) почуватиметеся ображеною і дасте йому це зрозуміти.

  1. Уявіть собі, що кохана людина говорить щось на зразок: «Я терпіти не можу, коли твоя мама...» Це абсолютно виводить Вас із себе. Що Ви зробите:

а) стримаєте своє роздратування — Ви не звикли йти на конфлікт;

б) з’ясуєте, у чому конкретно полягають причини невдоволення, і лише потім висловите свою думку;

в) негайно обірвете цю розмову — такого роду суперечки лише викликають у Вас лють;

г) самі перейдете до атаки: «Що стосується твоєї мами...»

  1. Ваш коханий заводить з Вами розмову, що емоційно ней­тральна, і торкається питання, у якому Ви абсолютно нічого не розумієте (скажімо, про порівняльні переваги різних типів стереосистем). Яким чином Ви будете підтримувати таку розмову? (можете вибрати кілька варіантів). Ви будете:

а) кивати головою;

б) посміхатися;

в) дивитися йому в очі;

г) ставити відповідні питання;

д) резюмувати основні пункти його оповідання, наприклад: «Так, виходить, самі гарні стовпчики...», щоб бути впевненою, що Ви цілком його розумієте;

е) підбадьорювати його односкладовими словами типу: «гм», «так-так», «правильно»;

є) поводитиметеся, як у варіанті е), і, крім того, періодично з ентузіазмом вигукувати: «Невже!», «Це цікаво!»;

ж) не робити нічого з перерахованого вище. Замість цього ви заявите, що абсолютно безнадійні в пізнанні та порівнянні переваг стереосистем і всі спроби «просвітити» Вас, на жаль, — марна трата часу.

  1. Які ваші стосунки з близькими Вам людьми (чоловіками, членами Вашої родини, подругами):

а) у Вас мало близьких людей, і Ви рідко з ними зустрічаєтеся;

б) мають іноді дуже бурхливий характер;

в) рівні, приємні, що приносять Вам радість;

г) викликають у Вас крайнє незадоволення.

  1. У розмові з друзями який відсоток часу Ви звичайно приділяєте ролі слухача:

а) 0—25 %;

б) 26—50 %;

в) 51—75 %;

г) 76—100 %.

  1. Важливий елемент уміння слухати — здатність відчувати те, що не виражено словами. Отже, забудьте про те, що говориться в цей момент. Питання полягає ось у чому: що справді відбувається, коли співрозмовник... (виберіть один з варіантів у кожнім пункті):

1)   прикладає палець до носа чи щоки:

а) він відчуває перевагу;

б) він перебільшує;

в) у нього просто свербить ніс чи щока;

2)   виглядає сутулим і напруженим:

а) він щось приховує;

б) він голодний;

в) він соромиться;

3)   починає говорити голосно і збуджено:

а) він захищається;

б) він виявляє інтерес;

в) він дуже хотів би, щоб розмова скоріше закінчилася.

  1. Як часто Ви (поставте в кожній графі: 3 бали — часто; 2 — іноді; 1 — рідко; 0 — ніколи):

а) закінчуєте фразу співрозмовника;

б) ловите себе на думці, що під час ділової розмови з колегою по роботі думаєте про її одяг і зачіску;

в) починаєте сміятися перш, ніж оповідач закінчить анекдот;

г) розглядаєте свої нігті в той час, як Ваш знайомий описує свій важ­кий робочий день;

д) почуваєтеся «не в своїй тарілці», коли приятелька, виклавши Вам усі свої проблеми, продовжує самобичування;

е) використовуєте проти свого коханого сказані ним слова;

є) у момент, коли близька Вам людина висловлює претензії чи скаржиться, думаєте: «Знову він за своє...»;

ж) відчуваєте нездоланне бажання залишити за собою останнє слово в суперечці;

з) відмовляєтеся від своїх доводів, відчуваючи, що Вам так нічого і не вдалося домогтися.

10.  Такі твердження, на Вашу думку, є правильними чи хибними? (відзначте кожне з них буквою: П — правильне; Х — хибне, чи С — складно відповісти):

а) Ви почуваєтеся незручно під час тривалої паузи в розмові;

б) слухаючи свого друга, Ви зосереджуєте свою увагу на тому, коли ж він почне відхилятися від теми;

в) Ви зазвичай переконані, що ні в кого і ніколи не буває вагомих причин давати непрошені поради;

г) Ви, звичайно, можете вгадати фразу до того, як вона буде висловлена;

д) люди завжди довіряють Вам свої найінтимніші проблеми.

Тепер підрахуйте кількість набраних Вами балів.

Питання

а

б

в

г

1

3

2

1

0

2

0

1

3

2

3

3

1

0

2

4

0

1

3

2

Питання

а

б

в

г

5

0

0

0

1

д

в

ж

з

1

0

2

5

Питання

а

б

в

г

6

3

2

1

0

7

3

2

1

0

Питання

а

б

в

8 (1)

1

2

0

8 (2)

2

1

0

8 (3)

1

0

2

9. Підрахуйте бали, як указано в пункті 9.

Питання 10

Х

П

С

а

3

0

1

б

1

3

2

в

1

3

2

г

2

0

1

д

0

3

1

Отже, чи вмієте Ви слухати?

54 бали і більше . Чесно кажучи, Ви не дуже підходите для ролі задушевного співрозмовника, навряд чи знайдеться бажаючий довіряти Вам свої секрети. Якщо Вас ніхто не перериває, Ви схильні безупинно говорити, заповнюючи собою кожну
паузу в розмові. Можливо, Ваші батьки дотримувалися такої
виховної концепції: «Діти повинні бути на очах, але вислуховувати їх немає необхідності». Це привело Вас до впевненості в тому, що людина, яка слухає, мимоволі підкоряється тому, хто говорить, чого, на Вашу думку, варто уникати за будь-яку ціну. І що б не стояло за Вашим нескінченним потоком слів, така впевненість дорого обходиться Вам у житті. На підтвердження цього досить проаналізувати Ваші стосунки з навколишніми.

35—53 бали . Хоч Ви і вважаєте, що чуєте те, що відбувається навколо Вас, є люди, що не погодяться з Вами. У чому Ваша головна помилка? Коли Ви роздратовані і втрачаєте терпіння, Ви схильні відключатися від розмови. Ця властивість притаманна багатьом людям.

18—34 бали . Вітаємо! Якщо хтось з Вашого оточення має потребу в аудиторії, Ви завжди готові кваліфіковано його вислухати. Навіть у конфліктних ситуаціях Ви вмієте взяти на віру чужі слова. На додачу Ви ще інтуїтивно відчуваєте, коли необхідно просто слухати співрозмовника і коли настає сприятливий момент для подання власної репліки. Не дивно, що Ви надзвичайно популярна людина, і не тільки серед своїх рідних і друзів. Ваша схильність до взаємного спілкування робить Вас цінним виконавцем і успішним керівником. Єдине, чого ми Вам бажаємо: не зупиняйтеся на досягнутому!

17 балів і менше . Ви завжди готові вислухати, якщо Ваші близькі мають потребу в співрозмовникові: це непогано. Проблема в тому, що, зацікавлено слухаючи співрозмовника, Ви самі при цьому занадто мало говорите. Часто такі люди бояться говорити, але які б не були причини їх небажання висловлювати свою думку, така лінія поведінки неминуче викликає труднощі в житті.

Поради до використання

ПАМ’ЯТКА ЩОДО ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК
ЕФЕКТИВНОГО СЛУХАННЯ

  • Зосередження — шлях до ефективного слухання.
  • Оцінюйте зміст, а не манери і зовнішній вигляд співрозмовника.
  • Долайте бар’єри слухання.
  • Використовуйте прийоми активного слухання.
  • Підтримуйте емоційний контакт зі співрозмовником

ПАМ’ЯТКА ЩОДО НАБУТТЯ НАВИЧОК
УСПІШНОГО ВИСТУПУ

  • Заздалегідь проаналізуйте аудиторію, її установки.
  • Підготуйте більше матеріалу. Це надасть Вам упевненості.
  • Продумайте свій зовнішній вигляд.
  • Зацікавте аудиторію розповіддю, прикладом з життя та ін.
  • Підтримуйте візуальний і емоційний контакт.
  • Стежте за культурою мовлення.
  • Використовуйте для більшої виразності невербаліку (варіюйте
    темп, висоту і голосність мови — це підкреслить основні моменти).
    • Встановіть візуальний та емоційний контакт зі слухачами

 
загрузка...