загрузка...
Методичне забезпечення теоретичного опанування теми (СРТМ) - Комунікативні процеси у навчанні: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни PDF Друк e-mail
КПН - Комунікативні процеси у навчанні: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни - Бутенко Н. Ю., Приходько В. М., Федоренко Н. І.

2.1.3. Методичне забезпечення
теоретичного опанування теми (СРТМ)

Методичні поради

Грузовые автомобили производятся уже очень давно, но не всякий из них одинаково хорош, грузовой автомобиль авиа обладает всеми качествами, которые нужны истинному автомобилисту или водителю грузовика со стажем. Грузовик авиа позволяет перевозить достаточно крупные грузы, вес такого автомобиля может составлять примерно 20 тонн.

Ця тема є загальною для розуміння та сприйняття курсу «Комунікативні процеси у навчанні»: вона визначає базові параметри комунікації та спілкування. Тому її опанування має закласти підвалини для подальшого сприйняття та розуміння наступних тем курсу.

Працюючи над темою «Процес спілкування та його складові», треба виходити з того, що спілкування — це базовий процес, який є підставою для будь-якої діяльності, необхідною складовою існування як людини, так і суспільства. Тому доцільно розглядати не лише процес спілкування, а й форми, види, різні аспекти процесу спілкування, які залежать від конкретної ситуації взаємодії.

Спілкування — це феномен соціальний не лише за зовнішніми формами свого існування (бо воно має місце в суспільстві), а й за своєю природою — воно є необхідною умовою та складовою будь-якої діяльності людини, як у колективі, так і тієї, що не має безпосередньої колективності (наприклад, теоретичної діяльності). Воно здійснюється суспільством і для вирішення завдань су-
спільства має певні суспільні функції і лише вторинно використовується людиною для досягнення несоціальних цілей (таких, як їжа); дає можливість задовольняти природні потреби людини; може набувати вигляду «естетичного об’єкта», а також задовольняти естетичні потреби.

Визначна роль спілкування у житті та діяльності суспільства безсумнівна. Уже сам процес соціалізації людської особистості, процес становлення окремої людини як «людини суспільної» неможливий поза спілкуванням.

Водночас спілкування є необхідною умовою будь-якої діяльності людини, яка має суспільну природу. Особлива роль належить спілкуванню у колективному пізнанні, а також у діалектиці взаємозв’язку суспільної та індивідуальної свідомості, у психологічному впливі суспільства на його членів (це особливо актуально сьогодні з огляду на зростання значимості масової комунікації у житті сучасної людини).

Люди по-різному сприймають, усвідомлюють та оцінюють стосунки залежно від особливостей свого внутрішнього світу та становища у зовнішньому соціальному оточенні. Індивідуальні особливості тих, хто спілкується, належність їх до різних соціальних груп можуть стати серйозною проблемою у взаєморозумінні та взаємодії. Тому, працюючи над темою, необхідно з’ясувати причини та наслідки виникнення бар’єрів взаєморозуміння, набути уміння їх уникати та долати під час спілкування.

Значну увагу треба приділити аналізу особливостей спілкування у викладацькій діяльності. В процесі навчання мають місце всі аспекти процесу спілкування, але вони потребують особливої уваги, бо в навчанні велике значення має процес виховання, вплив особистості викладача на учня. Тому специфіка комунікативних процесів у навчанні має бути ретельно розглянута й усвідомлена.

Для кращого опрацювання теми з метою набуття не тільки тео­ретичних знань, а й практичних навичок рекомендується виконати тестові завдання для самоаналізу, а також завдання для самостійної роботи з аналізом конкретних прикладів.

Особистісне сприйняття та персональна інтерпретація теоретичних засад даної теми допоможуть тим, хто навчається, не тільки свідомо розрізняти різні аспекти процесу спілкування, а й визначити власні проблеми у спілкуванні та намітити можливі шляхи їх вирішення.

Найкращий результат при засвоєнні даної теми буде отримано завдяки поєднанню різних методів навчальної роботи: традиційних та інноваційних підходів, індивідуальних і групових форм роботи.

Ілюстративний матеріал

Рис. 1.1. Рівні, функції та види спілкування.

Рис. 1.2. Структура спілкування.

Рис. 1.3. Етапи процесу спілкування.

Рис. 1.4. Різновиди спілкування.

Рис. 1.5. Процес передання інформації.

Рис. 1.6. Процес трансформації інформації у спілкуванні.

Рис. 1.7. Перепони на шляху спілкування.

Рис. 1.8. Бар’єри спілкування.

Рис. 1.9. Комунікативні вміння, необхідні викладачеві для успішної
взаємодії.


Рис. 1.1. Рівні, функції та види спілкування


Рис. 1.2. Структура спілкування

Рис. 1.3. Етапи процесу спілкування

Рис. 1.4. Різновиди спілкування

Рис. 1.5. Процес передання інформації
Джерело
: «Лідерство і практичні навички менеджера».
Національний фонд підготовки кадрів.

Рис. 1.6. Процес трансформації інформації у спілкуванні

Рис. 1.7. Перепони на шляху спілкування

Рис. 1.8. Бар’єри спілкування

Рис. 1.9. Комунікативні вміння, необхідні викладачеві
для успішної взаємодії

Питання для самоперевірки

  1. Що таке «спілкування»? Які види спілкування ви знаєте?
  2. У чому специфіка обміну інформацією в комунікативному процесі?
  3. Які три сторони процесу спілкування складають його структуру? Дайте визначення кожній стороні.
  4. Чи пов’язані між собою та як саме три сторони спілкування?
  5. Що означає визначення «комунікативний процес»? Які складові комунікативного процесу?
  6. Яким чином відбувається процес передання інформації?
  7. Які ролі у спілкуванні виконує людина? Дайте визначання термінів «роль», «соціальний статус», «статусно-рольове спілкування», «стереотипи рольового поводження». Розкрийте зміст цих понять.
  8. Що ви знаєте про ефективність сприйняття інформації під час спілкування?
  9. Які існують рівні та функції спілкування?
  10. З яких етапів складається процес спілкування?
  11. Які чинники поліпшують комунікативний процес, а які перешкоджають йому?
  12. Які перепони існують у спілкуванні. Як їх подолати?
  13. Що таке комунікативні бар’єри? Які бар’єри існують?
  14. Які бар’єри виникають при спілкуванні між учнем та викладачем?
  15. Які існують заходи подолання та уникнення бар’єрів у спілкуванні?
  16. Які комунікативні вміння необхідні викладачеві?
  17. У чому полягають особливості педагогічного спілкування?

Тести для самоперевірки

Одиничний вибір

Укажіть одну правильну відповідь

  1. Основним принципом ділового спілкування є:

а) раціональність;

б) емпатія;

в) соціабільність.

  1. Яка зі сторін процесу спілкування найбільшою мірою харак­теризує ефективність спілкування:

а) комунікативна;

б) інтерактивна;

в) перцептивна.
  1. Як називається процес, під час якого люди обмінюються інформацією:

а) комунікація;

б) координація;

в) спілкування;

г) соціалізація.

  1. Дефініція — це:

а) логічне сприйняття отриманої інформації без зміни своїх позицій;

б) сприйняття, пов’язане із взяттям на себе соціальної ролі іншої людини;

в) почуттєве, емоційне сприйняття в спілкуванні.

  1. Бар’єри взаєморозуміння залежать від:

а) особливостей тих, хто спілкується, та їхньої соціальної належності;

б) умов спілкування;

в) часу спілкування;

г) реакції на співрозмовника.

  1. Соціофобія — це:

а) сором’язливість, незручність;

б) амбіціозність, претензійність;

в) острах спілкування.

  1. Процес формування особистості в суспільстві має назву:

а) гуманізація;

б) мобілізація;

в) соціалізація.

  1. Яка функція спілкування дозволяє людині порівнювати себе з іншими, оцінювати свої можливості, робити самооцінювання:

а) соціалізації;

б) соціабільності;

в) ідентифікації.

  1. Генетичною основою спілкування є:

а) специфічність будови головного мозку людини;

б) матеріальне виробництво;

в) культурна спадщина.

  1. Що таке фасцинація?

а) маніпулювання співрозмовником;

б) посилення вербальної інформації;

в) різновид спілкування між різними соціальними групами.

Множинний вибір
Укажіть кілька правильних відповідей

  1. Спілкування має такі складові:

а) перцептивну;

б) рефлексивну;

в) комунікативну;

г) емпативну;

д) інтерактивну.

  1. Існують такі типи сприйняття у спілкуванні:

а) дефініція;

б) координація;

в) емпатія;

г) ідентифікація.

  1. До індивідуальних бар’єрів взаєморозуміння належать такі:

а) культурологічний;

б) естетичний;

в) мотиваційний;

г) моральний;

д) віковий;

е) релігійний.

  1. Емпатія — це:

а) здатність до розуміння іншої людини на рівні почуттів;

б) здатність розуміти внутрішній світ іншої людини;

в) уміння побачити проблему очима іншої людини;

г) здатність до співпереживання;

д) ототожнення людиною своєї особистості з особистістю іншої.

  1. Виникнення бар’єрів взаєморозуміння у спілкуванні пов’язане з:

а) належністю тих, хто спілкується, до різних соціальних груп;

б) індивідуальними особливостями тих, хто спілкується;

в) умовами спілкування.

  1. Виберіть перешкоди, що утруднюють процес спілкування:

а) захоплення своєю персоною;

б) рефлексія;

в) персоніфікація;

г) перцепція;

д) узагальнення;

е) накази.

  1. Щоб справити сприятливе враження на співрозмовника, доцільно:

а) демонструвати йому власну значимість;

б) виявляти доброзичливе ставлення;

в) виявляти зацікавленість у ньому;

г) дотримувати дистанції у спілкуванні;

д) щиро посміхатися.

  1. До комунікативних здібностей відносять:

а) емпатію;

б) товариськість;

в) красномовство;

г) інтелігентність.

  1. Інтимно-особистісний рівень спілкування характеризується:

а) співпереживанням;

б) психічною близькістю;

в) відсутністю взаємного інтересу;

г) проникненням у внутрішній світ іншої людини.

10.  Соціальні бар’єри у спілкуванні можуть виникати в резуль­таті:

а) відмінності в інтелектуальному розвитку співрозмовників;

б) розходжень, зв’язаних з віком співрозмовників;

в) використання у спілкуванні нелітературних слів;

г) належності тих, хто спілкується, до різних політичних рухів.

Альтернативний вибір

Дайте правильну відповідь «так» чи «ні»

  1. Виберіть правильні твердження:

а) комунікація — це процес взаємодії між індивідами (так/ні);

б) інтерактивна сторона спілкування полягає в обміні діями (так/ні);

в) планування відноситься до соціальних функцій спілкування (так/ні).

  1. Виберіть правильне твердження:

а) у період адаптації в новому колективі особливо доцільне сприйняття — емпатія (так/ні);

б) специфікою бар’єрів психологічного захисту є їх неусвідомлений характер (так/ні);

в) спілкування — це процес, характерний тільки для людей (так/ні).

  1. Особливістю комунікативної сторони спілкування є:

а) сприйняття в процесі спілкування (так/ні);

б) почуттєве сприйняття (так/ні);

в) обмін інформацією між людьми (так/ні).

  1. Естетичний бар’єр у спілкуванні виникає:

а) через розходження в розумінні цінностей (так/ні);

б) при першому знайомстві (через невідповідність зовнішнього вигляду) (так/ні);

в) через непорозуміння між представниками різної статі (так/ні).

  1. Інтимно-особистісний рівень спілкування характеризується:

а) особливою психічною близькістю (так/ні);

б) знанням, засвоєнням і реалізацією соціальних норм взаємодії (так/ні);

в) співпереживанням і співчуттям (так/ні).

  1. До правил спілкування можна віднести такі положення:

а) кращий співрозмовник не той, хто вміє добре говорити, а той, хто вміє добре слухати (так/ні);

б) люди схильні слухати інших тільки після того, як вислухають їх (так/ні);

в) ефективність спілкування визначається умінням добре говорити (так/ні).

  1. Відмінності міжособистісного і масового рівнів спілкування полягають у такому:

а) масове спілкування більш передбачуване, ніж міжособистісне (так/ні);

б) міжособистісне спілкування орієнтоване на індивідуального суб’єкта, а масове — на представників соціальних груп (так/ні);

в) міжособистісне спілкування більш передбачуване, ніж масове (так/ні).

  1. Виберіть правильне твердження:

а) комунікація і спілкування — тотожні поняття (так/ні);

б) спілкування — складова комунікації (так/ні);

в) комунікація — складова спілкування (так/ні).

  1. Виберіть правильне твердження:

а) особливістю психологічних захисних механізмів є їх неусвідомлений характер (так/ні);

б) при спілкуванні один із суб’єктів займає активну, а інший пасивну позицію (так/ні);

в) індивідуальні бар’єри у спілкуванні залежать від особливостей особистості, яка спілкується (так/ні).

10.  Виберіть правильне твердження:

а) ідентифікація — це складова процесу спілкування (так/ні);

б) принцип соціабільності відноситься до соціально-рольового рівня спілкування (так/ні);

в) перцепція — це сприйняття в процесі взаємодії (так/ні).

Упорядкований вибір
Визначте і вкажіть цифрами

  1. Згрупувати перераховані функції спілкування: I — соціальні; ІІ — соціально-психологічні:

а) соціабільності;

б) планування;

в) контролю;

г) ідентифікації;

д) координації;

е) соціалізації.

  1. Підібрати відповідну характеристику кожній стороні спілкування: I — комунікативній; ІІ — перцептивній; ІІІ — інтерактивній:

а) обмін діями в процесі спілкування;

б) обмін інформацією в процесі спілкування;

в) сприйняття партнера в процесі спілкування.

  1. Згрупуйте наведені нижче бар’єри взаєморозуміння: I — індивідуальні; ІІ — групові:

а) культурологічний;

б) естетичний;

в) мотиваційний;

г) моральний;

д) віковий;

е) релігійний;

є) політичний;

ж) статевий;

з) емоційний;

і) інтелектуальний;

ї) професійний.

  1. Укажіть відповідні кожному рівню спілкування (I — соціально-рольовий; ІІ — діловий; ІІІ — інтимно-особистісний) принципи спілкування:

а) раціональність;

б) емпатія;

в) соціабільність.

  1. Підберіть типам сприйняття в спілкуванні (І — дефініції; ІІ — ідентифікації; ІІІ — емпатії) відповідні характеристики:

а) чуттєве сприйняття;

б) логічне сприйняття інформації, без зміни власних поглядів на навколишній світ;

в) спроба глянути на проблему очима іншої людини.

  1. Підберіть кожному психологічному захисному механізму (І — механізм «кислих ягід»; ІІ — механізм «солодких лимонів»; ІІІ — механізм заміщення) відповідні характеристики:

а) коли людина змушена робити щось, чого вона не хоче, то вона намагається знайти певний позитив у даній дії;

б) якщо людина не може одержати те, чого вона бажає, то вона намагається переконати себе в тому, чого це їй не дуже й потрібно;

в) людина намагається замінити неприємну інформацію приємною.

  1. Проранжуйте комунікативні аспекти життєдіяльності людини відповідно до зменшення їх частки:

а) говоріння;

б) читання;

в) слухання;

г) писання.

  1. Згрупуйте відповідно до етапів спілкування (І — виникнення комунікативного наміру; ІІ — підготовчий етап; ІІІ — виконавчий етап; IV — завершальний етап) наведені нижче дії:

а) орієнтація на особистість співрозмовника;

б) вибір конкретних засобів для здійснення ефективного спілкування;

в) сприйняття й оцінювання реакції співрозмовника;

г) виникнення потреби у спілкуванні;

д) контроль ефективності спілкування;

е) встановлення зворотного зв’язку у спілкуванні;

є) орієнтація з метою спілкування;

ж) коригування методів і стилю спілкування;

з) планування змісту спілкування;

і) підбиття підсумків;

ї) організація і проведення взаємодії.

  1. Укажіть правильне співвідношення обсягу різних засобів передання інформації в комунікативному процесі:

а) звуки, інтонації;               1) 7 %;

б) жести, рухи тіла;                         2) 38 %;

в) слова.                             3) 55 %.

10.  Виникнення бар’єрів взаєморозуміння в спілкуванні: 1) моти­ваційного; 2) емоційного; 3) естетичного; 4) морального; 5) інтелектуального — пов’язане з відповідними характеристиками (знай­діть відповідність):

а) рівнем інтелекту тих, хто спілкується;

б) зовнішнім виглядом тих, хто спілкується;

в) емоційністю тих, хто спілкується;

г) моральними якостями тих, хто спілкується;

д) спрямованістю особистості тих, хто спілкується.

Навчальні завдання
для самостійної роботи студентів

1. Підберіть з літератури різні визначення поняття «спілкування» (див. рис. 1.1).

2. Складіть текст самопрезентації, в якому насамперед потрібно вказати свої основні переваги.

3. Наведіть приклади, коли однакове повідомлення тлумачиться по-різному залежно від:

—  віку співрозмовника;

—  ступеня знайомства зі співрозмовником;

—  ситуації спілкування.

4. Згадайте ситуації з Вашого життєвого досвіду, коли правильно підібрана мовленнєва поведінка допомогла Вам вирішити якесь важливе питання або вийти зі складної ситуації.

5. Опишіть актуальні ролі, що Ви зазвичай виконуєте впродовж дня.

6. Оберіть будь-яку соціальну роль, яку може виконувати людина. Складіть перелік вимог дотримання цієї ролі. Визначте права та обов’язки в межах даної ролі.

7. Наведіть приклади різних видів спілкування. Для цього мож­на використовувати діалоги з художньої та публіцистичної літератури.

8. Змоделюйте ситуації навчальної взаємодії, де знайшли б відображення різні функції спілкування. Проаналізуйте їх та аргументуйте свою точку зору (див. рис. 1.1).

9. Складіть перелік вимог, які висуваються до ролі комунікативної діяльності в навчальному процесі. Обґрунтований звіт подайте у письмовій формі.

10. Зробіть аналіз бар’єрів у спілкуванні, що можуть виникати між учителем та учнями. Відповідь має бути оформлена у вигляді таблиці:

Вид бар’єру спілкування

Приклад ситуації

Можливі варіанти поведінки учасників взаємодії

11. Опишіть ситуації, коли Ви відчували труднощі у спілкуванні зі співрозмовником. Які були причини цих труднощів? Чи вдалося їх перебороти? Якими прийомами користувалися Ви і Ваш співрозмовник?

12. З власного досвіду опишіть ситуації навчальної взаємодії, в яких Ви спостерігали різні перепони на шляху спілкування (див. рис. 1.7). Назвіть ці перепони.

13. Наведіть приклади ситуацій впливу групових та індивідуальних бар’єрів на ефективність спілкування (див. рис. 1.8).

14. Знайдіть у літературі 10 прикладів, які демонструють різні види бар’єрів та перепон на шляху спілкування (див. рис. 1.7, 1.8).

Тематика рефератів

  1. Спілкування: наука чи мистецтво.
  2. Вплив бар’єрів спілкування на ефективність взаємодії.
  3. Як досягти компетентності у спілкуванні.
  4. Особливості спілкування народів світу.
  5. Майстерність спілкування викладача.

Визначення та аналіз особистісних якостей

Завдання. Проаналізуйте свій рівень комунікабельності, використовуючи нижченаведені тести. За допомогою отриманих результатів складіть у письмовій формі «портрет» власної комунікабельності та план його вдосконалення.

ТЕСТ № 1

Зазначте ситуації, що викликають у Вас невдоволення чи прикрість, роздратування під час розмови з будь-якою людиною — чи то Ваш товариш, співробітник, безпосередній керівник чи лише випадковий співбесідник.

Відповівши на запитання, підбийте підсумок: підрахуйте відсоток ситуацій, які викликають прикрість і роздратування.

  1. Співбесідник не дає мені висловитися; в мене є, що сказати, але немає можливості висловитися.
  2. Співбесідник постійно перебиває мене під час розмови.
  3. Співбесідник інколи дивиться на мене під час розмови, і я не впевнений, чи слухає він мене.
  4. Розмова з таким партнером нерідко викликає відчуття марнування часу.
  5. Співбесідник постійно метушиться: олівець і папір цікавлять його більше, ніж мої слова.
  6. Співбесідник ніколи не посміхається. У мене виникає відчуття тривоги.
  7. Співбесідник завжди відволікає мене запитаннями і коментарями.
  8. Про що б я не висловився, співбесідник завжди охолоджує мій запал.
  9. Співбесідник постійно намагається заперечити мої висловлювання.
  10. Співбесідник вкладає у мої слова інший зміст.
  11. На мої запитання співбесідник ставить контрзапитання.
  12. Інколи співбесідник перепитує мене, роблячи вигляд, що не розчув.
  13. Співбесідник, не дослухавши до кінця, перебиває мене лише для того, щоб погодитися.
  14. Співбесідник зосереджений на сторонньому: грає цигаркою, протирає скельця окулярів тощо, і я переконаний, що він при цьому неуважний.
  15. Співбесідник сам робить висновки за мене.
  16. Співбесідник завжди намагається вставити слово в мою розповідь.
  17. Співбесідник дивиться на мене уважно, не змигнувши.
  18. Співбесідник дивиться на мене, ніби оцінюючи. Це турбує мене.
  19. Коли я пропоную що-небудь нове, співбесідник говорить, що він думає так само.
  20. Співбесідник переграє, показуючи, що цікавиться розмовою, занадто часто киває головою, охає і піддакує.
  21. Коли я говорю про серйозне, співбесідник вставляє смішні історії, жарти, анекдоти.
  22. Співбесідник часто дивиться на годинник під час розмови.
  23. Коли я входжу до кабінету, він кидає всі справи й усю увагу зосереджує на мені.
  24. Співбесідник поводиться так, ніби я заважаю йому робити що-небудь важливе.
  25. Співбесідник вимагає, щоб усі погоджувалися з ним. Будь-яке його висловлювання завершується запитанням: «Ви так само думаєте?» чи «Ви не згодні?».

Підіб’ємо підсумки.

Отже, відсоток ситуацій, які викликають у Вас прикрість і роздратування, складають:

70—100 % — Ви поганий співбесідник. Вам необхідно працювати над собою і вчитися слухати;

40—70 % — Вам притаманні деякі недоліки. Ви критично ставитесь до висловлювань, Вам ще бракує деяких позитивних якостей співбесідника: уникайте поспішних висновків, не загострюйте увагу на манері говорити, шукайте прихований зміст сказаного, не монополізуйте розмову;

10—40 % — Ви хороший співбесідник, проте інколи відмовляєте партнерові в повній увазі. Повторюйте ввічливо його висловлювання, дайте час розкрити свою думку повністю, пристосовуйте свій темп мислення до його мови і можете бути впевнені, що спілкуватися з Вами буде ще приємнішим;

0— 10 % — Ви прекрасний співбесідник. Ви вмієте слухати, Ваша манера спілкування може стати прикладом для людей, які Вас оточують.

ТЕСТ № 2

  1. Ви любите більше слухати, ніж говорити?
  2. Ви завжди можете знайти тему для розмови навіть з незнайомими людьми?
  3. Ви завжди уважно слухаєте співрозмовника?
  4. Чи любите Ви давати поради?
  5. Якщо тема розмови Вам не цікава, чи будете Ви про це натякати співрозмовникові?
  6. Ви роздратовуєтеся, коли Вас не слухають?
  7. У Вас є особиста думка з кожного питання?
  8. Якщо тема розмови Вам не знайома, чи станете Ви її розвивати?
  9. Чи любите Ви бути в центрі уваги?
  10. Чи є хоча б три предмети, з яких Ви володієте досить вагомими знаннями?
  11. Ви хороший оратор?

А тепер підрахуйте суму балів . Якщо Ви позитивно відповіли на запитання 1, 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10, 11, можете зарахувати собі по одному балу за кожну відповідь.

1— 3 бали . Важко сказати, чи Ви мовчун, з якого не витягнеш ні слова, чи Ви настільки товариські, що Вас намагаються уникати, але факт залишається фактом: спілкуватися з Вами далеко не завжди приємно. Навпаки, здебільшого дуже важко. Вам потрібно серйозно над цим замислитися.

4—8 балів. Ви, можливо, і не надто товариська людина, проте майже завжди уважний та приємний співрозмовник, хоча можете бути і не уважним, коли не в настрої, але Ви не вимагаєте у такі хвилини особливої уваги до своєї персони від навколишніх.

9—11 балів . Ви, мабуть, один із найприємніших у спілкуванні людей. Навряд чи друзі можуть без вас обійтися. Це прекрасно. Виникає лише одне запитання: Вам справді приємно бути постійно у цій ролі, чи інколи доводиться грати, як на сцені?

ТЕСТ № 3

На кожне із запропонованих 16 питань Ви можете відповісти «так», «іноді», «ні».

  1. У Вас має бути звичайна ділова зустріч. Чи вибиває Вас із колії її чекання?
  2. Чи не відкладаєте Ви візит до лікаря доти, доки вже несила?
  3. Чи викликає у Вас невдоволення і дискомфорт доручення виступити з доповіддю, повідомленням, інформацією на якій-небудь нараді?
  4. Вам пропонують виїхати у відрядження в місто, де Ви ніколи не бували. Чи прикладете Ви максимум зусиль, щоб уникнути цього відрядження?
  5. Чи любите Ви ділитися з ким-небудь своїми переживаннями?
  6. Чи дратує Вас, якщо незнайома людина на вулиці звернеться до вас із проханням (показати дорогу, назвати час, відповісти на якесь питання)?
  7. Чи вірите Ви, що існує проблема «батьків і дітей» і що людям різних поколінь важко розуміти одне одного?
  8. Чи посоромитеся Ви нагадати знайомому, що він забув повернути вам 10 доларів, які позичив кілька місяців тому?
  9. У ресторані або в їдальні Вам подали явно недоброякісну страву, чи промовчите Ви, лише розлютовано відсунувши тарілку?
  10. Зустрівшись один на один з незнайомою людиною, Ви не розпочнете з нею бесіду і це буде для вас обтяжливим, якщо першою заговорить вона. Це так?
  11. На Вас наводить жах будь-яка довга черга, де б вона не була (у магазині, бібліотеці, у касі кінотеатру). Чи відмовитеся Ви від свого наміру, аби не стати в хвіст і нудитися в чеканні?
  12. Чи боїтеся Ви брати участь у будь-якій комісії з розгляду конфліктних ситуацій?
  13. У Вас є власні, суто індивідуальні критерії оцінювання набутків літератури, мистецтва, культури і ніяких «чужих» думок щодо цього Ви не сприймаєте. Це так?
  14. Почувши де-небудь у «кулуарах» висловлювання явно помилкового погляду з приводу добре відомого Вам питання, чи захочете Ви промовчати, аби не вступити в суперечку?
  15. Чи викликає у Вас досаду прохання допомогти розібратися в тому чи іншому службовому питанні або навчальній темі?

Тепер оцініть свої відповіді : за кожне «так» — 2 бали, «іноді» — 1 бал, «ні» — 0.

Підсумуйте загальне число балів і за класифікатором визначте, до якої категорії людей Ви належите.

30—32 бали . Ви явно некомунікабельні, і це — Ваше лихо, тому що страждаєте від цього більше всього самі. Але й Вашим близьким нелегко! На Вас важко покластися в справі, що вимагає групових зусиль. Намагайтеся бути розкутим, контролюйте себе!

25—29 балів . Ви замкнуті, неговіркі, віддаєте перевагу самотності, і тому у Вас, напевно, мало друзів. Нова робота і необхідність нових контактів якщо і не викликають у вас паніку, то надовго виводять з рівноваги. Ви знаєте цю особливість свого характеру і буваєте незадоволені собою. Але не обмежуйтеся тільки цим невдоволенням — Ви владні перебороти ці особливості характеру. Хіба не буває, що, захопившись чимось, Ви стаєте «раптом» цілком комунікабельними? Варто тільки мобілізуватися!

19—24 бали . Ви певною мірою товариські й у незнайомій обстановці почуваєтеся цілком упевнено. Нові проблеми Вас не лякають. І все ж із новими людьми Ви сходитеся з осторогою.
У суперечках і диспутах берете участь неохоче. У Ваших вислов­люваннях іноді занадто багато сарказму без усяких на те підстав. Ці недоліки переборні, пам’ятайте про це!

14—18 балів . У Вас нормальна комунікабельність. Ви допитливі, охоче слухаєте цікавого співрозмовника, досить терплячі у спілкуванні з іншими, відстоюєте власну думку без запальності. Без неприємних переживань йдете на зустріч з новими людьми. Водночас не любите гучних компаній: екстравагантні витівки і багатослівність викликають у Вас роздратування.

9— 13 балів . Ви дуже товариські (часом, може бути, навіть надміру). Зацікавлені, говіркі, любите висловлюватися з різних питань, що, буває, викликає роздратування навколишніх. Охоче знайомитеся з новими людьми, любите бувати в центрі уваги, нікому не відмовляєте в проханнях, хоча не завжди можете їх виконати. Буває, розлютуєтеся, але швидко відходите. Чого Вам бракує, так це послужливості, терпіння і відваги при зіткненні із серйозними проблемами. При бажанні, однак, Ви зможете себе змусити не відступити.

4—8 балів . Ви, мабуть, «хлопець-друзяка» (може здатися дивним, що це визначення можна віднести і до представниць слабкої статі). Товариськість б’є у вас ключем, Ви завжди в курсі всіх справ. Любите брати участь у всіх дискусіях, хоча серйозні теми можуть викликати у Вас головний біль і навіть нудьгу. Охоче берете слово з будь-якого питання, навіть якщо маєте про нього поверхове уявлення. Усюди почуваєтеся, як у себе вдома. Беретеся за будь-яку справу, хоча далеко не завжди можете успішно довести її до кінця. З цієї ж причини керівники і колеги ставляться до Вас з деяким побоюванням і сумнівом. Задумайтеся над цими фактами!

3 бали і менше . Ваша комунікабельність має хворобливий характер. Ви балакучі, багатослівні, втручаєтеся у справи, що Вас ніяк не стосуються. Беретеся судити про проблеми, у яких зовсім некомпетентні. Мимоволі Ви часто буваєте причиною різного роду конфліктів у вашому оточенні. Запальні, вразливі, нерідко буваєте необ’єктивними. Серйозна робота — не для Вас. Людям і на роботі, і вдома, й узагалі всюди важко з Вами. Так, Вам би попрацювати над собою і своїм характером! Насамперед — виховайте в собі терплячість і стриманість, з повагою ставтеся до людей; нарешті, подумайте і про своє здоров’я — такий «стиль» життя не проходить без наслідків.

Якщо з тим чи іншим визначенням (чи висловленням) Ви категорично не згодні, то це може означати одне з двох: або Ви були неточні у своїх відповідях, або Ваше самосприйняття не зовсім адекватне стану справ.

Певна категоричність визначень класифікатора має за мету привернути увагу до проблеми, змусити замислитися, стежити за собою. Усе це необхідне для самовдосконалення.

ТЕСТ № 4

Підберіть відповіді, що найбільше відповідають манері Вашої поведінки і запишіть їх індекси (наприклад, 1а, 2в, 3б і т. д.). Записи будуть потрібні, щоб опрацювати результати.

На всі питання потрібно відповідати чесно і відверто.

  1. Якщо Вас запрошує до себе в гості людина, якій Ви не симпатизуєте, чи приймете Ви це запрошення?

а) так;

б) тільки як виняток;

в) ні.

  1. Уявіть, що в гостях Ви змушені сидіти біля людини, яку вважаєте своїм ворогом. Якою буде Ваша поведінка?

а) не звертатимете на неї уваги;

б) відповідатимете тільки на її питання;

в) спробуєте зав’язати з нею невимушену розмову.

  1. Ви щойно збиралися подзвонити у вхідні двері квартири Ваших знайомих. Раптово чуєте, що в квартирі виникла сімейна суперечка. Що Ви зробите?

а) усе-таки подзвоните;

б) почекаєте, поки суперечка вщухне;

в) підете.

  1. Що Ви зробите, якщо вам у гостях запропонують страву, яку Ви не любите?

а) незважаючи на відразу, з’їсте цю страву;

б) скажете господарям, що не можете це з’їсти;

в) поскаржитеся на відсутність апетиту.

  1. Який бутерброд зі столу Ви вибираєте?

а) найкращий;

б) найменший;

в) найближчий до вас.

  1. Що Ви зробите, якщо в компанії раптово настане перерва в розмові?

а) почекаєте, поки хто-небудь не почне розмову;

б) запропонуєте нову тему;

в) самі знайдете яку-небудь тему.

  1. Уявіть собі, що Ви на роботі чи в яких-небудь інших умовах потрапили в неприємне становище. Чи будете Ви розповідати про це своїм знайомим?

а) обов’язково;

б) тільки друзям;

в) жодній людині.

  1. Чи додаєте Ви від себе в розповіді, що чуєте від інших?

а) так;

б) з дуже незначними «поліпшеннями»;

в) майже ні.

  1. Чи носите Ви із собою фотографію своєї коханої (коханого) і чи показуєте її охоче навколишнім?

а) так;

б) іноді;

в) ніколи.

10.  Що Ви робите, якщо не розумієте розказаного в компанії жарту?

а) смієтеся разом з іншими;

б) залишаєтеся серйозним;

в) звертаєтеся до інших, щоб хто-небудь пояснив зміст цього жарту.

11.  Що Ви робите, якщо, будучи в компанії, починаєте відчувати різкий головний біль?

а) не звертаєте уваги;

б) просите піґулку проти головного болю;

в) йдете додому.

12.  Що Ви робите, якщо, перебуваючи в гостях, довідаєтеся, що по телебаченню повинні почати передавати програму, яка цікавить тільки Вас?

а) просите, щоб хазяїн увімкнув телевізор;

б) починаєте дивитися телепередачу в сусідній кімнаті, щоб не заважати іншим гостям;

в) відмовляєтеся від передачі, яка вас зацікавила.

13.  Ви перебуваєте в гостях. Коли Ви почуваєтеся краще?

а) коли розважаєте гостей;

б) коли вас розважають інші.

14.  Чи маєте Ви звичку заздалегідь вирішувати, як довго можете залишатися в гостях?

а) ні;

б) іноді;

в) так.

15.  Кореспондент газети бере у Вас інтерв’ю:

а) чи задоволені ви, якщо інтерв’ю з вами надрукують у газеті?

б) хотіли б, щоб це було вже в минулому;

в) усе це зовсім байдуже.

16.  Чи можете Ви неупереджено ставитися до людей, які Вам не подобаються?

а) безумовно;

б) тільки як виняток;

в) не замислювався над таким питанням.

17.  Чи погоджуєтеся з думкою інших людей, навіть якщо вона справедлива, але для Вас неприйнятна?

а) не завжди;

б) тільки якщо вона підтверджує вашу думку;

в) а, власне кажучи, навіщо це робити?

18.  Коли Ви припиняєте сперечатися?

а) чим скоріше, тим краще;

б) коли ця суперечка не має ніякого змісту;

в) після того, як ви переконали свого опонента.

19.  Якщо Ви знаєте вірші, чи будете читати їх у компанії?

а) із задоволенням;

б) якщо про це попросять;

в) ні в якому разі.

20.  Уявіть собі, що Ви живете в часи графа Монте-Крісто, сидите в підземній в’язниці і раптово довідуєтеся, що в сусідній камері перебуває Ваш найлютіший ворог. Коли Ви розпочнете з ним перестукуватися?

а) якомога швидше;

б) коли не зможете більше терпіти самотності;

в) ніколи.

21.  Чи є у Вас звичай зустрічати Новий рік на головній площі міста?

а) так;

б) немає;

в) під Новий рік я завжди сплю.

Відповіді на питання психологічного тесту оцінюються так:

№ питання

а

б

в

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

20

0

5

10

0

5

30

15

0

0

5

0

20

0

10

15

25

0

0

20

5

5

5

10

0

5

15

5

5

5

5

10

5

5

5

0

5

5

5

5

5

0

0

25

0

5

10

0

0

10

10

0

10

15

5

0

0

10

10

0

10

У результаті підрахунку балів Ви можете віднести себе до однієї з наступних п’яти груп.

280—300 балів . Виникає підозра, що Ви не завжди уважно читали поставлені питання чи не завжди щиро на них відповідали. Зробіть другу спробу: перевірте себе ще раз.

200—280 балів . Вам належить бути задоволеним собою. Щонайменше це стосується Ваших здібностей спілкування. Ви охоче проводите вільний час серед людей і, навпаки, у будь-якій компанії є бажаним. Ви маєте живий розум, вразливі, гарний слухач і оповідач. Усі ці й деякі інші здібності приводять до того, що Ви часто стаєте центром уваги.

100—200 балів . Ваше ставлення до громадського життя нелегко визначити. З одного боку, Ви маєте властивості, що роблять Вас приємним членом суспільства. З іншого — інші якості вашого характеру ніби гальмують перші. У цілому Ви можете в суспільстві почуватися цілком задовільно. В усякому разі, Вам не легко вдається пристосовуватися до будь-якого оточення. Цьому відповідає і Ваш настрій. Але серед людей, яким симпатизуєте, часто проводите дуже приємні години.

100—50 балів . Вам потрібно зізнатися в тому, що, як правило, Ви любите самотність. У вузькому сімейному чи дружньому колі Ви почуваєтеся значно краще, ніж у великій компанії. Ви, мабуть, інтроверт. До речі, багато знаменитих особистостей, що ввійшли в історію, нерідко належали до цієї категорії людей. Тому не соромтеся цього, живіть так, як хочеться.

Менше 50 балів . Цей результат дуже низький. Вам потрібно намагатися бути більш комунікабельним, тому що усім не поясниш, що Ви інтроверт, що ця властивість — від природи. Не розуміючи цього, багато хто думає: раз не хоче говорити зі мною — виходить, погано до мене ставиться. А, «перетерши вас на зубах», двоє-троє таких критиків і зовсім зійдуться на тім, що Ви — погана людина. Можете, звичайно, не звертати на це уваги, якщо Вас це не обходить. Але якщо Вас це турбує — намагайтеся розвивати в собі здатність до спілкування.

ТЕСТ № 5

Відповісти «так» чи «ні» на твердження

  1. Мені подобається висловлювати будь-кому свою прихильність.
  2. Мене більше турбує власний вплив, ніж дружба.
  3. Коли я довідаюся про успіх мого товариша, у мене погіршується настрій.
  4. Я відчуваю, що у ставленні до своїх друзів у мене більше прав, ніж обов’язків.
  5. Щоб бути задоволеним собою, я повинен комусь у чомусь допомогти.
  6. Мої хвилювання зникають, коли я — серед друзів.
  7. Мої друзі мені набридли.
  8. Коли я зайнятий справою, присутність інших мене дратує.
  9. Мені приємно допомагати іншим, навіть якщо це створює для мене значні труднощі.
  10. З поваги до друга я можу погодитися з його думкою, навіть якщо він неправий.
  11. На самоті я відчуваю тривогу і напруженість більше, ніж коли перебуваю серед людей.
  12. Я вважаю, що основною радістю в житті є спілкування.
  13. Я волію мати менше друзів, але вірних.
  14. Я люблю бувати серед людей.
  15. Я довго переживаю після сварки з близькими.
  16. У мене значно більше близьких друзів, ніж у багатьох інших.
  17. Я більше довіряю власній інтуїції й уяві про людей, ніж судженням про них інших.
  18. Я надаю більшого значення матеріальному добробуту і престижу, ніж радості спілкування з близькими мені людьми.
  19. Я співчуваю людям, у яких немає близьких друзів.
  20. Стосовно мене люди були часто невдячні.

Ключ:

Ви одержуєте по 1 балу:

а) за відповіді «так» на питання: 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 19;

б) за відповіді «ні» на питання: 1, 2, 3, 4, 7, 8, 10, 17, 18, 20.

Результат:

до 10 балів — низький рівень товариськості;

від 11 до 14 балів — середній;

від 15 до 20 балів — високий.

ТЕСТ № 6

Виберіть один із варіантів відповіді

  1. Перебуваючи в купе чи салоні літака, Ви захочете:

а) звичайно мовчати, не вступаючи в контакти із сусідами;

б) контактувати за необхідності, але без захвату;

в) ініціативно вступати в контакти без усяких ускладнень;

г) станете ділитися з незнайомими своїми думками.

  1. Ваші стосунки з друзями, родичами підтримуються:

а) рідкими візитами (3—4 рази на рік);

б) частішими візитами (10 разів на рік);

в) регулярними взаємними відвідуваннями (частіше одного разу на місяць);

г) щотижневими і частішими побаченнями.

  1. Скільки вітальних листівок Ви одержуєте на рік?

а) 1—5; б) 6—10; в) 11—15; г) 16—20 і більше.

  1. Якщо Ви вже закінчили школу (ВНЗ), то доля скількох Ваших товаришів по навчанню відома вам докладно?

а) 1—3; б) 4—10; в) 11—15; г) 16—20 і більше.

  1. У середньому у Вас іде на телефонну розмову:

а) 1—3 хв; б) 4—5 хв; в) 6—10 хв; г) від 15 хв і більше.

  1. Читаючи (чи прочитавши) нову книгу, Ви звичайно:

а) самі обмірковуєте прочитане;

б) відповідаєте на питання про прочитане, але неохоче;

в) охоче відповідаєте на питання про прочитане;

г) ініціативно ділитеся враженнями.

  1. Під час кіносеансу, спектаклю, концерту Ви звичайно:

а) не любите, щоб при вас хтось висловлював свої враження;

б) терпимо ставитися до цього — вам це буває цікаво;

в) іноді перекидаєтеся репліками зі знайомими;

г) не можете увесь час сидіти мовчки, намагаєтеся висловлювати свою думку частіше.

  1. Зустрічаючись на вулиці зі знайомими, Ви:

а) якщо немає термінових справ до них, киваєте їм і проходите мимо;

б) відповідаєте на вітання та обмінюєтеся короткими репліками;

в) не звертаєте уваги, хто привітався першим, охоче довідаєтеся про новини;

г) першим зупиняєтеся, вітаючись, розпитуєте, розповідаєте про себе.

  1. Повертаючись додому після роботи (навчання), Ви вважаєте за краще:

а) мовчати;

б) коротко відповідати на питання;

в) розпитувати своїх домашніх про новини, але без хвилювання, формально;

г) зацікавлено розпитувати і розповідати про себе. Ображаєтеся, якщо вас не запитують чи відповідають односкладово.

10.  Перебуваючи у чужому місті (у незнайомому районі) і розшукуючи потрібну Вам установу, адресу якої Ви не знаєте (відомо, що вона повинна бути «десь недалеко» від місця, де Ви зійшли тільки що з автобуса), Ви звичайно захочете:

а) обійти найближчі вулиці, самостійно розшукуючи потрібне вам;

б) визначити серед перехожих («на око») місцевого жителя, запитати його, а в разі незадоволення відповіддю продовжувати самостійний пошук;

в) зупиняти перехожих з проханням про допомогу, почуваючись незручно;

г) удаватися по допомогу до оптимальної кількості перехожих, не відчуваючи зніяковілості.

11.  Під час прогулянки по місту, парку, за містом Ви захочете:

а) самотності;

б) компанії однієї людини;

в) компанії кількох людей чи близьких друзів;

г) компанії багатьох людей (колективні вилазки, культпоходи та ін.).

12.  Помітивши на знайомому (родичеві) обновку, Ви:

а) оцінюєте її мовчки;

б) висловлюєте думку, якщо запитують;

в) ініціативно висловлюєте думку;

г) розпитуєте про ціну, про те, де обновка придбана, просите показати, чи ця річ йому личить, коментуєте ваші враження.

13.  Читаючи художню літературу, Ви звичайно:

а) віддаєте перевагу короткому віршу, новелі;

б) циклу віршів, збірці новел;

в) читаєте романи і поеми, оцінені авторитетною критикою.

14.  Потрапивши випадково в незнайому компанію, Ви:

а) почуваєтеся надзвичайно сором’язливо, хочете піти;

б) внутрішньо хочете залишитися, контактуєте, але без особливого бажання;

в) раді новим знайомим, ініціативно контактуєте;

г) надзвичайно радієте новим людям, намагаєтеся довідатися про них більше і показати себе з кращого боку.

15.  Якщо Ви пишете вірші, розповіді, ведете щоденники і под., то Ви, звичайно:

а) не ділитеся написаним ні з ким;

б) іноді ділитеся частиною написаного з тим, кому особливо довіряєте;

в) охоче читаєте написане, якщо Вас про це просять;

г) ініціативно читаєте написане, тому що Вам цікава думка інших. Негативна думка чи явна стримана похвала засмучують Вас.

16.  Коли Вас у гостях пригощають якоюсь новою стравою, що сподобалася Вам, ви, звичайно:

а) їсте з задоволенням, але не висловлюєте своєї думки;

б) можете ініціативно схвалити, але волієте відповісти на питання;

в) не чекаючи питання, самі хвалите страву;

г) не тільки хвалите, а й розпитуєте про рецепт, говорите, що самі надалі будете за можливості теж готувати, попросите приготувати своїх домашніх та ін.

17.  Підкресліть кращий тип заголовка (не твір, не даний заголовок, а його тип):

а) сварка;

б) сварка сусідів;

в) дурна сварка сусідів;

г) повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем.

18.  Якщо Ви зауважуєте, що хтось із ваших добрих знайомих надто балакучий, то Ви:

а) можете натякнути йому на це, тому що цей недолік Вас серйозно дратує;

б) не особливо реагуєте на балакучість інших;

в) любите послухати, аби було цікаво;

г) самі балакучі, і подібна якість співрозмовника дає змогу Вам виразити себе.

19.  На питання: «Котра година?», — у ситуації, коли у Вас немає при собі годинника, Ви відповісте імовірніше за все, так:

а) «не знаю»;

б) «не знаю, у мене немає годинника, вибачте»;

в) «із задоволенням би відповів, але в мене, на жаль, немає при собі годинника»;

г) «я б із превеликим задоволенням відповів би на ваше питання, але в мене зараз годинник у ремонті, я сам зазнаю великих незручностей, але що ж робити?».

20.  Під час публічної лекції (доповіді, виступу) у випадку, якщо тема Вам цікава, а виступаючий висловлює спірні чи неправильні, на ваш погляд, думки, Ви звичайно:

а) маєте певне бажання заперечити, але не реалізуєте його;

б) маєте бажання висловитися, але без досади реагуєте на обставини, що перешкодили Вам реалізувати своє бажання;

в) вільно можете реалізувати своє бажання за допомогою записки;

г) добиваєтеся можливості привселюдно заперечити доповідачеві.

21.  Прочитавши дискусійну статтю в газеті (журналі) з теми, що Вас хвилює, Ви звичайно:

а) думаєте про те, що могли б виступити в дискусії, але не беретеся за статтю, лист та ін., поступово забуваючи про свій намір;

б) обмірковуєте свою можливу відповідь, статтю, накидаєте план, збираєте матеріал, складаєте чернетку, але не занадто засмучуєтеся, якщо щось перешкодило Вам довести справу до кінця;

в) пишете статті (лист у редакцію), відсилаєте, але не берете близько до серця відмову опублікувати;

г) у разі відмови опублікувати Ваш матеріал знову пишете в редакцію, посилаєте новий варіант. Неможливість висловити привселюдно свою думку Вас серйозно зачіпає.

22.  Підкресліть бажану для Вас якість у ваших співрозмовниках:

а) крайня стриманість;

б) контактність, спрямована переважно на Вас;

в) помітна товариськість;

г) необмежена контактність.

23.  Оцініть самі себе, підкресливши в нижченаведеному переліку властивий Вам домінуючий рівень спілкування (комунікабельності):

а) низький;

б) близький до середнього;

в) досить високий;

г) високий, що наближається до найвищого.

Ключ до тестового завдання:

Завдання, що складається з 22 серій питань, розраховане на щирі, серйозні реакції читачів, тим більше, що, крім них самих і їхніх близьких, ніхто не може втручатися в оцінювання чи довідатися про результати.

Кожна серія має чотири позиції, тобто чотири істотні характеристики комунікативних проявів випробуваного. Ці характеристики розташовані в порядку зниження рівня комунікативної активності, причому кожен пункт (позиція) перевищує попередній на два бали: характеристика «а» складає 2 бали, «б» — 4, «в» — 6, «г» — 8.

Якщо тестований підкреслював увесь час пункт «а», то оцінку його комунікабельності знаходимо перемножуванням 22 на 2, тобто дорівнює 44. Це відповідає низькому рівню.

При підкресленні пунктів «б», «в» і «г» виходить — відповідно — 22 · 4 (88), 22 · 6 (132), 22 · 8 (176) балів, що означають «рівень, близький до середнього», «до високого» і «найвищого, частіше надлишкового». Як правило, реальне число пунктів зна­ходиться у відповідних інтервалах між крайніми числами, рідко досягаючи 176. Тим, хто набрав це число чи близьке до нього, варто більше стежити за собою в спілкуванні, стримуючи себе, уважно вивчати реакцію навколишніх і коригувати свою манеру спілкування у бік зниження її активності.

Тестовані, що набрали від 125 до 150 балів , мають хорошу активність спілкування, близьку до класичної екстравертності.

Якщо ви набрали 44—60 балів , треба вчитися спілкуватися активно, інакше Ваша інтровертність зашкодить (і вже заважає) Вам і Вашому оточенню при контактуванні. Змушуйте себе вступати в спілкування поступово, не реагуйте болісно на невдачі і пам’ятайте, що вони помітні більше Вам, ніж іншим. Наслідуйте (не бездумно, звичайно) тих, хто, на Вашу думку, більш активний у спілкуванні.

При числі балів між 70 і 100 треба також свідомо підвищувати рівень активності у спілкуванні, але не занадто пересилюючи себе.

Завдання 23 має на меті допомогти Вам правильно оцінити різ­ницю між об’єктивним вашим рівнем комунікабельності і Вашою оцінкою його. Наприклад, якщо Ви реально набрали 70 балів, а підкреслили в завданні пункт «в», то Вам належить більше довіряти об’єктивному показнику, ніж своєму власному враженню про себе; вам треба зробити відповідні висновки про удосконалювання своїх можливостей спілкуватися.

ТЕСТ № 7

Дайте відповіді на запитання «так» чи «ні»

  1. Чи робите Ви над собою зусилля, щоб ладити з тими людьми, які Вам не подобаються?
  2. Чи надаєте Ви перевагу гучному, жвавому курорту перед тихим і мирним місцем відпочинку?
  3. Чи подобається Вам ходити на вечірки, дискотеки й у гучні бари?
  4. Під час відпочинку та подорожі чи легко Ви знаходите нових друзів?
  5. Чи завжди Ви раді бачити друзів, якщо вони зненацька до Вас завітали?
  6. Чи починали Ви коли-небудь першим розмовляти з незнайомою людиною в потязі?
  7. Чи подобається Вам організовувати вечірки, запрошувати гостей?
  8. Чи багато у Вас друзів і знайомих?
  9. Ви віддаєте перевагу скоріше галасливим і жвавим вечорам, ніж спокійному відпочинку, проведеному вдома?
  10. Чи подобаються Вам ігри на вечірках?
  11. Чи знаєте Ви більшість своїх сусідів по іменах?
  12. Вам більше подобається брати участь в іграх чи вигравати?
  13. Ви волієте грати з людьми чи з ігровими автоматами?
  14. Чи подобається Вам допомагати людям?
  15. Ви перебувайте в гостях. Господиня будинку подає страву, яку ви вважаєте жахливою. Чи станете ви її їсти?
  16. Чи посилаєте Ви поздоровлення з Різдвом (чи Новим роком) людям, які Вам не дуже подобаються?
  17. Чи називали Вас коли-небудь «душею компанії»?
  18. Чи подобається Вам знайомитися з новими людьми?
  19. Чи почуваєтеся Ви впевнено, коли входите в кімнату з людьми, про яких Ви майже нічого не знаєте?
  20. Чи любите Ви дітей?
  21. Ви більше волієте писати листа, ніж телефонувати?
  22. Чи легко Ви знаходите нових друзів?
  23. Чи робите Ви коли-небудь вигляд, що Вас немає вдома, якщо бачите наближення небажаних відвідувачів?
  24. Чи часто у Вас дома збираються великі компанії?
  25. Чи турбуєтеся Ви про те, що думають про Вас навколишні?

Підрахуйте бали, виходячи з таких умов:

У всіх питаннях, крім 21 і 23, кожна позитивна відповідь дає
1 бал, негативна — 0. Якщо Ви негативно відповіли на питання 21 чи 23, то можете додати собі ще по одному балу за кожне питання.

Якщо ви набрали від 16 до 25 балів , то Ви справді товариська людина. Ви любите людей і, ймовірно, Ви найщасливіші, коли перебуваєте в компанії.

Якщо Ви набрали від 8 до 16 балів , то Вам подобається бути з людьми, але до бурхливих вечірок ви ставитеся спокійно. Ваше терпіння не безмежне, і Ви, ймовірно, цілком щасливі, якщо проводите вечір з одним чи двома близькими друзями, а не йдете туди, де багато людей. А якщо Ви увечері залишилися сам на сам, то з цим Ви прекрасно впораєтеся.

Якщо Ви набрали 7 чи менше балів , то Ви, схоже, любите самотність. Швидше за все Ви затишно влаштуєтеся з гарною книгою, сядете дивитися телевізор чи будете займатися якими-небудь справами, а не підете веселитися з компанією друзів. Ви самостійні й одержуєте задоволення від самотності.

Поради до використання

КОДЕКС ПОВЕДІНКИ ВИКЛАДАЧА СТОСОВНО УЧНІВ

  • Поважайте їх. Можете бути вимогливим, жорстким, але обов’язково справедливим і поважайте особистість учня.
  • Визнайте їхню індивідуальну неповторність.
  • Помічайте будь-яке позитивне зрушення в навчанні чи поводженні і давайте їм знати про це.
  • Сваріть наодинці, хваліть публічно.
  • Замість боротьби з тим, що дратує в учнях, подумайте, як можна це використати для досягнення конструктивних цілей навчальної взаємодії.
  • Заохочуйте ініціативність і творчий підхід.
  • Якщо відчуваєте, що Ви не праві, не бійтеся піти на компроміс, поступку, вибачитися.

Консультуйте і допомагайте учням в усьому, але не робіть роботу за них.

ЯК ПРИХИЛИТИ ЛЮДЕЙ ДО СЕБЕ

  • Виявляйте щиру цікавість до інших людей.
  • Під час спілкування пам’ятайте, що для людини звук її імені є найсолодшим і найважливішим звуком у людській мові.
  • Будьте хорошим слухачем. Заохочуйте інших розповідати про себе.
  • Ведіть розмову в колі інтересів вашого співрозмовника.
  • Давайте людям відчути їх значущість — і робіть це щиро.

(Д. Карнегі)


 
загрузка...