загрузка...
Завдання для самостійної підготовки студентів до практичних занять та для роботи в групах (СППЗ та ПЗ) 2 - Комунікативні процеси у навчанні: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни PDF Друк e-mail
КПН - Комунікативні процеси у навчанні: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни - Бутенко Н. Ю., Приходько В. М., Федоренко Н. І.

2.2.4. Завдання для самостійної підготовки студентів
до практичних занять та для роботи
в групах (СППЗ та ПЗ)

Кейси

Кейс № 1

Керівник так описала випадок, що стався в неї на роботі.

Підійшов термін здачі трьох відповідальних завдань. Джанет, відділу якої вони були доручені, страшно поспішала й у запарці готувала найвідповідальніший із них — фінансовий звіт. Раптом у дверях з’явився один з її підлеглих, Джефф, весь блідий.

—  Джанет, — промурмотів він, — весь звіт нанівець! Я десь подів підсумкові показники!

Першим бажанням Джанет було міцно вилаятися, маючи на увазі щось на зразок: «Що?! Ти взагалі не можеш хоч що-небудь зробити без помилок?» Замість цього вона перервала свою роботу, зробила глибокий вдих і цілком переключила свою увагу на Джеффа.

—  Скажи, що ти вже зробив, щоб їх знайти? — промовила вона.

—  Ну, — почав Джефф, — спершу я запитав у Дэйва, чи вони не в нього. Він згадав, що вчора перед виходом віддав їх мені. Потім я збагнув, що залишив їх на столі з запискою Дані, щоб вона зранку їх передрукувала, а вона мені відповіла, що ще до обіду їх повернула.

—  Отже, ти простежив їх переміщення аж до обідньої перерви, — сказала Джанет, — і що було потім?

—  Я тоді заповнював звіт! Ніяк не можу згадати, що я з ними потім робив.

—  Джефф, — промовила Джанет, — схоже, що все це тебе справді вивело із себе.

—  Звичайно! Адже в мене немає звички губити такі документи!

—  Отже, — продовжувала Джанет, — давай на хвилину зупинимося і подумаємо. Закрий очі і уяви, як Дана віддає тобі ці підсумкові показники — може, тобі вдасться згадати, що ти потім з ними робив. Розслабся і подумай!

Джефф сидів на стільці, прикривши очі, майже три хвилини. Раптом обличчя його просвітліло, і він вигукнув:

—  Згадав! Коли я тримав їх у руках, Дженсен приніс мені звіт, і я засунув їх під папери!

Він побіг перевірити, і, звісно, підсумкові показники там і
були.

Завдання:

  1. Ознайомтеся із ситуацією.
  2. Знайдіть всі прийоми активного слухання, які були використані в даній ситуації. Обґрунтуйте свою відповідь.
  3. Вкажіть, який тип слухачів змальований у ситуації.
  4. Визначте, які бар’єри слухання мають місце в ситуації.

Кейс № 2

Герой роману О. Дюма граф Монте-Крісто для з’ясування справжньої причини своїх халеп переодягся священиком і під його виглядом розшукав свого старого знайомого Кадрусса, щоб розпитати його про події минулого.

«— Дантес!.. Чи знавав я бідолаху Едмона! Ще б пак, це був мій кращий друг! — вигукнув Кадрусс, густо почервонівши, тим часом як ясні спокійні очі абата немов розширювалися, щоб єдиним поглядом охопити співрозмовника. — А що з ним сталося, пане абат, з бідним Едмоном? — продовжував трактирник. — Ви його знали? Чи живий він ще? Чи вільний? Чи щасливий?

— Він помер у в’язниці в запеклішому і нещаснішому становищі, ніж каторжники, що волочать ядро на тулонській каторзі.

Смертельну блідість змінив рум’янець, що розлився було по обличчю Кадрусса. Він відвернувся, і абат побачив, що він витирає сльози куточком червоної хустки, яким була зав’язана його голова».

Проаналізуйте емоційний стан людини на основі невербальних сигналів.

Питання:

  1. Чому, на ваш погляд, Кадрусс почервонів?
  2. Чим була викликана блідість Кадрусса?
  3. Як можна інтерпретувати розширення очей абата?

Помимо всех наших лекций, в жизни есть еще много интересной литературы, пропускать которую мимо себя по меньшей мере глупо. Электронные книги такого автора, как Максим Волосатый читать следует на одном дыхании, погрузитесь в интересный мир и вам понравится.

Кейс № 3

Уявіть собі п’ятьох незнайомих між собою менеджерів. Усі вони зібралися в тому самому приміщенні, тому що запрошені як учасники на семінар. Вони не знають про те, що є членами однієї і тієї ж групи. І от вони вийшли з залу для сніданку, стоять поряд і чекають ліфт. (Німецькі чи американські менеджери, були б одягнені в чорні костюми і поводилися б, напевно, саме так.) Вони мовчки пересуваються по приміщенню, як п’ять пінгвінів, при цьому тримаються на максимально можливій дистанції один від одного і зачаровано спостерігають за миготінням лампочок ліфта, що спускається до них. Коли двері відчиняються, вони входять, не торкаючись один одного, і так розподіляються по кабіні, щоб надалі кожний міг, по можливості, захистити власну інтимну зону. Вони тримаються прямо, стоять як вкопані і чекають, поки ліфт не почне рухатися, щоб так само нерухомо втупитися, маленькі лампочки, що відраховують поверхи. Нарешті двері відчиняються, вони залишають ліфт, читають інформацію на дошці оголошень, з якої кожному стає зрозуміло, що далі необхідно пройти, скажімо, у приміщення 15, і йдуть уперед усі з тією ж дистанцією відносно один одного. Входять у приміщення, де буде проводитися семінар, і шукають свої місця. Визначивши їх, вони, нарешті, оглядають один одного і зауважують, що вони вже трохи знайомі, потім злегка розкланюються зі своїми мимовільними супутниками (можливо, навіть вітають їх, але помітною посмішкою), перш ніж їхні очі, продовжуючи блукати по аудиторії, розглянуть інших, «зовсім чужих» їм учасників.

Питання:

  1. Які засоби передання невербальної інформації охарактеризовані в ситуації?
  2. Дайте інтерпретацію цим невербальним сигналам.
  3. Які зміни простежуються в змальованій невербаліці відповідно до зміни ситуації? Охарактеризуйте їх зміст і причини виникнення.
  4. З яким рівнем спілкування зв’язані описані невербальні сигнали?

Проблемні питання для обговорення в групах

  1. Чи є сенс учити виступ напам’ять?
  2. Якого слухача можна назвати «ідеальним»?
  3. Як можна використовувати знання про проксеміку в діяльності вчителя?
  4. Що таке, на ваш погляд, «виразність мовлення», від яких умов вона залежить?
  5. Що потрібно робити, якщо слухачі спізнюються на лекцію і відволікають увагу аудиторії?
  6. Чи важливо для уміння слухати ефективно, приділяти увагу невербальній поведінці?
  7. Як проявляються індивідуальні особливості людини в невер­бальних засобах комунікації?
  8. Як співвідноситься вербаліка та невербаліка викладача?

Завдання для роботи в групах

Завдання № 1

Для проведення цієї вправи необхідно, щоб учасники груп мали змістовну інформацію, якою вони можуть поділитися один з одним. Тут ми пропонуємо один з можливих шляхів реалізації цього завдання.

Характер висловлювань, що зачитуються групі, може змінюватися залежно від її складу. Наприклад: «Учора наш завідувач знову зробив мені зауваження в присутності моїх співробітників. Начебто я перший рік працюю, і мені треба пояснювати, як розподіляти обов’язки у відділі. Набридло мені все це, давно слід покінчити з цим нервуванням».

Кожне висловлення можна прочитати тричі: перший раз для того, щоб учасники написали відповідь з використанням уточнення, другий раз — використовуючи переказ, і втретє — подальший розвиток думок співрозмовника.

Після того як усі написали відповіді, викладач просить кожного чи когось з учасників групи зачитати їх. За необхідності (якщо відповіді не відповідають запропонованим для тренування прийомам) викладач вносить корективи сам чи залучає групу.

Мета : ця вправа дає змогу його учасникам усвідомити суть запропонованих їм прийомів активного слухання, потренуватися в їх використанні, що є першим кроком на шляху формування уміння слухати іншу людину.

Завдання № 2

Викладач роздає кожному картки з текстом. На кожній карт­ці текст розділений на три частини: перша частина присвячена загальному опису ситуації, і вона зачитується до початку розмови. Тут підкреслена роль, яку буде грати учасник — власник картки. Друга частина тексту містить те, що ви будете відкрито говорити своєму співрозмовникові, а в третій частині тексту викладена справжня причина поведінки учасника в ситуації, коли він не готовий одразу відкрито висловитись. Завдання другого учасника, що бере на себе іншу роль, зазначену в картці, — зрозуміти справжню позицію співрозмовника. При цьому він повинен використовувати уточнення, переказ, подальший розвиток думок співрозмовника, повідомлення про свій стан і стан співрозмовника. Не потрібно вирішувати проблему співрозмовника, необхідно тільки зрозуміти, у чому справа.

У ході роботи Ви проведете дві розмови: спочатку один з учасників пари буде розбиратися в проблемі іншого, потім — навпаки.

У процесі виконання вправи викладач може підходити по черзі до кожної з пар, за необхідності вносити корективи в дії того, хто, використовуючи перераховані прийоми, повинен зрозуміти співрозмовника.

Після завершення вправи можна запропонувати його учасникам обмінятися думками з приводу використання в бесіді прийомів активного слухання.

Приклад картки:

Співробітник приходить до начальника відділу і повідомляє, що хоче звільнитися.

Говорить, що знайшов роботу ближче до будинку і зможе більше часу приділяти вихованню дітей.

Насправді вважає, що його робота не оцінюється належно, ображений на начальника і вирішив звільнитися саме тому.

Завдання № 3

Один з учасників гри протягом 1—2 хвилин виголошує «полум’яну» промову для слухачів. Коли виступ закінчено, слухачі обговорюють, як тримався виступаючий, яке враження він справив за схемою оцінювання виступу.

Самоконтроль. Виступаючий повинен впевнено імпровізувати промову, користуючись жестикуляцією, мімікою, різноманіттям інтонацій і використовуючи методи володіння аудиторією.

Стоячи над слухачами, виступаючий не повинен відчувати незручності.

Завдання № 4 . «Відображення почуттів»

Учасники розбиваються на пари. Один вимовляє емоційно забарвлену фразу — другий учасник спочатку повторює своїми словами зміст почутого (відображення змісту), а потім намагається визначити почуття, що, на його думку, переповнюють його партнера у момент говоріння (відображення почуттів). Партнер оцінює точність обох відображень. Потім учасники міняються ролями.

Мета : оцінити рівень емпатії — здатність переживати ті ж почуття, якими переповнений партнер по спілкуванню в даний момент.

Завдання № 5 . «Подарунок»

Кожен учасник без слів, тільки за допомогою міміки і жестів, повинен показати, який подарунок він «дарує» іменинниці, усі пробують угадати, що це за подарунок.

Завдання № 6 . «Повідомлення»

Розбиваються на пари, кожен повинен без слів, жестами повідомити своєму напарникові якесь повідомлення, а той повинен зрозуміти і розповісти, в чому зміст повідомлення. Потім міняються ролями.

Завдання № 7 . «Невербальна інтерпретація»

Розбиваються на дві команди, кожна команда придумує кілька слів, записує їх на окремих аркушах паперу. Потім з чужої команди вибирають людину, якій дають прочитати слово, і вона повинна жестами пояснити своїй команді, що це за слово, а команда має вгадати його, потім вибирається інша людина з чужої команди, що «показує» нове слово. Порівнюється, яка команда краще справилася.

Завдання № 8 . «Передання почуттів»

Усі встають один за одним. Останній повертає передостаннього і передає йому мімікою яке-небудь почуття (радість, гнів, сум, подив і т. ін.), той має передати наступному це ж почуття. У першого запитують, яке почуття він одержав, і порівнюють з тим, яке почуття було послано спочатку.

Завдання № 9 . «Контакт масок»

Ведучий говорить: «У повсякденному спілкуванні ми теж носимо маски, тільки маски не з паперу, а з мускульного гриму — з особливого виразу обличчя, пози, тону. Зараз ми подивимося, що це таке». Учасники сідають у коло, у центрі кола викладаються (текстом униз) 7 карток (якщо учасників більше, то ведучий придумує додаткові маски).

1 — маска байдужості;

2 — маска прохолодної ввічливості;

3 — маска зарозумілої неприступності;

4 — маска агресивності («спробуй не послухати мене»);

5 — маска слухняності чи догідливості;

6 — маска штучної доброзичливості чи співчуття;

7 — маска простодушної дивакуватої веселості.

Усі вибирають картку і читають свій текст. По черзі за номерами карток кожен повинен продемонструвати маску, що йому дісталася; треба придумати ситуацію, в якій довелося надягти вказану маску, і розіграти сценку цієї ситуації. Після чого група оцінює, як людина зуміла зобразити на обличчі необхідну «маску». Потім переходять до наступної сценки. На закінчення обговорюють питання: «Що мені дало це завдання?», «Кому вдалася «маска» у ході спілкування і чому декому важко вдержати цю «маску»?, «Які переживання виникали під час завдання?».

Завдання № 10 . «Зіпсований телефон»

Усі учасники виходять за двері і на запрошення ведучого входять у клас по одному. Кожному, хто заходить видається інструкція: «Уявіть собі, що ви одержали телефонограму, зміст якої ви повинні передати наступному учасникові групи. Головне — яко-мога точніше відбити зміст».

Текст: «Дзвонив Іван Іванович. Він просив передати, що затримується у РУО, тому що домовляється про одержання нового імпортного обладнання для майстерень, що, втім, не краще вітчизняного. Він має повернутися до 17 години, до початку педради, але, якщо він не встигне, то треба передати завучу, щоб той змінив розклад уроків старших класів на понеділок і вівторок, додавши 2 години з астрономії».

Після виконання вправи учасники групи аналізують особливості слухання і те, як недосконале слухання може спотворити передану інформацію.

Завдання № 11 . «Сліпе слухання»

Мета: продемонструвати учасникам групи неефективність передання інформації без зворотного зв’язку. Одна чи дві пари виконують вправу, інші спостерігають. Члени пари сідають за стіл так, щоб не бачити рук один одного. Кожному учасникові пари дається по 7 сірників, одному з них ведучий складає з 7 сірників фігуру. Завдання цього учасника пари — пояснити іншому, як лежать сірники, щоб той зміг викласти зі своїх сірників точно таку фігуру. Забороняється дивитися на те, що робить партнер і ставити один одному будь-які питання. Потім перешкода знімається, порівнюється результат і зразок. Учасники обговорюють труднощі, яких вони зазнали в ході завдання.

Завдання № 12 . «Відпрацьовування тритактної схеми слухання»

Усі учасники діляться на дві команди, за допомогою жереба визначається, яка з команд буде займати одну з альтернативних позицій: прихильники використання активних методів навчання в навчальному процесі і його супротивники. Аргументи на користь тієї чи іншої думки члени команд висловлюють по черзі. Той із членів команди, чия черга підходить говорити, повинен слухати попередню людину, реагувати «так» чи «ні», а після висловлення аргументів ставити уточнюючі питання (якщо аргументи не до кінця зрозумілі) чи зробити парафраз (якщо все зрозуміло). Аргументи на користь позиції своєї команди дозволяється висловлювати лише після того, як той, хто говорив до нього, підтвердить, що його зрозуміли правильно. Ведучий стежить за черговістю виступів, стежить, щоб був парафраз, а не продовження і розвиток думки співрозмовника з приписуванням йому того, чого не було висловлено.

Аналіз: які труднощі були в розмові? чи були випадки, коли парафраз допоміг уточнити позицію? хто був винен, що партнери не зрозуміли один одного — той, хто говорив, чи той, хто слухав?

Завдання № 13 . «Уважний слухач»

Учасники розбиваються на пари. Партнер Х буде говорити, партнер Y — буде слухати. Х розповідає тому, хто слухає, про свої труднощі стосовно навчальної діяльності, про свої стра-
хи, упередження, сумніви, чекання. Той, хто слухає, намагається допомогти тому, хто говорить, максимально повно викласти свої думки. Через 3 хвилини ведучий дає знак: той, хто говорив, висловлює свої зауваження стосовно поведінки того, хто слухав, підкреслює — що йому допомагало і що усклад-
нювало можливість відкрито розповідати про себе. Потім той, хто слухав, своїми словами повторює, що він почув і зрозумів зі слів того, хто говорив. Партнер Х рухами голови підтверджує чи спростовує слова Y залежно від того, наскільки той правильно передає його власні слова. Потім учасники міняються ролями. На закінчення всі учасники стають у коло та обговорюють враження кожного про те, що відбувалося під час вправи.

Завдання № 14

Ознайомтеся із запропонованими ситуаціями та дайте відповідь на питання, які функції (доповнення, спростування, заміщення, регулювання) (див. рис. 2.13) виконують невербальні повідомлення в поданих прикладах. Відповідь обґрунтуйте.

А. Ви зустріли друга, якого давно не бачили. Ви показуєте йому, що дуже раді його бачити і міцно обіймаєте його.

Б. Учитель заходить у клас і починає урок. Діти не можуть заспокоїтися. Вчитель виразно дивиться на учнів, робить паузу. Вони перестають гомоніти і починають слухати вчителя. Вчитель продовжує свою розповідь.

В. Учитель пояснює новий матеріал і запитує учнів: «Усе зрозуміло?» Вони відповідають: «Так...» Але при цьому відводять очі, тяжко зітхають, підіймають вгору здивовані брови, ніяково поглядаючи один на одного.

Г. У школі йшов концерт художньої самодіяльності. На сцену вийшов учень і заспівав пісню. Він співав тихо, постійно збиваючись. У залі почався гомін, учні в залі тупотіли, хтось навіть свиснув.

Д. Ділова зустріч. Ви заходите до кабінету. Менеджер встає вам назустріч, стискає Вашу руку і жестом пропонує Вам сідати.

Е. Ви здали іспит і заходите в лекційну аудиторію, де зібралося багато студентів і всі дуже гомонять. Ваш друг питає Вас: «Що ти отримав?» Ви показуєте йому п’ять пальців. Він розуміє, що Ви здали на відмінно.

Завдання № 15

У групах змоделюйте ситуації навчальної взаємодії, в яких продемонструйте використання викладачем та студентами
різних засобів вербального та невербального спілкування. Зробіть аналіз збігання змісту вербальних та невербальних сиг­налів.

Завдання № 16

Змоделюйте ситуації навчальної взаємодії, в яких продемонструйте різні прийоми активного слухання з боку як викладача, так і студентів.

Завдання № 17

Змоделюйте різні ситуації взаємодії в навчальному процесі, в яких покажіть різні типи слухачів. Зробіть аналіз ефективності слухання того чи іншого типу слухача.

 
загрузка...