загрузка...
загрузка...
Основні типи лексичних значень PDF Друк e-mail
Лексикологія - Лексикологія і фонетика української мови

Лексичне значення є складним, багатоаспектним і разом із тим цілісним явищем. Будучи елементом мовної системи, воно, однак, характеризується достатньою самостійністю, має притаманні тільки йому специфічні властивості. Комплексному вивченню природи мовного значення сприяло виділення таких аспектів семіотики (науки про знаки і знакові системи): семантики, в якій вивчається відношення знаків до їхнього змісту, синтактики, яка досліджує взаємозв'язок між знаками, прагматики, де розглядається ставлення людини до знаків, а також вплив знаків на того, хто їх використовує, і сигматики, в якій досліджується відношення знаків до предметів і явищ об'єктивної дійсності.

 

Різноаспектна типологія лексичних значень слів була запропонована В. Виноградовим. Ця типологія базується на двох принципах: номінативному, в основі якого лежить фіксація характеру відношень значення з об'єктами, що позначаються, і синтагматичному, який враховує сполучуваність слів у реченні.

 

Застосування першого принципу дозволяє виділити в системі значень слова три типи лексичних значень: пряме номінативне, номінативно-похідне й експресивно-стилістичне значення.

 

Прямі номінативні значення, за визначенням В. Виноградова, ніби безпосередньо спрямовані на предмети та явища дійсності: "Номінативне значення слова — опора і суспільно усвідомлений фундамент усіх інших його значень і використань". Такі значення не пов'язані в тексті вузькими рамками поєднування: їх сполучуваність з іншим словами визначається предметно-логічними зв'язками й може вважатися вільною. Цей тип лексичних значень найбільш стійкий і незалежний, тобто не обмежений у своїй реалізації рамками фразеологічних сполучень або певною синтаксичною конструкцією. Так, контексти використання слова крига в його основному прямому номінативному значенні 'замерзла вода, що перейшла у твердий кристалічний станвідповідають реальним зв'язкам позначуваного у дійсності й не мають мовних обмежень сполучуваності. Прямі номінативні значення є основною, найбільш загальною характеристикою слів: вони зазвичай першими "спливають" у нашій свідомості, коли ми чуємо (читаємо) те чи інше слово. Оскільки таке значення з поняттям і його ознаками співвідноситься безпосередньо, його ще називають основним, первинним. Ці значення можуть служити базою для різних видів семантичних змін, у результаті яких утворюються вторинні, номінативно-похідні лексичні значення.

Номінативно-похідні значення також можуть відображати предмети та явища дійсності безпосередньо. Вони утворюються на основі прямих номінативних значень і, будучи похідними, зберігають у сучасній мові мотивований зв'язок із первинною номінацією, і тому співвідносяться з прямим номінативним значенням. Наприклад, слово земля має два прямі номінативні значення: 1) третя від Сонця велика планета, населена людьми, яка обертається навколо своєї осі й навколо Сонця; 2) суходіл. Інші значення щодо основного є похідними (ґрунт, верхній шар земної кори; розсипчаста темнобура речовина, що входить до складу кори нашої планети; територія з угіддями, що перебуває в чиємусь володінні; країна, край, держава). Як видно, номінативно-похідні значення можуть бути вужчими, більш спеціалізованими, ніж основне, пряме номінативне. Однак зв'язок із прямим номінативним значенням у них завжди живий, відчутний для носіїв сучасної мови.

 

Третій тип лексичних значень, виділений В. Виноградовим на основі номінативного принципу, — експресивно-стилістичне значення. Експресивно-стилістичне значення слова виражається не прямо, "не безпосередньо, а через те семантично основне або опорне слово, яке є базою відповідного синонімічного ряду й номінативне значення якого безпосередньо спрямоване на дійсність". Через тотожність форми (лексеми) і певних смислових асоціацій експресивно-стилістичні значення поєднуються з прямим значенням у єдину смислову структуру. Проте, на відміну від прямого значення, вони слабо закріплені парадигматично і тому потребують більшої синтагматичної зумовленості. Щоб їх відрізнити від інших значень у тексті, потрібні додаткові розрізнювальні ознаки: специфічна обмежена сполучуваність, певна синтаксична позиція.

За синтагматичним принципом В. Виноградов виділяє вторинні за своїм характером типи лексичних значень, які по-різному зумовлені синтагматично: фразеологічно зв'язані (або зумовлені) і конструктивно зумовлені значення. Використання слів у таких значеннях має певні мовні обмеження: Ці значення протиставляються фразеологічно незв'язаним (й у цьому розумінні вільним), синтаксично необмеженим і конструктивно незумовленим.

 

Фразеологічно зв'язані значення реалізуються у сполученні з обмеженим колом слів. Використання слів із такими значеннями зумовлене закономірностями лексико-семантичної системи, а не предметно-логічними відношеннями. Так, слово сизий визначається у словниках як 'темно-сірий із синюватим полиском, сіро-голу бий', проте не можна сказати сизий костюм, сизе волосся, сизі очі, оскільки такі сполучення є ненормативними для української мови: значення слова сизий як фразеологічно зв'язане реалізується в сучасній українській мові тільки у сполученні з іменниками голуб, орел, сокіл. Кількість слів, які сполучаються з лексичними одиницями з фразеологічно зв'язаними значеннями, не можна збільшувати, оскільки це розхитує норми слововживання. Часто фразеологічно зв'язане значення властиве не всьому слову, а певним його ЛСВ і служить засобом диференціації значень багатозначного слова.

 

Синтаксично обмежені (зумовлені) значення властиві лексико-семантичним варіантам слова (або цілим словам), функції яких у реченні обмежені. Такі значення зумовлені цілком визначеною синтаксичною позицією мовної одиниці (найчастіше присудка).

 

Конструктивно зумовлені значення потребують для свого розкриття певних граматичних конструкцій, завдяки яким такі значення відрізняються від інших, а також одне від одного в межах багатозначного слова.

 

Класифікація В. Виноградова розвивалася й удосконалювалася його послідовниками. Найчастіше в сучасних лексикологічних дослідженнях виділяються наведені нижче типи лексичного значення.

 

За способом номінації, тобто за характером зв'язку значення слова з об'єктом дійсності, виділяються два типи лексичних значень — пряме (номінативне, основне) і непряме (переносне). Слово, яке має пряме (номінативне) значення, прямо вказує на об'єкт, тобто воно безпосередньо співвіднесене з поняттям або окремими його ознаками. Прямим називають значення слова, найменше зумовлене його сполучуваністю. Пряме значення чітко визначене парадигматично.

Непрямим (переносним) називається значення слова, зумовлене появою асоціацій, що поєднують один предмет з іншим. Переносне значення з'являється в результаті переносу прямого позначення об'єкта на новий об'єкт. Переносні значення є вторинними. Поняття "первинне" і "вторинне" поширюються лише на сучасний стан лексики, тому терміни "пряме", "номінативне" є пріоритетними порівняно з термінами "основне", "головне".

Отже, залежно від характеру номінативної функції, зв'язку слона з предметами та явищами дійсності розглядають два типи лексичних значень: прямі й переносні. Переносні значення, у свою чергу, можуть бути поділені на переносні зі стертою образністю (дощ іде, носик чайника, ніжка столу) і переносно-образні (залізні нерви).

 

За ступенем семантичної вмотивованості виділяються непохідне (немотивоване, первинне) і похідне (мотивоване первинним, вихідним значенням, вторинне) значення. Різними за характером і ступенем вмотивованості можуть бути і прямі, і переносні значення.

 

За можливістю лексичної сполучуваності, або видом синтагматичних відношень між словами, виділяють значення вільні й нецільні. Значення слів, що мають відносно широку сполучуваність, називаються вільними. Вільні значення мають, наприклад, слова вода, волосся, дерево та багато інших. "Свобода" лексичної сполучуваності — поняття відносне, оскільки вона обмежена предметно1 логічними відношеннями слів у мові. Так, виходячи з предметнологічних зв'язків, не можна поєднати слово вода зі словами дерев'яна, цікава, пухнаста тощо.

 

Слова, лексична сполучуваність яких обмежена не тільки предметно-логічними, а й власне мовними відношеннями, мають невільні значення. Серед лексично невільних значень виділяються фразеологічно зв'язані і синтаксично зумовлені з різновидом конструктивно обмежених (або зумовлених).

Фразеологічно зв'язаним називається значення, яке реалізується тільки в умовах певних сполучень слова з вузько обмеженим, стійким колом лексичних одиниць, тобто у фразеологічних сполученнях (наприклад, теревені правити, точити ляси). Зв'язки слів у цих сполученнях зумовлені не предметно-логічними відношеннями, а внутрішніми закономірностями лексичної системи української мови. Фразеологічно зв'язане значення "позбавлене глибокого стійкого понятійного центру. Загальне предметно-логічне ядро не виступає в ньому так рельєфно, як у вільному значенні"1.

Синтаксично зумовленим називається таке переносне значення, яке з'являється у слова при виконанні незвичної для нього функції в реченні (за В. Виноградовим, функціонально-синтаксично зумовлену). У розвитку таких значень досить суттєвою є роль контексту, я кий і зумовлює реалізацію потенційних семантичних можливостей слова. Різновидом синтаксично зумовлених значень є конструктивно обмежені (або зумовлені) значення, які реалізуються тільки в умовах певної синтаксичноїконстр^"іщ7"т6бто "у сполученні з іншими словами, кількість і склад яких можуть бути нічим не обмежені"1. Наприклад, у слова артерія основним є термінологічне значення — 'кровоносна судина, що розносить кров від серця по всіх частинах тіла'. У конструкції артерії міста слово набуває значення, 'важливий комунікаційний шлях'. Перше значення, предметнотермінологічне — вільне, друге — невільне, воно суворо зумовлене використанням тільки у конструкції з родовим відмінком і в цьому випадку має переносне значення.

 

За характером функцій, що виконуються, виділяють власне номінативні й експресивно-синонімічні лексичні значення слова.

 

Номінативними є значення слів, які використовуються для називання предметів, явищ, властивостей, дій тощо. У семантичній структурі слів із таким значенням, як правило, не знаходять відображення додаткові ознаки (наприклад, оцінка), однак у процесі подальшого використання вони можуть з'явитися. Номінативним є значення слів вода, людина, пересуватися, слон і багато інших. Кожне з них безпосередньо співвіднесене з поняттям, називає його.

 

Експресивно-синонімічним називається значення, в якому основною є емоційно-оцінна ознака. Слова з таким значенням виникли як додаткові експресивно-емоційні найменування до вже існуючих у мові номінацій з денотативним значенням. Такі слова існують у мові самостійно, зафіксовані у словниках, однак сприймаються носіями мови за асоціацією з їхніми номінативними синонімами. Слова з експресивно-синонімічним значенням, як правило, невільні у своїх зв'язках з іншими словами.

 

В українській мові є слова, що мають лексичні значення, які тісно пов'язані з тим або іншим вищеназваним основним типом лексичних значень, але все ж відрізняються від них певними семантичними відтінками і не підпадають під жодний тип.

 

Отже, типологія лексичних значень спирається на три основні види відношень: понятійно-предметний зв'язок (парадигматичні відношення), відношення слів одне до одного (синтагматичні зв'язки) і ступінь вмотивованості значення (дериваційні зв'язки). Виділення різних типів лексичних значень допомагає глибше розібратися в семантичній структурі слова, зрозуміти характер системних внутрішньослівних зв'язків.

Спальник - незаменимая вещь для каждого, кто любит спорт и путешествия. Спальники Alexika помогут Вам получать приятный и здоровый сон в горах или возле реки.

 

Бібліотека онлайн Lection.com.ua створена для студентів та учнів, які прагнуть вчитися і пізнавати нове. Наша онлайн бібліотека підручників має близько 25 книг, ми намагаємося оновлювати нашу базу підручників кожен місяць. Сподіваємося наш сайт вам подобається. З повагою адміністрація.