загрузка...
загрузка...
Зміст - Предмет і проблематика класичної та некласичної філософії PDF Друк e-mail
Філософія - Предмет і проблематика класичної та некласичної філософії - Жданова О.В.

ЗМІСТ

 

Передмова

Частина І. Предмет та проблематика класичної філософії

Розділ 1. Філософія як специфічний тип знання

Специфіка філософського знання. Філософія та наука. Міфологічний та філософський світогляд. Структура філософського знання. Визначення філософії.

Розділ 2. Світогляд та філософські ідеї в культурах Стародавнього Сходу

Філософські ідеї в контексті культури Стародавнього Сходу. Особливості світосприйняття людини Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.

Розділ 3. Світ та людина в давньогрецькій філософії

Космос та Логос. Досократики: тлумачення першопочатку, буття і небуття. Діалектика. Становлення класичної проблематики в  античній філософії: Платон, Арістотель.

Розділ 4. Уміння “жити мудро” як предмет філософії доби еллінізму

Іпостась філософії як “мистецтво жити”. Варіанти раціоналістичного тлумачення “мистецтва жити”: скептицизм, епікуреїзм, стоїцизм. Александрія: світ на порозі християнства. Ірраціоналістична інтерпретація “мистецтва жити” неоплатонізмом. Плотин.

Розділ 5. Християнський світ та орієнтири середньовічної філософії

Недовідомі шляхи філософії в християнстві. Патристика та неоплатонізм. Звернення до авторитету мислення. Питання сумісності віри та розуму. Полеміка навколо універсалій. Зацікавленість індивідуальним існуванням речей. Номіналізм.

Розділ 6. Світосприйняття та філософські шукання доби Відродження

Перехідний характер доби. Гуманізм культури Ренесансу. Орієнтація на неоплатонічну філософську традицію. Осмислення суспільного буття в соціально-політичних теоріях. Раціоналізм та практицизм.

Розділ 7. Новий час: раціоналізація світу у філософії

Моделі та зразки світосприйняття та взаємин. Філософія як знання про світ, яким він є. Шляхи пізнання світу. «Я» як засада філософії. Актуалізація онтологічної проблематики: Р. Декарт, Б. Спіноза,  Г. Ляйбніц. Б. Паскаль: раціоналізація світу – це зовсім не благо.

Розділ 8. Розумна соціальна дійсність як предмет філософії просвітництва

Критично-аналітичне мислення доби. Емпіричний раціоналізм англійського просвітництва. Питання суверенізації особистості. Соціально-філософські ідеї французьких просвітників. Пошук розумних законів людського співіснування. Ідейний прорив з “царства розуму” в “царство гуманності” німецьких просвітників.

Розділ 9. Критицизм німецької філософії кінця XVIII – початку ХІХ ст.

Критика здатності пізнавати у вченні Канта: філософія як наука про раціональне пізнання за допомогою понять. Фіхте: філософія як система знань, що обґрунтовує всі науки. Ірраціоналістичне тлумачення Абсолюту Шеллінґом. Особливості раціоналістичної філософії Геґеля та його діалектичного методу.

Частина ІІ. Предмет та проблематика некласичної філософії

Розділ 1. Предмет та призначення філософії в напрямах, течіях другої половини ХІХ – ХХ ст.

Філософія в іпостасі науки.  Філософія – це наука чи світогляд? Філософія як явище культури. Призначення філософії – символічно інтерпретувати смисл буття. Філософія як метод.

Розділ 2. Еволюція онтологічної проблематики в некласичній філософії

Огляд підходів до сутності буття в історії філософської думки Європи. Онтологічні проблеми в марксистській філософії. Неореалізм: критична онтологія Н. Гартмана. Онтологія людського буття в екзистенціальній філософії. Еволюційна онтологія П. Тейяра де Шардена. Онтологія як “філософія процесу” (А. Уайтхед).

Розділ 3. Свідомість. Причиново-наслідкова та феноменологічна інтерпретація

Природа свідомості з позиції принципу відображення. Свідомість у трактуванні філософії прагматизму. Д. Мід. Феноменологічна інтерпретація свідомості. Е. Гуссерль. Феноменологічна концепція як методологія екзистенціалістського трактування буття і філософської герменевтики.

Розділ 4. Проблеми пізнання та істинності наукового знання в некласичній філософії

Гносеологічний оптимізм марксистської філософії. Кореспондентна істина. Гносеологічний релятивізм прагматизму. Інструменталістська істина. Аналітична та феноменологічна інтерпретація наукового знання.

Розділ 5. Методологія науки та філософія

Поняття методу та стилю. Методологія наукового пізнання. Методологічна функція філософії.

Розділ 6. Моделі розвитку науки: класичної, некласичної, постнекласичної

Епістемологія та її проблематика. Конституювання класичної науки. О. Конт. Г. Спенсер. Матеріалістична діалектика як методологія класичної науки. Кумулятивна модель класичної науки. Конституювання некласичної науки. Г. Башляр. К. Поппер. Некумулятивна модель некласичної науки. Плюралізм моделей наукових досліджень. Т. Кун. І. Лакатос. Постнекласична парадигма науки. І. Пригожин. П. Фейєрабенд.

Розділ 7. Філософія як аксіологія

Вартості в системі християнського світогляду. Трансцендентальна теорія вартостей. Вартості критичній онтології Н. Гартмана. Інстру­менталістська інтерпретація вартостей. Марксистське розуміння вартостей. Феноменологічний підхід до вартостей. Визначення вартостей. Вартості українського життя.

Розділ 8. Субстанційне розуміння людини в некласичній філософії

Специфіка  філософського  підходу  людини. Субстанційно-соціальна концепція  людини в  марксизмі та екзистенціалізмі. Натуралістична інтерпретація людини  в біхевіоризмі та соціобіології. Підхід психоаналізу до проблеми людини. Християнсько-філософська інтерпретація людини.

Розділ 9. Буття людини як “життєвий світ” у філософській антропології

Збіг “духу” та “життєвого пориву” як сутнісна характеристика людини за М. Шелером. Г. Плеснер про ексцентричну сутність людини. Людина як втілення унікального проекту природи (А. Ґелен). Культуроворча сутність людини за Е. Ротгакером.

Розділ 10. Новітня соціальна філософія в раціоналістичній традиції

Специфіка соціальної філософії. Позитивістський підхід до осмислення суспільства та його еволюції (Г. Спенсер, О. Конт, К. Поппер).  Неокантіанський варіант соціальної філософії (М. Вебер). Концепція матеріалістичного розуміння історії (К. Маркс). Структурний функціоналізм про розуміння соціального життя (Е. Дюркгейм) .

Розділ 11. Соціальна філософія в ірраціоналістичній традиції

Соціальна концепція Ф. Ніцше. Теорія циклічного розвитку культур О. Шпенґлера. Екзистенціальна філософія про смисл та призначення історії. “Філософська соціологія” Х. Ортеґи-і-Ґасета. “Історичний традиціоналізм” Д. Донцова.

Розділ 12. Культура та цивілізація у світлі підходів некласичної філософії

Філософське розуміння культури: натуралізм, соціологізм, аксіологізм. Глобально-технократичний та локально-культурологічний підходи до інтерпретації цивілізації. Перспективи культуро-цивілізаційного поступу.

 

Бібліотека онлайн Lection.com.ua створена для студентів та учнів, які прагнуть вчитися і пізнавати нове. Наша онлайн бібліотека підручників має близько 25 книг, ми намагаємося оновлювати нашу базу підручників кожен місяць. Сподіваємося наш сайт вам подобається. З повагою адміністрація.