загрузка...
загрузка...
Порядок здійснення окремих видів валютних операцій - Фінансове право України PDF Друк e-mail
Право - Фінансове право України - Шкарупа В.К.

5. Порядок здійснення окремих видів валютних операцій.

Змістом валютних правовідносин є права та обов' язки суб' єктів, які виникають при здійсненні ними валютних операцій.

Валютні операції - це дії фізичних та юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення їх прав та обов' язків при здійсненні дій з валютою та валютними цінностями.

За допомогою валютних операцій опосередковуються дії суб'єктів щодо набуття та припинення права власності на валюту і валютні цінності, їх розміщення, надання чи отримання послуг по обслуговуванню рахунків у валюті та валютних цінностях, а також використання валюти як засобу платежу.

Валютні операції виконуються НБУ, уповноваженими комерційними банками та фінансово-кредитними установами. Обов' язковою умовою здійснення валютних операцій комерційними банками та іншими фінансово-кредитними установами є наявність банківської ліцензії та отримання письмового дозволу НБУ на право здійснення операцій з валютою та валютними цінностями.

Згідно ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", до видів валютних операцій належать:

1) операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

2) операції, пов'язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

3) операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Вище зазначена норма Декрету конкретизована у п. 2.3 Положення НБУ "Про порядок видачі банку банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій", затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001 р., яке містить наступний перелік видів валютних операції: неторговельні операції з валютними цінностями; ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України; ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті; ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України; відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними; відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними; залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України; залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках; операції з банківськими металами на валютному ринку України; операції з банківськими металами на міжнародних ринках; інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.

За змістом валютні операції можуть бути класифіковані на наступні види:

1) конверсійні - операції агентів валютного ринку щодо обміну валюти однієї країни на валюту іншої, за обумовленим курсом;

2) кореспондентські відносини з іноземними банками - операції щодо здійснення платежів, розрахунків та інших послуг між банками різних країн з метою співробітництва та розвитку партнерських відносин;

3) відкриття та ведення рахунків в іноземній валюті;

4) неторговельні валютні операції - операції, пов'язані з обслуговуванням фізичних та юридичних осіб, що не стосуються підприємницької діяльності (купівля-продаж іноземної валюти через обмінні пункти, оплата платіжних документів, переказ коштів фізичних осіб за кордон; операції за поточними рахунками і вкладами фізичних осіб в іноземній валюті, операції з банківськими пластиковими картками та дорожніми чеками);

5) операції із залучення та розміщення валютних ресурсів (кредитні, депозитні, лізингові, факторингові, форфейтингові операції та операції з цінними паперами);

6) операції з обслуговування міжнародних розрахунків - операції за грошовими зобов'язаннями юридичних та фізичних осіб різних країн, що виникають у галузі торгово-економічного, культурного та іншого співробітництва.

Розглянемо порядок здійснення деяких з них детально. Здійснення розрахунків у іноземній валюті.

Іноземна валюта є законним засобом платежу при розрахунках резидентів та нерезидентів, що здійснюються через уповноважені банки. Для реалізації розрахунків суб' єкт повинен мати поточний валютний рахунок. Порядок відкриття банками рахунків в іноземній валюті регулюється „Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003р.

Особливості здійснення розрахунків у іноземній валюті передбачені Законом України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р.

Відповідно до ст.1 вищезазначеного Закону, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії НБУ.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії НБУ.

Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані здійснювати перерахування таких сум протягом 5 робочих днів з моменту їх зарахування на валютні рахунки резидентів (ст.3 Закону).

Порушення резидентами 90-денного терміну, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % суми не одержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

У разі порушення резидентами 5-денного терміну, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5-ти робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Операції купівлі та продажу іноземної валюти.

Згідно ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" торгівля іноземною валютою на території України юридичними особами (резидентами і нерезидентами) здійснюється через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою. Дані валютні операції здійснюються виключно на міжбанківському валютному ринку України.

Відповідно до „Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України", затверджених постановою Правління НБУ від 18.03.1999 р. операції на міжбанківському валютному ринку та міжнародних валютних ринках можуть здійснювати лише уповноважені суб'єкти: НБУ, уповноважені банки та фінансові установи. Вони мають право купувати іноземну валюту для власних потреб і за дорученням клієнтів.

Підставою для купівлі іноземної валюти при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи: зовнішньоторговельний договір; вантажна митна декларація; акт приймання-передачі, акт виконаних робіт (наданих послуг); документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо); довідка державної податкової адміністрації (інспекції) із зазначенням суми іноземної валюти, що купується, та інформації про поточний рахунок в іноземній валюті.

Підставою для купівлі іноземної валюти для виконання власних зобов'язань банків є: виписка з кореспондентського рахунку банку (про здійснення розрахунку відповідної міжнародної платіжної системи з банком за операціями з платіжними картками), заявка банку (для закриття відкритої валютної позиції банку).

Придбана іноземна валюта повинна бути використана резидентом не пізніше ніж за 5 робочих днів після дня зарахування її на поточний рахунок. У разі порушення даного терміну, придбана іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом 5-ти робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, спрямовується до Державного бюджету України, а негативна - відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Відповідно до п.3 ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" фізичні особи (резиденти і нерезиденти) мають право продавати (купувати) іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим кредитно-фінансовим установам, або за їх посередництвом - іншим фізичним особам-резидентам. Порядок здійснення даних операцій з готівковою валютою регулюється „Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України", затвердженою постановою Правління НБУ від 12.12.2002 р.

До переліку валютно-обмінних операцій, дозволених до здійснення фізичним особам, належать:

1) купівля у фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

2) продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;

3) зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

4) купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

5) конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;

6) прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Валютно-обмінні операції для фізичних осіб здійснюються касами уповноважених банків (фінансових установ) і пунктами обміну валюти.

Використання готівкової іноземної валюти на території України.

Згідно з „Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України", затвердженими постановою Правління НБУ від 26.03.1998 р., використання готівкової іноземної валюти з власних поточних рахунків юридичними особами-резидентами та розташованими на території України представництвами юридичних осіб-нерезидентів дозволяється для наступних цілей:

1) забезпечення витрат працівників на відрядження за кордон (оплата добових, витрат, пов'язаних з найманням житлового приміщення (оплатою готелю) та бронюванням місць у готелях, транспортних та інших витрат);

2) забезпечення експлуатаційних витрат юридичних осіб, які мають власні транспортні засоби (орендують, фрахтують) для виконання рейсів за кордон (оплата пального, лоцманських та аеронавігаційних послуг, митних та дорожніх зборів, стоянки тощо);

3) оплата праці працівників-нерезидентів, які працюють в Україні за контрактом (з юридичною особою-резидентом чи представництвом юридичної особи-нерезидента);

4) відшкодування фізичним особам втрат у разі виникнення рекламацій, форс-мажорних обставин, що призвели до невиконання юридичною особою зобов'язань перед фізичною особою, яка сплатила вартість послуги в іноземній валюті.

Використання фізичною особою на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або застави дозволяється у разі відсутності в неї коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютнообмінної операції через пункт обміну іноземної валюти, зокрема на територіях митниць, вокзалів, аеропортів та портів.

Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі надання суб'єктами підприємницької діяльності (як юридичними особами, так і фізичними особами-підприємцями) готельних послуг фізичним особам-нерезидентам з оплатою в іноземній валюті, у тому числі із застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті.

Використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу чи застави у випадках, не передбачених „Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України" дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Переміщення іноземної валюти через митний кордон України.

Здійснення даної неторговельної валютної операції здійснюється за правилами, передбаченими „Інструкцією про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України", затвердженою постановою Правління НБУ від 12.07.2000 р. № 283. Згідно розділу 3 даної Інструкції, вивезення іноземної валюти, чеків, банківських металів за межі України фізичними особами, які виїжджають з туристичною метою або в приватних справах дозволяється з обов'язковим зазначенням у митній декларації іноземної валюти, чеків, банківських металів, що ввезені раніше в Україну на законних підставах (за наявності митної декларації на їх увезення).

Фізична особа має право вивозити за межі України на одну особу (незалежно від віку) іноземну валюту, дорожні й іменні чеки, картки УІ8а ТгауеІ Мопеу в сумі, що не перевищує 10000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом, установленим НБУ на день перетинання митного кордону.

При цьому, за умови усного декларування митному органу, фізична особа може вивозити іноземної валюти та/або чеків на суму, що не перевищує 3000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті. А за умови письмового декларування - суми іноземної валюти та/або чеків, яка перевищує 3000 доларів США без підтверджувальних документів для резидентів, та цієї ж суми на підставі довідки уповноваженого банку для нерезидентів.

Довідка уповноваженого банку видається фізичній особі на вивезення за межі України іноземної валюти готівкою, що знята нерезидентом з власного валютного рахунку в банку, отримана за платіжними картками, іменними та дорожніми чеками, а також для карток УІ8а ТгауеІ Мопеу, що куплені в уповноважених банках.

Сума іноземної валюти за однією карткою УІ8а ТгауеІ Мопеу не може перевищувати 10000 доларів США.

Фізична особа має право вивозити за межі України на одну особу (незалежно від віку) банківські метали вагою до 200 г у вигляді зливків та в іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж: для золота - 900; для срібла - 925; для платини та паладію - 999 за умови письмового декларування митним органам.

Якщо фізична особа прямує через територію України транзитом, то їй дозволяється вивезення коштів у сумі до 30000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті.

Іноземна валюта готівкою в сумі, що перевищує встановлені цією Інструкцією норми, підлягає переказуванню через уповноважений банк України до іноземного банку або вивозиться фізичними особами на підставі індивідуальної ліцензії НБУ.

Фізична особа має право ввозити в Україну на одну особу (незалежно від віку) іноземну валюту та/або чеки в сумі, що не перевищує 15000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті.

При цьому, за умови усного декларування митному органу, фізична особа може ввозити іноземної валюти та/або чеків на суму, що не перевищує 3000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті; а за умови письмового декларування без підтвердних документів - якщо сума перевищує 3000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті.

Іноземна валюта та чеки, які ввозяться фізичними особами, у сумі, що перевищує дану норму, приймається митним органом на зберігання. Готівкова валюта підлягає переказуванню митним органом на поточний рахунок в іноземній валюті, відкритий на ім'я фізичної особи у разі подання нею документів, що засвідчують наявність валютного рахунку.

Фізична особа має право ввозити в Україну на одну особу (незалежно від віку) банківські метали вагою до 500 г у вигляді зливків та в іноземних монетах з дорогоцінних металів.

Індивідуальні ліцензії на вивезення за межі України фізичними особами іноземної валюти, платіжних документів, банківських металів видають територіальні управління НБУ та Операційне управління НБУ, якщо сума перевищує 3000, але не перевищує 100000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті. Якщо ж сума перевищує 100000 доларів США, то індивідуальні ліцензії видає Департамент валютного контролю та ліцензування НБУ.

Строк дії індивідуальних ліцензій, виданих фізичним особам, складає 6 місяців.

Здійснення грошових переказів у іноземній валюті.

Загальні засади здійснення пересилання іноземної валюти та чеків за межі України та в Україну визначені п.6. „Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України", затвердженою постановою Правління НБУ від 12.07.2000 р. №283 та спеціальною Постановою Правління НБУ „Про затвердження Правил здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб" від 14.10.2004 р. №486.

Відповідно до цих Правил перекази та їх виплата можуть здійснюватися як з поточних рахунків фізичних осіб в іноземній валюті, так і без їх відкриття.

Для здійснення переказу фізична особа має подати працівникові банку наступні документи:

1) заяву на переказ готівки,

2) документ, що ідентифікує особу (паспорт або документ, що його замінює);

3) підтверджувальні документи (документи, що підтверджують джерела походження іноземної валюти, митну декларацію на ввезення іноземної валюти в Україну, документ банку про видачу готівкової іноземної валюти з власного поточного рахунку, довідку про одержання іноземної валюти як заробітної плати, матеріальної допомоги, премії, авторської винагороди та як успадкованих коштів).

Фізичні особи-резиденти можуть здійснювати за межі України такі перекази з поточних рахунків в іноземній валюті:

а) на користь фізичних осіб, які постійно або тимчасово проживають за кордоном, без підтверджувальних документів про родинні стосунки - суму, що не перевищує 1000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті на місяць;

б) на оплату витрат судовим органам - суму, що зазначена в підтверджувальних документах;

в) на оплату витрат нотаріальним та іншим органам - суму, що не перевищує 5000 доларів США;

г) на оплату витрат за лікування - суму, що не перевищує 20000 доларів

США;

ґ) на оплату витрат за навчання - суму, що не перевищує 30000 доларів

США;

д) на оплату участі в міжнародних симпозіумах, семінарах, конференціях - суму, що не перевищує 2000 доларів США, тощо.

Іноземна валюта, що переказана на користь фізичної особи-резидента із-за кордону, може бути або виплачена одержувачу готівкою в сумі, що не перевищує 3000 доларів США, а залишок даної суми зараховується на поточний рахунок одержувача і виплачується йому з цього рахунку; або зарахована на поточний рахунок одержувача і виплачена з нього повністю, без обмежень.

Питання для самоконтролю:

1. Якими ознаками характеризуються валютні відносини?

2. Що розуміють під валютними цінностями?

3. Як і ким визначається офіційний курс гривні до іноземних валют?

4. Які суб' єкти належать до нерезидентів?

5. На які види поділяються валютні операції?

6. Які суб' єкти діють на міжбанківському валютному ринку України?

7. Якими основними повноваженнями наділений НБУ в сфері валютного регулювання та контролю?

8. Якими основними функціями наділені агенти валютного контролю?

9. В чому полягають відмінності правового статусу органів та агентів валютного контролю?

10. Яку функцію виконують валютні обмеження?

Тести:

1. До складу принципів регулювання валютних правовідносин не належать:

а) встановлення національного режиму для державного регулювання валютних операцій резидентів і нерезидентів;

б) рівність правового статусу суб' єктів валютних правовідносин;

в) захист прав і законних інтересів учасників валютних відносин;

г) захист національної валюти України.

2. До повноважень Національного банку України у сфері валютного регулювання не належить:

а) здійснення валютної політики;

б) видання ліцензій на здійснення валютних операцій;

в) затвердження ліміту зовнішнього державного боргу;

г) використання резервів валютних цінностей.

3. Дивізна валютна політика це: а) регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на фінансових ринках;

б) зміна Національним банком України облікової ставки Національного банку для регулювання руху капіталів й балансування платіжних зобов' язань, а також коригування курсу гривні до іноземних валют;

в) здійснення НБУ операцій з купівлі-продажу іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці;

г) визначення порядку проведення валютних операцій.

4. Управління валютними резервами здійснює:

а) Верховна Рада України;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Національний банк України;

г) Міністерство фінансів України.

5. Агентом валютного контролю є:

а) НБУ;

б) уповноважений комерційний банк;

в) уповноважений державний орган;

г) Державна податкова адміністрація України.

6. Переказ коштів фізичних осіб за кордон України належить до:

а) конверсійних операцій;

б) кореспондентських операцій;

в) операцій із залучення валютних ресурсів;

г) неторговельних валютних операцій.

7. Чи дозволяється використання фізичними особами готівкової іноземної валюти на території України:

а) дозволяється вільне використання;

б) дозволяється у випадках, прямо передбачених чинним законодавством;

в) дозволяється за умови отримання ліцензії;

г) не дозволяється.

8. Строк зарахування валютної виручки резидентів на їх валютні рахунки складає:

а) 5 днів з дати митного оформлення продукції;

б) 30 днів з дати митного оформлення продукції;

в) 60 днів з дати митного оформлення продукції;

г) 90 днів з дати митного оформлення продукції.

9. Фізична особа за умови усного декларування має право вивозити за межі України іноземну валюту, в сумі, що не перевищує:

а) 1000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті;

б) 3000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті;

в) 5000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті;

г) 10000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті.

10. Якщо сума іноземної валюти, що вивозиться фізичною особою за межі митної території України, перевищує передбачену законодавством, фізична особа повинна отримати:

а) генеральну ліцензію від Департаменту валютного контролю та ліцензування

НБУ;

б) генеральну ліцензію від Операційного управління НБУ;

в) індивідуальну ліцензію від Департаменту валютного контролю та ліцензування НБУ;

г) спеціальний дозвіл від територіального управління НБУ.

Рекомендована література:

1. Про Національний банк України: Закон України від 05.05.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №29.

2. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.10.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №5-6.

3. Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті: Закон України від 23.09.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №40.

4. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 29. -   т.. 377.

5. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №17.

6. т.    О.І. Валютно-фінансові відносини: Навч. посібник. - К.:

Знання, 2006. - 349 с.

7. т. о в В.К. Валютне регулювання. - Суми: Видавництво „Довкілля", 2003. - 210 с.

8. т. о в В.К. Валютно-фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. - К.: „Центр навчальної літератури", 2004. - 216 с.

9. Завальна Ж.В., т. о віднов М.В. Валютне право України: Навч. посібник. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - Суми: ВТД „Університетська книга",

2006. - 384 с.

10. Законодавство України з валютного регулювання та валютного контролю. Збірник законів, урядових та відомчих нормативних документів з питань валютного регулювання та валютного контролю / Упоряд. М.І. Камлик.

- К.:   т. о, 2005. - 664 с.

11. Костюченко О.А. Валютне законодавство України: Навч. посібник.

- К.:   т. о, 2006. - 304 с.

12. Кравченко Л. Організаційно-правові основи здійснення суб'єктами банківської системи валютного контролю // Право України. - 2006. - №5. -

С.81-84.

13. Михайлів З.В., Гаталяк З.П., Горбаль Н.І. Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції. - Львів: Вид-во НУ „Львівська політехніка", 2004.


 

Бібліотека онлайн Lection.com.ua створена для студентів та учнів, які прагнуть вчитися і пізнавати нове. Наша онлайн бібліотека підручників має близько 25 книг, ми намагаємося оновлювати нашу базу підручників кожен місяць. Сподіваємося наш сайт вам подобається. З повагою адміністрація.