загрузка...
загрузка...
Валютне регулювання та валютний контроль - Фінансове право України PDF Друк e-mail
Право - Фінансове право України - Шкарупа В.К.

4. Валютне регулювання та валютний контроль.

Одним із способів здійснення валютної політики України є валютне регулювання. Валютне регулювання - це діяльність уповноважених державних органів, спрямована на організацію функціонування внутрішнього валютного ринку, визначення порядку проведення операцій з валютними цінностями та міжнародних розрахунків, а отже, на регламентацію державної валютної політики України.

За своїм змістом валютне регулювання передбачає видання компетентними державними органами нормативно-правових актів, що стосуються принципів, порядку, умов та строків здійснення валютних операцій, визначення курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті, порядку вивезення та ввозу іноземної валюти, режиму здійснення іноземних інвестицій, підстав та процедури притягнення осіб, винних у порушенні норм валютного законодавства, до відповідальності.

Крім того, засоби валютного регулювання спрямовані на визначення засад внутрішньої та зовнішньої валютної політики держави та формування і розвиток внутрішнього валютного ринку, державного валютного резерву для забезпечення фінансових зобов'язань держави в іноземній валюті.

Валютне регулювання також має своїм завданням визначення правового положення, повноважень і функцій державних органів в сфері валютного регулювання та регулювання банківської діяльності з валютними цінностями. Окремим завданням валютного регулювання є підтримання стабільного курсу національної валюти та національного платіжного балансу, а також забезпечення стабільності надходження іноземної валюти на національний валютний ринок та захист іноземних інвестицій.

Валютне регулювання здійснюється одночасно на двох рівнях: внутрішньому та зовнішньому. Зовнішнє або міжнародне валютне регулювання сприяє розвитку зовнішньої торгівлі та державного фінансового співробітництва, стабілізації валют, підвищенню рівня їх конвертованості, підтриманню рівноваги платіжних балансів країн. Воно здійснюється уповноваженими міжнародними фінансово-кредитними організаціями (Міжнародним валютним фондом, Міжнародним банком реконструкції та розвитку тощо).

Внутрішнє валютне регулювання, в свою чергу, здійснюється компетентними органами держави з метою здійснення контролю за внутрішніми і зовнішніми валютно-фінансовими потоками, проведенням моніторингу й регулювання стану внутрішнього валютного ринку України.

Елементами внутрішнього валютного регулювання виступають, зокрема, органи, що здійснюють валютне регулювання, валюта та валютні цінності, порядок здійснення валютних операцій, міжнародних розрахунків, валютних обмежень, курс національної валюти, валютні фонди та резерви, порядок проведення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Внутрішнє валютне регулювання здійснюється за допомогою системи державних органів, до яких належать Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які в межах власної компетенції приймають нормативно-правові акти у сфері валютного регулювання.

Найширшим обсягом повноважень в сфері валютного регулювання наділений Національний банк України, тому зупинимося на розгляді його компетенції більш детально.

Пункт 1 ст.11 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" визначає наступні повноваження НБУ у сфері валютного регулювання:

1) здійснює валютну політику, виходячи з принципів загальної економічної політики України;

2) складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;

3) контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

4) визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;

5) видає обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;

6) нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

7) видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;

8) встановлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях;

9) встановлює за погодженням з Міністерством статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;

10) забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.

На підставі ст.7 Закону України „Про Національний банк України" він має право визначати порядок здійснення платежів в іноземній валюті, організовує і проводить валютний контроль за уповноваженими комерційними банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію на здійснення операцій з валютними цінностями.

Крім того, НБУ визначає структуру валютного ринку та організує торгівлю валютними цінностями, проводить дисконтну та девізну валютну політику, вводить валютні обмеження, здійснює поповнення та використання золотовалютного резерву та зберігання золотого запасу. Він також встановлює та регулює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його, затверджує умови та порядок конвертації гривні на іноземну валюту. До повноважень Національного банку України належить також і моніторинг та контроль за декларуванням валютних цінностей резидентів, які перебувають за межами України та деякі інші.

Механізмами валютного регулювання, що застосовуються Національним банком України, виступають:

1) визначення порядку проведення валютних операцій;

2) валютні обмеження;

3) валютні інтервенції;

4) девальвація та ревальвація валют;

5) дисконтна та девізна валютна політика;

6) управління валютними резервами (диверсифікація).

При визначенні порядку проведення валютних операцій проявляється нормотворча функція НБУ, який визначає правовий статус суб'єктів та об'єктів валютних операцій, здійснює їх класифікацію, визначає механізм, строки та правила проведення операцій з валютою та валютними цінностями.

Національний банк України з метою захисту національних інтересів має право встановлювати валютні обмеження (ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю"). Валютні обмеження - це передбачений законом порядок здійснення валютних операцій, обов' язковий для виконання всіма суб' єктами валютного ринку. Відповідно до п.2 ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Основними в механізмі валютних обмежень є обмеження, пов'язані з ліцензуванням валютних операцій. Так, комерційні банки мають право здійснювати банківські операції лише після отримання від НБУ банківської ліцензії (ст.19 Закону України „Про банки і банківську діяльність").

Однак, для здійснення операцій з валютою та валютними цінностями банкам додатково необхідно отримати письмовий дозвіл від НБУ на право здійснення валютних операцій. Порядок отримання письмового дозволу НБУ на право здійснення уповноваженим банком валютних операцій передбачений „Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій", затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 р.

Ліцензії, що надаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам можуть бути генеральними і індивідуальними.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Уповноважені банки, що одержали генеральну ліцензію НБУ на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземної валюти та здійснювати також інші операції з валютними ресурсами.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Крім даного виду, в системі валютних обмежень найголовнішими є такі:

1) обмеження, щодо порядку придбання іноземної валюти за дорученням і за рахунок резидентів на міжбанківському валютному ринку України з метою забезпечення виконання їхніх зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами;

2) обмеження, щодо використання іноземної валюти як засобу платежу на території України;

3) обмеження, пов'язані з встановленням обов'язкового продажу частини надходжень у іноземній валюті на користь резидентів-юридичних осіб;

4) обмеження порядку здійснення розрахунків у іноземній валюті;

5) обмеження, пов'язані з відкриттям й використанням валютних рахунків резидентами за межами України;

6) обмеження, пов'язані з відкриттям і використанням рахунків у національній валюті нерезидентами на території України;

7) обмеження щодо переміщення готівкової національної та іноземної валюти фізичними й юридичними особами через митний кордон України тощо.

Наступним механізмом валютного регулювання, що використовується Національним банком України, є валютні інтервенції. Валютні інтервенції - це здійснення НБУ операцій з купівлі-продажу іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці - гривні.

З метою регулювання валютного ринку та валютних курсів, НБУ може використовувати і механізм девальвації - офіційного зниження курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць, або її зворотній процес - ревальвацію, тобто офіційне підвищення курсу національної грошової одиниці щодо іноземних валют.

Наступною можливістю впливу на валютний курс є дисконтна валютна політика, як одна з форм валютної політики, під якою розуміють зміну Національним банком України облікової ставки Національного банку для регулювання руху капіталів й балансування платіжних зобов'язань, а також коригування курсу гривні до іноземних валют (ст.46 Закону України „Про Національний банк України").

Іншою формою валютної політики, передбаченою даною статтею закону, є дивізна валютна політика - регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на фінансових ринках.

НБУ також здійснює управління валютними резервами. Згідно ст.47 Закону України „Про Національний банк України", він виступає зберігачем золотовалютного резерву, який складається з монетарного золота, спеціальний прав запозичення; резервної позиції в МВФ; іноземної валюти у вигляді банкнот та монет або коштів на рахунках за кордоном; цінних паперів (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті; будь-яких інших міжнародно-визнаних резервних активів за умови забезпечення їх надійності та ліквідності. НБУ також здійснює поповнення та використання золотовалютного резерву шляхом купівлі монетарного золота та іноземної валюти, отримання доходів від операцій з іноземною валютою, залучення валютних коштів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних держав та інших кредиторів (ст.48 Закону) та здійснює зберігання державного золотого запасу, а також дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, інших коштовностей (ст.48 Закону).

Окремим видом фінансового контролю виступає валютний контроль. Валютний контроль - це система заходів, які здійснюються уповноваженими суб' єктами (державними органами та уповноваженими банками) та спрямовуються на забезпечення дотримання суб'єктами валютних правовідносин валютної дисципліни під час проведення валютних операцій.

Нормативну базу здійснення валютного контролю складають Декрет Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", „Положення про валютний контроль", затверджене постановою НБУ від 08.02.2000 р. №49.

Основними завданнями валютного контролю є забезпечення проведення перевірок діяльності учасників валютних правовідносин та дотримання ними норм валютного законодавства при проведенні валютних операцій, а також виявлення випадків валютних правопорушень, їх своєчасне усунення та застосування до правопорушників заходів впливу.

Об' єктом валютного контролю, виступають таким чином, валютні операції резидентів та нерезидентів України. Також згідно ст.12 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" валютному контролю підлягають і зобов'язання щодо декларування валюти та валютних цінностей.

Контроль за діяльність суб' єктів здійснюється, зокрема, за наступними напрямками:

1) визначення відповідності проведених валютних операцій чинному законодавству;

2) перевірка наявності у суб' єктів необхідних для валютних операцій ліцензій і дозволів;

3) перевірка виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті перед державою;

4) контроль за обґрунтованістю платежів в іноземній валюті;

5) перевірка переміщення валюти та валютних цінностей через митний кордон України;

6) контроль за проведенням експортно-імпортних операцій;

7) перевірка повноти, своєчасності складання та об'єктивності обліку і звітності проведених валютних операцій;

8) перевірка правильності відкриття та використання банківських рахунків;

9) забезпечення заходів юридичної відповідальності та накладання санкцій на осіб, винних у порушенні норм валютного законодавства.

Валютний контроль здійснюється системою уповноважених органів, до якої згідно ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", належить: насамперед, Національний банк України, який є основним органом валютного контролю. Функції валютного контролю реалізуються також через уповноважені банки, які діють в якості агентів валютного контролю, а також через систему органів державної влади - Державну митну службу; органи Державної податкової служби та Міністерство зв'язку України.

Отже, залежно від правового статусу, суб' єктів валютного контролю можна поділити на державні та недержавні, якими є, зокрема, уповноважені комерційні банки.

Крім того, залежно від обсягу повноважень, суб' єкти поділяються на дві групи - органи валютного контролю (НБУ та інші уповноважені державні органи) та агенти валютного контролю - уповноважені комерційні банки.

На відміну від органів валютного контролю, агенти не мають владних повноважень щодо визначення порядку здійснення валютних операцій і валютного контролю, а також щодо застосування санкцій за порушення валютного законодавства. Згідно п.1.2 „Положення про валютний контроль", вони зобов' язані лише контролювати законність валютних операцій, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки, а у випадку встановлення порушень у діях останніх - інформувати відповідні державні органи про виявлені правопорушення валютного законодавства.

Отже, на агентів валютного контролю покладається відповідальність за законність дій їхніх клієнтів - юридичних та фізичних осіб. Зокрема, відповідно до п.2.5 „Положення про валютний контроль", нездійснення банками функцій агента валютного контролю в частині запобігання проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій - тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25% від суми валютних операцій, здійснених суб'єктами з порушенням чинного законодавства. А невиконання банками обов'язку інформування відповідних державних органів про виявлені порушення проведених валютних операцій - тягне відповідальність у вигляді штрафу, у розмірі, пропорційному строку прострочення виконання даного обов' язку.

У свою чергу, органи валютного контролю в межах власної компетенції мають право не лише видавати обов' язкові для виконання всіма суб' єктами валютного ринку України нормативно-правові акти, але й здійснюють контроль за діяльністю всіх без виключення учасників.

Щодо компетенції суб'єктів валютного контролю, то вона визначена ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Згідно даної статті, Національний банк України в якості головного органу валютного контролю, здійснює:

1) контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених до компетенції інших державних органів;

2) забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з актами валютного законодавства України.

В свою чергу, уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від НБУ генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами й нерезидентами через ці установи.

Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України. Зокрема, вона здійснює контроль за додержанням валютного законодавства,  веденням  обліку  валютних  операцій,  затверджує  форми декларації про валютні цінності, контролює ввезення в Україну та вивезення за її межі іноземної та національної валюти тощо.

Міністерство зв'язку України здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України, а Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Виходячи з компетенції вище зазначених органів, формами здійснення валютного контролю виступають:

1) проведення перевірок;

2) здійснення аналізу фінансової, бухгалтерської та статистичної звітності валютних операцій резидентів та нерезидентів;

3) реєстрація та облік валютних операцій;

4) надання НБУ валютних ліцензій, дозволів та їх відкликання у передбачених законом випадках;

5) подання агентами валютного контролю інформації про факти порушень валютного законодавства;

6) застосування органами валютного контролю санкцій до правопорушників у випадках порушення ними валютного законодавства.

 

Бібліотека онлайн Lection.com.ua створена для студентів та учнів, які прагнуть вчитися і пізнавати нове. Наша онлайн бібліотека підручників має близько 25 книг, ми намагаємося оновлювати нашу базу підручників кожен місяць. Сподіваємося наш сайт вам подобається. З повагою адміністрація.