загрузка...
загрузка...
АнтоновоЛОГІЯ — Закони автора книги стосовно інтелектуальної власності і комп'ютерного авторського права - Інтелектуальна власність і комп'ютерне авторське право PDF Друк e-mail
Право - Інтелектуальна власність і комп'ютерне авторське право - Антонов В.М.

АнтоновоЛОГІЯ — Закони автора книги стосовно інтелектуальної власності і комп'ютерного авторського права

Інтелект — це те, що водночас і є і немає, та перевірити це неможливо

1.  Інтелект — це розкіш, а не привід до дії.

2.  Інтелект не зникає і не народжується, він постійно присутній,
але його кількість обмежена, а кількість людства безупинне
зростає.

3.  Ніколи не запитуй, що таке інтелект і що таке щастя, а особ-
ливо — що таке інтелектуальне щастя — бо спочатку природ-
но були інстинкти, потім — почуття, потім — рухи, потім —
слова, тобто інтелект і щастя — це слова і тільки цього варті.

4.  Розумним можеш ти не бути, а інтелектчиком — повинен.

5.  Не інтелектствуй взагалі, твори конкретно і щиро.

6.  Інтелектуальна власність — це те, що Ваше доти, поки Ви пре
це не виголосили.

7.  Лекція чи промова може бути інтелектуальною власністю до-
ти, поки Ви її читаєте немовлятам.

8.  Інтелект може довести Вас до розумного, вічного, доброго, як-
що у Вас вистачить терпіння.

9. Якщо інтелект заважає творити — треба його загубити.

10.  Інтелект — це можливість творити, модернізовувати, удоско-
налювати та псувати.

11.  Як не наголошуй: інтелект, інтелект — коли в голові пусто —
не виросте навіть капуста.

12.   Інтелект — це дія людини розумної, та збочення — нерозумної.

13.   Не треба мати інтелект, потрібно жити у злагоді.

14.   Розумний не інтелекствує — він накопичує.

15.   Твій інтелект — це твоє майно, а твоя творчість — це вже як складеться.

16.   Інтелект — це щось з розряду нереального та блакитно-мрій­ливого.

17.   Якщо інтелект статичний, то все що ви в нього не добавите, тільки зробить гірше.

18.   Якщо інтелект являє собою практичну цінність, то вважайте, що Ви залежна людина.

19.   Інтелект зростає доти, доки не сягне висот Ваших низин.

20.   Цінність інтелекту пропорційна кількості впроваджень.

21.   Складність інтелекту дорівнює складності думок для його опису.

22.   Якщо інтелект бездоганний, то його носій небезпечний.

23.   Якщо інтелект працює неперервно, очікуйте у найближчий час чогось несподіваного і небезпечного.

24.   Найбільшу небезпечність становить інтелект, коли він справ­но відпрацював 50 років.

25.   Інтелект, який можна замінити, це не інтелект, це — процес.

26.   Інтелект, який можна поцупити — це марнотратство.

27.   Якщо інтелект захищений — Ви власник, якщо захищений інтелект поцуплено — Ви власник немайнової власності.

28.   Якщо ви знаєте, як захищати свій інтелект, не радійте дов­го — завжди знайдеться такий ідіот, який цього не знає і вико­ристає його.

29.   Захищати треба не інтелект, а творчість.

30.   Те, що залежить від інтелекту, завжди буде або модернізоване або зіпсоване — що однаково шкідливо.

31.   Різні похибки інтелекту — це творчість, різні похибки твор­чості — це новаторство.

32.   Інтелектуальні гроші — це гроші плюс інтелект, хоча інте­лект не завжди коштує цих грошей.

33.   «Розмитий» інтелект — це безперервна творчість.

34.   Не сумуй за інтелектом, і за тобою ніхто не буде сумувати.

35.   Демагогія інтелекту — це шлях досягнення зоряного шляху.

36.   Будь-який інтелект беззахисний перед недолугістю.

37.   Не застосовуйте до інтелекту силу, краще використайте ком­п'ютер.

38. За допомогою інтелекту можна довести що завгодно — аби
Вас вистачило часу.

39. Перший міф про інтелект — інтелект існує.

40. Другий міф про інтелект — інтелект існував завжди.

41. Третій міф про інтелект — інтелект буде існувати споконвіку

42. Інтелект немовляти вищий за Ваш інтелект, але це немож-
ливо почути.

43. Найвища інтелектуальна робота завжди намагається зайняти
найнижчий ієрархічний рівень.

44.     Інтелектуальна власність завжди знаходить тих, хто хоче її привласнити, не маючи на це авторського права.

45.   Правила для інтелектуала:

• не фонтаніруй потужно;

• тримайся подалі від іншого інтелектуала;

• оточуй себе розумними, які розуміють тільки тебе;

• розмовляй з керівництвом тільки про те, чого воно не розуміє;

• не дискутуй стосовно перевірених фактів;

• не сперечайся з розумними, а з дурнями — краще помовч;

• завжди посміхайся, навіть коли нічого не розумієш;

• більше слухай — є шанс щось зрозуміти;

• якщо відповідь на своє запитання Вас не задовольняє, за­дайте терпляче своє питання ще раз;

• йдучи на роботу, запевняй себе, що це найулюбленіша твоя робота;

• якщо підлеглий задає питання, на яке Ви не знаєте відпові­ді, — щиро посміхніться і ласкаво поплескайте його по плечу;

• сягайте високого службового становища за рахунок своїх підлеглих;

• коли залишаєте свою роботу невчасно, рухайтесь швидше, ніж звичайно, — керівництво не встигне задати Вам незруч­не питання.

46.   Правила інтелектуальної творчості:

•   думати треба багато, але не тільки про гроші;

•    творити можеш ти завжди і всюди, але про це необов'язкове всім повідомляти;

•   коли думаєш про гроші — ховай очі, бо в них світиться валюта;

•   творити — твори, але не поспішай впроваджувати;

•   якщо багато думати, то немає часу працювати;

•   багато працювати — шкідливо, а багато думати — необо­в'язково;

•   у творчості можна отримати задоволення, але остерігайся отримувати його нескінченно; все має початок та неперед-бачуваний кінець;

•   не витрачай часу, щоб довести що неправий — це зроблять оточуючі;

•   зусилля і час витрачені на творчість, не повернеш; краще забий цвях, посади дерево, виховай дитину;

•   інтелект з часом перетворюється на бажання, а бажання — на невдоволеність, а невдоволеність руйнує; висновок: бійся свого інтелекту;

•   не інтелекствуй забагато; краще збирай і класифікуй те, що тебе оточує,— збагатієш.

47.    Один інтелект може нагадувати тисячі людей, але тисячі лю­дей не завжди бажають нагадувати один інтелект.

48.    Загублений власний інтелект, можливо, принесе Вам більше, ніж знайдена чужа думка.

Творчість — це процес, що не ходить, не бігає, не стрибає, а здійснюється

49.    Творчість — порадник розумного та засмічувач довкілля.

50.    Бажаєте творити — зачиніть вікна, двері, дружині купіть пу­тівку на курорт, дітей та онуків «подаруйте» сусідам.

51.    Хто ніколи не творив, той завжди щасливим був.

52.    Творчість спати не дає, розум — людину псує.

53.    Зірка творчості тягне за собою ледачого та незрячого; освічує шлях роботящого.

54.    Не створюй будь-що, краще перепочинь.

55.    Зірка творчості зрадлива — тож не гайте час дарма і не тисніть на «гальма».

56.    Творити можеш ти завжди, навіть і без інтелекту, коли є час, бажання, гроші.

57.    Як тільки Ви щось створили пристойне, так чекайте на гостей непристойних.

58.    Створивши раз, створивши два, ти зупинись, оглянься, і зро­зумієш, що творити три — це зайве.

59. Не твори багато, твори достойно.

60.     Хто не був розумним, той не творив, а хто творив, той не зав­жди був розумним.

61.  Не люби творити — люби творчість збирати.

62.     Аналіз і синтез — це не творчість, а творчість — не завжди аналіз і синтез.

63.  Творити — це черпати воду решетом або сперечатися з жінкою.

64. Краще створювати немайнове, ліпше зберігати та накопичу-
вати.

65. Будь-яка творчість коштує дорожче і вимагає більше часу, ніж
це Вам здається.

66.  Якщо творчість нікому не потрібна, її треба оформити у
книжку.

67.  Творчість сягає висот, коли вона нікому не потрібна.

68.  Творчість у квадраті це — геніальність, творчість у кубі — це
трикутник зарозумілості, творчість у п — ступені, це успад-
кована творчість.

69.  Творчість захистити можна, але лише від себе.

70.  Кількість похибок у творчості — безмежна, як безмежна кон-
тинуальність людини.

71.   Не твори для себе, не створюй собі зайвих проблем.

72.     Вкладаючи кошти у захист власної творчості, подумай — а чи кошти не цінніші?

73.   «Розмита» творчість — це безперервний інтелект.

74.   Хто не творив — той не страждав від «запору» інтелекту.

75.  Творчість — це здібність до самозбагачення та інструментарій
для головного болю.

76.  Не вирішуйте проблему до кінця — це звужує коло вашої твор-
чості.

77.  Коли Ви знаєте, чим завершується Ваша творчість, — легше
інтелекствувати.

78.  Як тільки Ваша творчість сягає висот, завжди знайдеться ду-
рень, який сягає ще більших висот.

79.  Творчість не треба переробляти і удосконалювати, п треба при-
зупиняти.

80.   Перехід від некомпетентності до компетентності і навпаки
завжди пов'язаний з творчістю.

81.   Творчість вимагає наявності інтелекту, а інтелект — не завжди.

82.   Якщо ти творити вмієш, то роби це швидко, щоб не встигли вкрасти.

83.   Якщо людина займається творчістю і при цьому посміхається, очікуйте, що вона вже знайшла того, хто буде виконавцем її думок.

84.   У творчому процесі можуть бути задіяні різні люди: ті, хто розу­міють, що вони нічого не розуміють; ті, хто не розуміють, що вони нічого не розуміють.

85.   Збільшення витрат на творчість може її збагатити, але зба­гачена творчість не завжди того коштує.

86.   Перенесення творчості з однієї голови у іншу не завжди ко­рисне для кінцевої мети.

87.   Творча особистість — це людина, яка генерує думки і вдень і вночі.

88.   Хто не поспішає знати кінцеву мету своєї творчості, той не уникне близького жалю.

89.   Творчість можна перетворити на вічний двигун, якщо піджив­лювати її необмеженою фінансовою підтримкою.

90.   Люди, які кажуть, що можуть пояснити, що таке творчість, схожі на ссавців, які займаються перевтіленням.

91.   Творчі особистості не коментують свої думки, вони їх генерують.

Думка — це образ, почуття, інколи — вербальність

92.   Думка — як і жінка, повинна бути і лагідна і ніжна, і красива і розумна, і порядна і постійна, а краще — комерційна.

93.   Будь-який лікар не дасть Вам гарантії про стан якості Ваших ідей, але завжди дасть оцінку Вашим думкам.

94.   Не бажай багато думок, хай буде одна, але золота.

95.   Будь-яка нова думка, яку Ви висловили людям, тут же буде зіпсована, зґвалтована, а у найкращому випадку — вкрадена.

96.   Кошти, що направляються на захист ваших думок, можуть перевищити їх цінність.

97.   Нова думка плюс програміст — дорівнює застарілій думці.

98.   Нова думка плюс викладач — це когнітолог.

99.  Нова думка плюс студент — це творча людина.
100. Нова думка плюс аспірант — це кандидат наук.

101.    Нова думка плюс кандидат наук — це доктор наук.

102.    Нова думка плюс доцент — це нова думка плюс головний біль.

103.    Нова думка плюс професор — це новофесор.

104.    Нова думка плюс сисадмін — це системний менеджер.

105.    Нова думка плюс зав. кафедрою — це новий кайф.

106.    Нова думка плюс декан — це новий декаденс.

107.    Якщо думка розумна і вродлива — її реалізація коштує дуже дорого і багато часу; коли думка примітивна і потворна — її реалізація коштує ще дорожче і вимагає дуже багато часу.

108.    Нечіткість думки використовують для її множинного тлума­чення.

109.    Примітивність думки застосовують для пояснень на лекціях, у розмовах та бесідах для підкріплення своїх аргументів.

110.    Чим більше нових думок Ви використовуєте для власної аргумен­тації, тим скоріше оточуючі стануть багатші, а Ви — бідніше.

111.    Незрозумілість думки використовується для більшої аргумен-тованості стосовно її коштовності.

112.    Ускладнюй думку — збагатієш.

113.    Зусилля стосовно покращення (поліпшення) нової думки зрос­тають у арифметичній прогресії, а зусилля стосовно її реалі­зації — у геометричній.

114.    Звітувати стосовно власних думок — небезпечно, а ділитися з ними — матеріально шкідливо.

115.    Якщо Ви висловлюєте свої нові думки друзям, очікуйте через деякий час залишитися на самоті.

116.    Не складайте звіти стосовно своїх думок — це може показати їх відсутність.

117.    У будь-якій думці завжди знайдеться «похибка».

118.    Хибна думка привабливіша за розумну в тому випадку, якщо вона довгоочікувана.

119.    Красива, але хибна думка вабить собою, не дозволяючи ана­лізувати себе за рахунок власної вроди.

120.    Красну думку не бажають досліджувати, її полюбляють ви­користовувати.

121.    Якщо Ви висловлюєте думку, яка зрозуміла навіть і дурню, то лише дурень і буде її використовувати.

122.   Заздалегідь не можна перейматися, яку думку прикрасити ро­зумом.

123.   Розум не прикрашає думку — він її створює.

124.   Думка розуміється людиною так, як їй у той час бажається і почувається.

125.   Крихка думка завжди потребує турботи, але завжди нікому не потрібна.

126.   Загублена думка завжди здається найціннішою.

127.   Не губіть думок — це впливає на захаращеність довкілля.

128.   Перед тим, як зникнути, думка може дуже боляче зачепити Вашу творчість, що підвищить ваш інтелект.

129.   Думка не може впасти, якщо вона лежить.

130.   Як тільки Ви загубили якусь думку, вона зразу ж вам стала конче потрібна.

131.   Будь-яку думку можна примусити працювати ефективно, але для цього всього треба мати купу грошей.

132.   Якщо цікаву розумну думку повідомити творчій людині, то невідомо, кому від цього стане гірше.

133.   Недолугу думку можна зробити цукеркою, але невідомо скіль­ки на це знадобиться часу і коштів.

134.   Якщо думка застаріла — не сумуй, використай нові «фарби та кольори» свого інтелекту — і думка оживе.

135.   Будь-яка думка, якщо її часто використовувати, стає афоризмом.

136.   Афористичність думки принижує інтелект, який спотворює її до догматичності.

137.   Ваша думка завжди впливає на людину не так, як Вам хочеть­ся, але завжди так, як хочеться тій людині, яка користується Вашою думкою.

138.   Думка створюється і зникає не завжди тоді, коли нам хочеться.

139.   Думки нападають на нас, щоб нанести нам максимальну шкоду.

140.   Якщо Ваші думки «заклинило», згадайте про такий спорт, який як «тиха вода — греблю рве».

141.   Будь-яка думка, якщо з нею добре попрацювати, обов'язкове стане або гулівером, або гномом.

142.   Штовхайте думку доти, поки вона не впаде на голову тих, для кого ви її вигадали.

143.   Краса думки покращується за рахунок її тривалого викорис­тання.

144.   Якщо погано думається стоячи — лягайте і постарайтесь за­снути — думки зникнуть самі по собі.

145.Чим менше у вас думок, тим вони краще.

146.Не ґвалтуйте своїх думок, їм і так соромно за Вас.

147.   Якщо думка нерозумна, то треба її покращувати до нескін­ченності.

148.   Думки, які не підтверджують Вашу розумність, треба забути, які б геніальні вони не були.

149.Не треба багато думати — треба багато творити.

150.   Розумні думки природа не розуміє, тому нерозумно вимагати від природи розуміння.

151.Внутрішня цінність думки завжди коштовніша за зовнішню.

152.   Потурбуйтеся про сильну думку, слабка думка сама про себе подбає.

153.   Тільки одна думка стосовно тяжкої праці дорівнює цілому сто­су фактичного труда.

154.   Сума некомпетентних думок пропорційна висоті розташуван­ня людини на ієрархічній драбині.

155.   Некомпетентна думка може захопити більше людей, ніж ком­петентна.

156.   Некомпетентна думка може бути інтелектуальною власністю, а компетентна — творчістю.

157.Чим думка некомпетентніша, тим вона голосніше.

158.   Збільшення кількості думок призводить до ускладнень, а усклад­нення — до розпаду.

159.   Якщо у людини з'являється хоч маленька можливість не ду­мати, вона її обов'язково використає.

160.Чим розумніше думка, тим вона шкідливіше.

161.Більшість думок краще працює у минулому часі.

162.Скільки не думай, завжди здається мало.

163.Те, про що не думаєш, завжди здається важливішим.

164.Думає той, хто думає, а творити можна і без думок.

165.   Спочатку було почуття, потім думка, потім слово; а після сло­ва — хаос.

166.    Спілкуйся на рівні почуттів і думок, бо слово все зіпсує, тому що всі чують однаково, а розуміють по-своєму.

167.    Коли дурень починає думати — виникає хаос, а коли розум­ний — виникає дисгармонія. Хто вміє, той думає; хто не вміє, той спілкується.

168.    Хто не вміє думати, той полюбляє діяти.

169.    Якщо Вашу думку можна зрозуміти по-різному, то найбільш ймовірно, що її зрозуміють не на Вашу користь.

170.    Всі хороші і красиві думки вже кимсь привласнені, але не су­муйте — «діалектична сутність буття, все нове в ньому ство­рюється зі стар'я».

171.    Не думай про час звисока; краще про час не думай нічого: все одно він спливає без нашої участі.

172.    Ефективність думок пропорційна часу, який Ви на них витра­чаєте, а корисність — зворотно пропорційна часу.

173.    Чим більше людей знають, що Ви вмієте думати, тим менше часу у Вас залишається.

174.    Коли думка одружується з думкою, народжується зґвалтована думка.

175.    Думка думкою поганяє і виникає творчість.

176.    Чим менше Ви хочете думати, тим більше Вас примушують.

177.    Якщо немає потреби думати, то не думай; якщо немає потреби творити, то працюй; якщо немає потреби ні думати, ні тво­рити — вчи.

178.    Будь-які думки, якими Ви аргументуєте, з часом стають не вашими.

179.    Не розголошуй своїх думок дурням — через деякий час не зро­зумієш, хто з Вас — хто.

180.    Думка завжди бажає, щоб її висловили, але висловлена думка вже не Ваша.

181.    Коли тобі у голову попала творча думка, знайди спосіб захис­тити її, а лише потім використовуй.

182.    Коли тебе «полонили» погані думки, створи їм «чорну скриньку».

183.    Добра думка сьогодні краще, ніж відмінна завтра; пам'ятай про девальвацію.

184.    Помилкова думка, що час — це гроші, тому що гроші — завж­ди є гроші.

185.Думка може бути безкоштовною, але у випадку, колії її вкрадуть.

186.    Безкоштовна думка — це нісенітниця, а безкоштовна твор­чість — це дурість.

187.Думка думкою багатіє, а Ви — грішми та власністю.

188.Коли думки зникають, пора обідати.

189.    Коли думка складна та значна, очікуйте неприємностей — ні­хто не полюбляє пошиватися у дурні.

190.    Ще ніхто не жалівся, що природа його обділила розумом та думками.

191.    Думка може заповнити вакуум у голові, але вакуум має влас­тивість розширюватися.

192.    Якщо думка вимагає для своєї реалізації: одного слова — це чудова думка, двох слів — це двовимірна думка, п слів — це безмежна думка або словоблудіє.

193.Прості думки — геніальні, а геніальні — не завжди прості.

194.    Прості думки вимагають багато часу для розуміння, а гені­альні всі розуміють по-своєму.

195.Щоб думка була неперервною, треба не їсти, не спати, не жити.

196.    Якщо думки з'являються по графіку, а творчість признача­ється, то треба щось підремонтувати у інтелекті.

197.    Якщо бажаєте, щоб думки з'являлися регулярно і були добрі, красиві і розумні — ніколи не думайте за гроші.

198.    Гроші псують думки, а великі гроші — творчість, а дуже вели­кі — інтелект.

199.    Думка вимагає відповідної упаковки словами; але слів багато, а розумних думок — мало, тому упаковуйте думки у почут­тя — буде красиво, вічно і нікому не потрібно .

200.    Щоб відмовитися від думок — треба їх загубити, щоб не тво­рити — треба більше працювати, щоб не інтелекствувати — більше спати, їсти, пити.

201.    Красна думка — як і жінка — проходить три стадії: народжу­ється, розквітає, залишається думкою, думкою, думкою ...

202.    Треба пам'ятати: важлива не думка сама по собі, а скільки Ві на ній заробили.

203.   Компроміс думок необхідний, якщо думки конфліктують та сперечаються.

204.   Золота думка може і не? блищати, але завжди дає прибуток.

205.   Ніколи не захищайте своїх думок: розумним думкам це не потрібно, а нерозумним — шкідливо.

206.   Не висловлюйте своїх думок до кінця, щоб була можливість сказати, що Вас не так зрозуміли.

207.   Випадкова думка — це творчість, запланована думка — це робота.

208.   Коли думка зустрічає іншу думку, то можливі варіанти: пару­вання, розпарування, з'єднання, геніальність, творчість, за­непад і т. ін.

209.   Кожен про щось думає, але не кожен вміє це висловити.

210.   Думки приходять і зникають, а їсти бажається завжди.

211.   Чим більше нових думюк, тим більше нових клопотів.

212.   Єдина думка, яка не вмирає ніколи у світі — це кого, де і як.

213.   Думка для розумного — інструмент для творчості, а для дурня — головний біль.

214.   Велику думку можна побачити тільки з великої відстані.

215.   Якщо думка Вас приваблює — починайте шукати в ній помилку.

216.   Думайте більше, створюйте менше — природа Вам за це від­дячить.

217.   Завжди можна придумати таке, про що ніхто ніколи не думав.

218.   Думка гарна, коли вона не містить помилок, але це неможливо.

219.   Якщо Ви будете зберігати всі свої думки, то незабаром втра­тите свідомість.

220.   Гірше за користувачів Ваших думок можете бути лише Ви самі, коли починаєте процес їх удосконалення та поліпшення.

221.   Думки виникають і зникають внаслідок того, кого вони зу­стрічають на своєму шляху: користувача, опонента, ворога, жінку...

222.   Не коментуйте чужих думок, краще використовуйте їх.

223.   Думки допомагають вбивати час краще, ніж будь-що на світі.

224.   Якщо хочете знайти помилку у своїх думках — надрукуйте їх або поділіться з ким-гіебудь.

225.  Поки будете вивчати чужі думки, загубите свої.

226.     Опис Ваших думок займає більше часу, ніж їх створення; і все одно вони будуть зрозумілі тільки Вам. Висновок: не описуйте власних думок, хай це роблять інші.

227.     Автодумки — це Ваші думки, але на рівні підсвідомості, тому вдосконалюйте рефлекси та інстинкти.

228.     Достатньою умовою тривіальності думки є відсутність у неї недоліків.

229.     Не важливо скільки у Вас буде думок, головне — щоб у інших їх було менше.

230.     Будь-яка геніальна думка завжди вимагає ресурсів і коштів більше, ніж у Вас є.

231.     Якщо думкам у Ваший голові завжди вистачає місця — пові­домте психіатра — тут щось негаразд: або з головою, або g думками.

232.     Якщо Вас задовольняє стан Ваших думок, очікуйте занепаду Ваших справ.

233.  Всі думки застарівають, і чомусь швидше за все — Ваші.

234.     Швидкість застарівання думок залежить від Вашого віку, со­ціального стану та зв'язків.

235.     Більше всього зауважень викликають сталі думки, тому ще динамічні завжди можна модернізувати та прикрасити.

236.     Генератор думок — це Ваш мозок, то оберігайте його від інших генераторів.

Знання — це сила, коли вони є, і щастя — коли немає

237.     Знати мало — щастя, знати багато — горе. Ібо у «многіє мудрості багато печалі, і, примножуючи знання, примножують горе».

238.  Треба знати не багато, а потрібне.

239.  Не поспішай багато знати, поспішай розуміти.

240.     Розумний не поспішає накопичувати знання, розумний кла­сифікує та систематизує.

Інформація — це добро, коли вона до справи, та зло — коли взагалі

241.  Інформація вабить і заколисує.

242.     Хто володіє безмежною інформацією, той має багато клопоту, а хто потрібною інформацією — той володіє світом.

243.    Не народжуйся красивим та щасливим. Народжуйся інфор­мованим.

244.    Інформації не буває багато, інформація буває шкідливою.

Ідея — це неперервний головний біль

245.    Ідея народжується, живе і вмирає; творчість завжди живе; ін­телект він або є, або його немає.

246.    Якщо ідея здається розумною — поділіться нею, бо все од­но вкрадуть; якщо ідея абсурдна, залиште її собі, може знадо­биться.

247.    Будь-яка чудова ідея живе до її оформлення у словах, бо сло­вами можна затуманити і знищити все що завгодно.

248.    Якщо Ви почнете коментувати свої ідеї, вони зникнуть.

249.    Складні ідеї не треба спрощувати; якщо їх було складно при­думати, то й складно зрозуміти, а це на користь ідеям.

250.    Що б не трапилося з Вашими ідеями, вони все одно залишать­ся Вашими, навіть якщо їх і вкрадуть.

251.    Будь-яка реалізована ідея вже застаріла.

252.    Будь-яка корисна для Вас ідея корисна тільки для Вас, якщо вона не впроваджена.

253.    Якщо ідея дуже корисна взагалі, то вона нікому не потрібна, бо «теорія — сліпа, а древо життя — зеленіє».

254.    Кількість помилок у Ваших ідеях пропорційна кількості лю­дей, яким Ви про це повідомляєте.

255.    Якщо хочете збільшити кількість помилок у Ваших ідеях, залучайте до їх вирішення якомога більше людей.

256.    Якщо Ви бажаєте відтягнути реалізацію Вашої ідеї до нескін­ченності, поділіться нею з довкіллям.

257.    Описана ідея — це тривіальна ідея, неописана ідея — це ге­ніальна ідея, тому що може бути завжди удосконалена та мо­дернізована, у крайньому випадку — змінена.

258.    Ідею, яку можна описати словами, не варто зберігати — все од­но вкрадуть.

259.    Геніальна ідея — це така ідея, у якої ще не знайшли помилки; тому шукайте помилки у чужих ідеях, тоді геніальними бу­дуть — тільки Ваші.

260.    Кількості ідей завжди не вистачає, але завжди вистачає лю­дей, які бажають їх поцупити.

261.    Не має значення якість Ваших ідей — їх якість знижується при гіпермедійних відтворюваннях.

262.    Помилки у Ваших ідеях частіше за все знаходять ті, кому вони зовсім не потрібні.

263.    Стала ідея —- консервативна ідея, динамічна ідея — це зліт думок, генетична ідея — це ваша інтелектуальна власність.

264.    Назва ідеї не менш важлива, ніж її суть: «як корабель назвеш, так він і попливе».

265.    Виховувати і виколисувати ідею можна, але колектив повинен оберігати цю колиску.

266.    Всі цікаві ідеї або вже висловлені, або висловлюються, або буд\л:ь висловлені, але інтелекту людству це чомусь не добавляє.

267.    Чудові ідеї часто погано впроваджують, що дає можливість думати, що вони вже і не такі чудові.

268. Ідеї не треба красти, ідеї треба запозичувати.

269. Чим менше у нас ідей, тим ми комфортніші для оточуючих.

270. Ідею можна захистити, але треба, щоб про це всі знали.

271.    Як тільки Ви висловили якусь позитивну ідею, негайно помі-чаєте в ній негативні риси.

272.    На кожну Вашу розумну ідею є безліч ще розумніших, але не Ваших.

273. Можна удосконалювати ідею, поки вона не висловлена.

274. Це не помилка у Вашій ідеї, це — діалектика суперечностей.

275.    Остаточний термін реалізації Вашої ідеї залежить від особ­ливостей довкілля.

276.    Ідеї просто так не з'являються, вони народжуються, щоб Ва­шу мрію зробити казкою, а життя — жахом.

277.    Казкова ідея — це химера, ідея у казці — це дитяча творчість, казкова інтелектуальна ідея — це Ваш казковий капітал.

278.    Ймовірність появи блискавичної інтелектуальної ідеї прямо пропорційна режиму Вашого життя, т.т. не пийте, а смакуй­те, не їжте, а підживлюйтеся.

Комп'ютер — це пристрій для консервації ідей та думок

279. Комп'ютери ненадійні, але інтелект ще більш ненадійний.

280.    Комп'ютер можеш ти купити, та інформацію — придбати. Не поспішай — лише творити, та інтелект — загартувати.

281.    Захищаючи свій комп'ютер, ти захищаєш власну інформацію у ньому, захищаючи свою творчість — ти нічого не захищаєш.

282.    Комп'ютер дозволяє робити багато помилок, але завжди мож­на аргументувати, що ви тут ні до чого.

283.    Комп'ютер — дуримар настільки, наскільки творчо підходить до нього той «розумник», що сидить (лежить) біля нього.

284.    Не втрачайте радість спілкування з комп'ютером — не буде на що списувати свої похибки.

285.    Коли Ви «передаєте» свої ідеї комп'ютеру, вони стають ком­п'ютерними ідеями, коли Ви сповіщаєте про свої ідеї довкіл­лю, Ви втрачаєте інтелектуальну власність.

286.    Комп'ютеру довіряй, але те, що тобі не потрібно, бо він може все передати у «всесвітнє павутиння».

287.    Комп'ютер — не кінь, зможе витримати будь-яку вагу Ваших думок.

288.    Без комп'ютера — як без рук, без думок — як без голови, без творчості — як без інтелекту, без власності — як без життя.

289.    Будь-яка ідея повинна бути комп'ютеризована, якщо Ви ба­жаєте її розповсюдити.

290.    Комп'ютерна думка (ідея) прекрасна своєю незахищеністю.

291.    Якщо комп'ютер не може «зрозуміти» Вашу ідею, треба купу­вати новий комп'ютер або змінювати ідеї.

292.    Комп'ютери повинні допомагати людині, а людина — лаго­дити комп'ютери і думати за них.

Різне — це ту rami- фрутті

293.    Автор — це той хто знає, що нічого не знає.

294.    Коли знають, куди йти, зазвичай не знають як, для чого і з якоі ноги починати.

295.    Власність може бути майнова і немайнова, потрібна і непо­трібна, ваша і не ваша, а головне — захищена чи ні.

296.    Майнова — це фізика, немайнова — лірика.

297.    Хто багато знає — той щастя не має.

298.    Хто вимовив «власність», повинен сказати «захист».

299.    Не будь розумним — стань щасливим.

300.    Власність — це те, що є, коли вона майнова, і це те — чогс немає, коли вона не майнова.

301.Майте те, що можете мати, а мрійте про те, що мати не можете.

302. Не бажайте власності ні майнової, а ні немайнової — майнова зрадить, немайнова — згубить.

303.Коли не знаєш, що і як робити, то починай писати книги.

304.Хто не був дурним, той не стане розумним.

305.Розумним можеш ти не бути, а от без власності — ти дурень.

306. Книжки ти можеш не писати, а от розумним стати можеш, якщо замислишся над тим, навіщо ті книжки писати.

307. Якщо не вмієш захистити власну ідею, вважай, що це не твоя ідея.

308.Захищатися треба вміти і знати як, то тренуйся.

309. Як не захищайся, все одно вкрадуть, тому, коли щось надибав нове, думай — як і з ким поділитись.

310.Захищай, не захищай, а все одно кажи — прощай!

311.Аргументуй незрозуміло — розумнішим будеш виглядати.

312.Кажи незрозуміло — більше коштів заробиш.

313. Коли настає час, що Вас починає розуміти будь-який дурень, зупиняйте годинник.

314.Будь-хто розуміє дещо, а хто-небудь — все.

315. Чим більше Ви напишете книжок, тим гірше самопочуття бу­де у Ваших опонентів.

316.Робити завжди на добре не є добре, а на відмінно — і поготів.

317. Якщо точно знати кінцеву мету, важко розробити кошторис її досягнення, а якщо кінцева мета — «розмита» — важко її досягти.

318.Загальна сума розуму у світі обмежена, безмежна тільки дурість,

319.Розмірковування не тільки у дурня викликають нудоту.

320.Шукайте і знайдете, а що — то це вже не так важливо.

321.Хто знає менше за усіх, той голосніше усіх висловлюється.

322. Ймовірність появи помилок у Вашому житті пропорційна кіль­кості технічних засобів довкілля, що Ви використовуєте.

Право мати право — це Ваше право

323.Право — це необхідність, а не можливість.

324.Авторське право — це можливість, а не необхідність.

325. «Розмите» право — це право, але не Ваше.

326. «Розмитий» автор — це автор без інтелектуальної власності.

327. Коли право мати право зникає, виникає право мати когось.

 

Бібліотека онлайн Lection.com.ua створена для студентів та учнів, які прагнуть вчитися і пізнавати нове. Наша онлайн бібліотека підручників має близько 25 книг, ми намагаємося оновлювати нашу базу підручників кожен місяць. Сподіваємося наш сайт вам подобається. З повагою адміністрація.