загрузка...
загрузка...
Захист сайтів в Інтернеті - Інтелектуальна власність і комп'ютерне авторське право PDF Друк e-mail
Право - Інтелектуальна власність і комп'ютерне авторське право - Антонов В.М.

8.5. Захист сайтів в Інтернеті

Захист об'єктів інтелектуальної власності, створених при розробці сайта .

Створення будь-якого сайта пов'язане з розробкою нового інте­лектуального продукту. І його творці звичайно хочуть захистити свої права на цей продукт. На жаль не завжди вони знають, що можна і потрібно захищати у своїх сайтах. Поняття «сайт» не вичерпує всіх інтернет-продуктів і тут використано більше для простоти і наочності.

Кілька слів про те, для чого починаються заходи для захисту сво їх сайтів. Це не так однозначно як здається і має кілька причин.

Перша причина — одержання конкурентних переваг у порівняй ні з іншими розроблювачами за рахунок одержання можливості за­бороняти їм використовувати ваші ідеї, рішення у своїх сайтах. Одержання авторських і патентних прав — це, напевно, єдина монополія, що відкрито і в усьому світі заохочується державою.

Друга причина — можливість одержання додаткових доходіе за рахунок продажу (поступки, надання) своїх прав третім особам.

Третя причина — це можливість задоволення своїх особистих авторських інтересів та амбіцій, тобто те, що пов'язано, у першу чергу, з особистими немайновими правами автора.

Четверта причина — це можливість захистити себе від несум­лінної конкуренції чи просто випадкового використання у своїй діяльності третьою особою якихось елементів, що асоціюються з вашою компанією. Сюди ж варто віднести і випадки, коли необ­хідно захистити себе від спроб відвертого шантажу, коли хто-не-будь намагається продати вам ваш же товарний знак чи інший об'єкт, який він зареєстрував після того, як довідався про вашу компанію чи проект. Слід зазначити, що останній випадок є най­більш складним з погляду доказу своїх прав.

Крім того, існують інші причини, пов'язані більше із зовніш­нім проявом, ніж із самим об'єктом охорони. Так, наприклад, наявність патентів чи інших документів, що підтверджують ваші виключні права на об'єкти інтелектуальної власності, як правило, призводить до збільшення ціни вашого продукту в 1,5-2 рази у порівнянні з «безпатентним». У ряді випадків охоронний доку­мент є корисним з погляду використання податкових пільг чи побудови ефективних фінансових схем у цілому.

У представленій нижче таблиці в стислому виді проведено ана­ліз можливих форм правової охорони об'єктів, що складають сайт.

Об'єкт

Можливі форми правової охорони

Необхідність захисту

Необхідні дії по захисту

1

п

3

4

Доменне ім'я

Товарний знак

Вкрай необхідно в будь-якому випадку

Охорона виникає в результаті реєстрації

1

2

3

4

Дизайн сайта

Промисловий зразок

Доцільно у випадку оригінальності сайта і необхідності збереження його унікальності

Охорона виникає в результаті реєстрації

Нормами

авторського права

Охорона виникає автоматично

Доцільно спеціаль­но підготувати документи, що підтверджують ваші права і пріоритет

Дизайн

окремих

елементів

Товарний знак чи промисловий зразок

Доцільно. Форма вибирається в залежності від виду елемента і його використання

Охорона виникає в результаті реєстрації

Шрифт

Промисловий зразок

Необхідно у випадку його оригінальності

Охорона виникає в результаті реєстрації

Системні і

програмні

рішення по

взаємодії

окремих

елементів

Винахід чи корисна модель

Доцільно у випадку оригінальності технічних ідей, реалізованих у програмному забезпеченні

Охорона виникає в результаті реєстрації

Нормами

авторського права

Охорона виникає автоматично, але тільки у відношенні форми представ­лення. Ідея не охороняється

Необхідно мати або спеціально підготувати доку­менти, що підтер-джують ваші права і пріоритет

Окремі

блоки

програми,

що можуть

виступати

як окремі

елементи

Як ноу-хау

Доцільно у випадку зацікавленості кон­курентів у їхньому використанні

Встановлення режиму обмеженого доступу

Нормами

авторського права

Охорона виникає автоматично

Необхідно мати або спеціально підготу­вати документи, що підтверджують ваші права і пріоритет

Бази даних

Винахід чи корисна модель

Доцільно у випадку оригінальності

Охорона виникає в результаті

1

2

3

4

технічних ідей, реалізованих у програмному забезпеченні

реєстрації

Як ноу-хау

Необхідна в разі можливої зацікавленості конкурентів у використанні бази

Встановлення режиму обмеженого доступу

Нормами

авторського права

Охорона виникає автоматично

Необхідно мати або спеціально підготу­вати документи, що підтверджують ваші права і пріоритет

Музичний супровід

Товарний знак

Доцільно у випадку оригінальності і передбачуваного тривалого використання

Охорона виникає в результаті реєстрації

Нормами

авторського права

Охорона виникає автоматично

Необхідно мати або спеціально підготу­вати документи, що підтверджують ваші права і пріоритет.

Статті, огляди, реферати і т.ін.

(контент)

Нормами

авторського права

Охорона виникає автоматично

У зв'язку з постій­ним відновленням необхідний механізм (система) фіксації ваших прав і пріоритету (депонування і т.ін.)

Відеоряд, мультиплі­кація

Товарний знак

Необхідно у відношенні персонажів, якщо вони спеціально розроблялися в оригінальні

Охорона виникає в результаті реєстрації

Нормами

авторського права

Охорона виникає автоматично

Необхідно мати або спеціально підготу­вати документи, що підтверджують ваші

1

2

3

4

права і пріоритет, особливо якщо дру­гі форми охорони не використовуються













Досвід показує, що при виборі форм охорони варто виходити з доцільності використання їх у комплексі. Це пов'язано з особли­востями, якими відрізняються патентні форми від охорони по нор­мах авторського права. Так традиційно вважається, що патенту­вання (реєстрація винаходів, корисних моделей, промислових зразків, товарних знаків) є найбільш надійною формою охорони, але пов'язана з відносно тривалою процедурою реєстрації, додат­ковими матеріальними витратами і має обмежений термін. Від­повідно, ця форма повинна використовуватися в першу чергу у відношенні об'єктів, що представляють основну цінність і втрата прав на які може реально відбитися на діяльності компанії. Та­кими об'єктами є доменні імена, логотипи, що реєструються як товарні знаки, а також реалізовані в програмному забезпеченні основні ідеї з організації сайта, його наповненню, керуванню, що ми намагаємося реєструвати як винахід, а у випадку неможли­вості — як корисні моделі.

Передача авторських прав

Розглянемо також випадок коли авторські права на розробку Wefr-сторінки не одразу належать компанії, а повинні бути отри­мані за рахунок інших осіб.

Широкі можливості з оформлення гіпертекстової інформації для розміщення її в Інтернет, багатий вибір засобів виразності, прояву фірмового чи особистого стилю обумовлюють труднощі різноманітного вибору, творчий характер діяльності по створен­ню гіпертекстових сторінок. Одночасно, крім зазначених труд­нощів, необхідно враховувати, що конкуренція серед рекламних матеріалів в Інтернет не обмежена по регіональних ознаках, а но­сить міжнародний характер.

Усе це диктує досить високі вимоги до змісту й оформлення гіпертекстових документів, що не можуть бути дотримані без за­лучення до розробки таких документів фахівців з дизайну.

Актуальність залучення фахівців для розробки гіпертекстових документів породжує актуальність вивчення питання юридич­ного оформлення такого роду відносин.

Якщо фахівець є працівником організації і в його трудові обо­в'язки входить складання комп'ютерних програм або розробка дизайну документації, то додаткове укладення договору не обо­в'язкове. Права на розробки переходять до організації, якщо е трудовому договорі з фахівцем не зазначене інше, без виплати до­даткової винагороди (не вважаючи можливих преміальних і ін­ших виплат, встановлених в організації). У будь-якому іншому випадку необхідне укладення договору на розробку гіпертексто­вих документів. Переважна більшість організацій не мають у сво­єму штаті програмістів, що володіють, крім всього іншого, дизай­нерськими знаннями, навичками, а також художнім мисленням. Тому, як правило, виникає необхідність у залученні сторонніх фахівців чи організацій для розробки гіпертекстових документів, і, відповідно, укладання договорів, що визначають взаємини за­мовників і розроблювачів згаданих документів.

Основна специфіка таких договорів полягає в тому, що в них повинні бути відбиті права на гіпертекстовий документ не тільки як на комп'ютерну програму, але і як на сукупність дизайнерських рішень. Сучасна технологія створення гіпертекстових документів дозволяє обходитися без знання мови програмування, просто впи­суючи в потрібні ділянки екрана текст, вставляючи зображення і т.ін. Отже, у розглянутому договорі, головним чином, мова йде про створення в електронній формі сукупності інформаційної струк­тури (одиниці інформації: текст, таблиці, графіки і т.ін., їхній взаємозв'язок) і її дизайнерського оформлення. Причому, як пра­вило, елементи інформаційної структури (наприклад, рекламні тексти) надаються замовником.

Розглянемо зміст договору на створення гіпертекстових доку­ментів. По своїй юридичній природі даний договір є авторським договором замовлення (Закон України «Про авторське право і су­міжні права»). За таким договором автор зобов'язується створити продукт відповідно до умов договору і передати його замовнику. Замовник зобов'язаний у рахунок винагороди виплатити автору аванс, розмір і порядок сплати якого встановлюються договором.

Предмет договору можна сформулювати в такий спосіб: «За­мовник зобов'язується надати вихідні матеріали для інформа­ційного наповнення, прийняти й оплатити створені гіпертекстові документи для розміщення у всесвітній інформаційній мережі Інтернет, а Виконавець бере на себе зобов'язання особисто роз­робити гіпертекстові документи і передати усі виключні права на них Замовнику.»

Відповідно до положень закону «Про авторське право і суміжні права» і «Про правову охорону програм для ЕОМ і баз даних» необ­хідно окремо вказувати кожне з переданих виключних прав і су­му гонорару за його передачу. Сума гонорару, як і в будь-якому іншому авторському договорі, може бути визначена у твердій сумі, у виді щомісячних, щоквартальних або щорічних відрахувань, у формі відрахувань з кожної виготовленої копії гіпертекстових документів (якщо, наприклад, їхнє поширення здійснюється шля­хом копіювання дискети і наступної реалізації).

Певну складність представляє питання про формулювання тех­нічних вимог до розроблювального на замовлення гіпертекстового документу. Справа в тім, що поки не встановлено державних чи інших єдиних стандартів до характеристик таких документів, на які можна було б посилатися в договорі. Виходячи з цього, у до­говорі варто закріплювати загальне формулювання, а при необ­хідності викладати докладні технічні вимоги в додатку до дого­вору. Зазначений пункт у договорі може звучати так: «Технічні вимоги до гіпертекстового документа обумовлюються його нор­мальним функціонуванням у всесвітній інформаційній мережі Інтернет, що забезпечує реалізацію вимог Замовника. Ці вимоги є сформульованими Замовником показниками, що відображають інформаційне наповнення, структуру, сумісність з визначеним програмним забезпеченням, способи взаємодії елементів, дизайн гіпертекстового документа. Дані показники викладаються у ви­гляді додатка до даного договору, що є його невід'ємною частиною».

У договорі повинен бути також передбачений порядок здаван-ня-прийняття робіт (по акту здавання-прийняття), порядок опла­ти робіт, відповідальність сторін. Оскільки діяльність з підго­товки гіпертекстових документів носить багато в чому творчий характер, необхідно у відповідальності сторін передбачити ситу­ацію неможливості виконання замовлення з причин, що не зале­жать від виконавця (технічні збої мережі, неможливість дотри­мання технічних вимог замовника з причин низької якості каналів передачі даних і т.ін.), а також порядок розв'язання проблемної ситуації.

Вочевидь, окремо слід домовитися про обов'язок замовника на­дати вичерпну інформацію про спосіб передачі йому гіпертекстових документів (на практиці ці документи відразу розміщаються на від­повідному вузлі Інтернет, для чого потрібно знання пароля для за­пису даних на вузол). Одночасно з наданням вищевказаних даних потрібно закріпити обов'язок сторін, не використовувати і не по­ширювати інформацію, отриману від іншої сторони за договором, якщо до такої інформації закритий доступ для сторонніх осіб.

Завершуючи опис специфіки договору на створення гіпертекс­тових документів помітимо, що лавиноподібний розвиток все-світньої інформаційної мережі Інтернет призводить до виникнен­ня нових видів послуг, що вимагають свого правового регулювання. Найчастіше, до них можна застосувати уже випробувані правила, що діють у відношенні традиційних послуг. Однак окремі види послуг, зокрема з виготовлення інтернет-сторінок, вимагають ви­вчення юридичної специфіки їхнього договірного оформлення.

Розв'язання проблем авторського права

Десятки тисяч тих, хто зареєстрував доменне ім'я в Інтернет і вносить абонентську плату за його підтримку, сподіваються виправ­дати ці витрати.

Для цього вкладаються додаткові кошти в дизайн та інформа­ційне наповнення сайта, а інвестиції завжди мають потребу в пра­вовій охороні.

Однак, як показує поки що невелика судова практика, зви­чайно, використовувані підходи до охорони прав на сайти мало­ефективні.

У юридичній літературі розглядалися різні варіанти рішення цієї проблеми. Так, у випадку виникнення суперечок з приводу приналежності інформації пропонувалося проводити експертизу комп'ютера (сервера), на якому зберігається сайт. Слід зазначити, що ця експертиза дозволить установити зміст сайта тільки на сьо­годнішній момент і не покаже, що та сама інформація була тут і раніше, у момент передбачуваного порушення прав автора.

Дуже обмежені можливості надають і так називані /о^-файли сервера, де відзначаються операції читання і запису даних. Справа в тім, що вони фіксують тільки ім'я файлу, наприклад, розмі­щеного на сайті і не фіксують його змісту. Відповідно, відповідач може заявити, що раніш під цим ім'ям був файл з одним змістом, а тепер зовсім іншим. Крім того, особистість автора також не мож­на установити, виходячи з записів у /og-файлах сервера.

У літературі пропонувалося також використовувати для фік­сації інформації, розташованої на сайті, Wefr-депозитарії, тобто незалежне сховище інформації із сайтів. При цьому в ролі збе-рігачів відповідної інформації передбачалося використовувати недержавні організації, що уклали договір із власником сайта.

Однак даний метод викликає сумніви, оскільки освідчення фактів здійснює особа, неуповноважена на такі дії і, крім того, за таке свідчення вона отримує плату за договором з власником сай­та, тобто має матеріальну зацікавленість.

Усе це дозволяє говорити про необхідність пошуку інших методів забезпечення охорони прав і законних інтересів власника сайта.

Найбільш розповсюдженим стандартом на документи, якими від­бувається обмін в Інтернет є стандарт гіпертексту. Сайт, як правило, складається з таких документів або має програмні засоби для пере­творення документів у цей стандарт для передачі їх користувачу.

Гіпертекстовий документ — це текстовий документ в електронній формі, що містить посилання на інші документи у вигляді вказівки на адресу їхнього розташування в інфор маційній мережі. На відміну від звичайного текстового документа, що має посилання, наприклад на використовувану літературу, дані, зазначені в гіпертекстовому документі дозволяють автома­тично знайти і завантажити по запиту користувача документ, на який поставлене посилання в гіпертексті. Сайт є сукупністю гі­пертекстових документів, об'єднаних на основі визначеної теми, приналежності визначеній особі чи виданню по інших ознаках, ще дозволяє говорити про його подібність зі збірником.

Сукупність документів (статей, ілюстрацій), розміщених на сайті і систематизована певним чином, цілком відповідає поняттю бази даних, закріпленому в Законі України «Про правову охорону програм для ЕОМ і баз даних». Це означає, що для охорони і попе­редження порушення прав на інформаційний мережний ресурс можуть використовуватися механізми, передбачені для правової охорони баз даних, зокрема їхня реєстрація.

У якості депонованих матеріалів для інформаційного мережного ресурсу можна представити схему, що показує розділи мережного ресурсу і взаємозв'язку між ними, вихідний код і роздрукування ві­зуальних відображень, що виникають на екрані користувача при роботі з інформаційним мережним ресурсом.

Ці матеріали дозволять підтвердити права на структуру інформа­ційного мережного ресурсу (схема), програмні рішення, закладені в інформаційну систему (вихідний код) і зовнішній вигляд мережного інформаційного ресурсу (роздрукування візуальних відображень).

Звичайно, зазначений спосіб забезпечення доказів для захисту прав автора сайта не знімає правових проблем, пов'язаних з вико­ристанням трансграничних інформаційних мереж.

Однак реєстрація матеріалів сайтів дозволяє захищати права вже сьогодні, не чекаючи нових законодавчих рішень і, показуючи по­рушникам прав, що «Кіберпростір не земля поза законом».

 

Бібліотека онлайн Lection.com.ua створена для студентів та учнів, які прагнуть вчитися і пізнавати нове. Наша онлайн бібліотека підручників має близько 25 книг, ми намагаємося оновлювати нашу базу підручників кожен місяць. Сподіваємося наш сайт вам подобається. З повагою адміністрація.