загрузка...
Закон України «Про науково-технічну інформацію» - Інтелектуальна власність і комп'ютерне авторське право PDF Друк e-mail
Право - Інтелектуальна власність і комп'ютерне авторське право - Антонов В.М.

Закон України ПРО НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ІНФОРМАЦІЮ

від 25 червня 1993р. № 3322-ХІІ (ВВР, 1993 p., № 33, СТ. 345) (Введений в дію Постановою Верховної Ради України від 25 червня 1993р. № 3323X11)

Цей Закон визначає основи державної політики в галузі науково-тех­нічної інформації , порядок її формування і реалізації в інтересах науково-технічного, економічного і соціального прогресу країни. Метою Закону є створення в Україні правової бази для одержання та використання нау­ково-технічної інформації.

Законом регулюються правові і економічні відносини громадян, юри­дичних осіб, держави, що виникають при створенні, одержанні, викорис­танні та поширенні науково-технічної інформації, а також визначаються правові форми міжнародного співробітництва в цій галузі.

Дія Закону поширюється на підприємства, установи, організації неза­лежно від форм власності, а також громадян, які мають право на одер­жання, використання та поширення науково-технічної інформації. Дія Закону не поширюється на інформацію, що містить державну та іншу охо-ронювану Законом таємницю.

Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

науково-технічна інформація — це документовані або публічно оголошу­вані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструк­торської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності;

науково-інформаційна діяльність — це сукупність дій, спрямованих на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави у нау­ково-технічній інформації, що полягає в її збиранні, аналітично-син­тетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні;

інформаційні ресурси науково-технічної інформації — це системати­зоване зібрання науково-технічної літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, нормативно-технічна документація, промислові каталоги, конструкторська доку­ментація, звітна науково-технічна документація з науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи, переклади науково-технічної літератури і документації), зафіксовані на паперо­вих чи інших носіях;

довідково-інформаційний фонд — це сукупність упорядкованих пер­винних документів і довідково-пошукового апарату, призначених для задоволення інформаційних потреб;

довідково-пошуковий апарат — це сукупність упорядкованих вторин­них документів, створюваних для пошуку першоджерел;

інформаційні ресурси спільного користування — це сукупність інфор­маційних ресурсів державних органів науково-технічної інформації, наукових, науково-технічних бібліотек, а також комерційних цент­рів, фірм, організацій, які займаються науково-технічною діяльністю і з власниками яких укладено договори про їх спільне використання;

аналітично-синтетична обробка науково-технічної інформації — це процес обробки інформації шляхом аналізу і синтезу змісту до­кументів з метою одержання необхідних відомостей, а також шляхом їх класифікації, оцінки, співставлення і узагальнення;

інформаційний ринок — це система економічних, організаційних і пра­вових відносин щодо продажу і купівлі інформаційних ресурсів, тех­нологій, продукції та послуг.

Стаття 2. Об'єкт відносин у сфері науково-технічної інформації

Об'єктом відносин у сфері науково-технічної інформації є докумен­тована на будь-яких носіях або публічно оголошувана вітчизняна і зару­біжна науково-технічна інформація.

Науково-технічна інформація охоплює отримувані в процесі науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності результати, зафіксовані у формі, яка забезпечує їх відтворення, використання та поширення.

Науково-технічна інформація є суспільним надбанням, необхідною умо­вою продуктивної інтелектуальної діяльності, зокрема наукової і технічної творчості.

Науково-технічна інформація, що є продуктом інтелектуальної творчої праці, становить об'єкт права інтелектуальної власності, а відносини щодо її придбання, зберігання, переробки, використання і поширення регулю­ються чинним законодавством.

Стаття 3. Суб'єкти відносин у сфері науково-технічної інформації

1. Суб'єктами відносин, що регулюються цим Законом, є державні органи, органи місцевого і регіонального самоврядування, юридичні особи та громадяни України, міжнародні організації, іноземні юридичні особи і громадяни та особи без громадянства.

2. Фізичні та юридичні особи у сфері дії цього Закону виступають як творці і накопичувачі науково-технічної інформації, власники, виробники, зберігачі і споживачі інформаційної продукції та послуг, а також як посе­редники у сфері науково-інформаційної діяльності.

Стаття 4. Законодавство України у сфері науково-технічної інформації

Відповідно до Конституції законодавство України у сфері науково-тех­нічної інформації складається з Закону України «Про інформацію», цього Закону та інших актів законодавства.

Розділ II ПРАВОВИЙ РЕЖИМ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Стаття 5. Право на науково-технічну інформацію

1. Усі громадяни України, юридичні особи, державні органи, органи місцевого і регіонального самоврядування відповідно до Конституції Ук­раїни і цього Закону мають право на відкриту науково-технічну інфор­мацію, яке передбачає можливість вільного її одержання, зберігання, ви­користання і поширення під час здійснення наукової, науково-дослідної, виробничої, громадської та іншої діяльності, що не забороняється чинним законодавством.

2. Режим доступу до відкритої науково-технічної інформації та інфор­мації з обмеженим доступом регулюється чинним законодавством.

Стаття 6. Право власності на науково-технічну інформацію

1. Науково-технічна інформація відповідно до чинного законодавства є об'єктом права власності.

2. Підставою виникнення права власності на науково-технічну інфор­мацію є:

створення науково-технічної інформації своїми силами і за свій рахунок; виконання договору про створення науково-технічної інформації; виконання будь-якого договору, що містить умови переходу права влас­ності на інформацію до іншої особи.

3. Право власності на науково-технічну інформацію, створену кількома громадянами або юридичними особами, визначається договором, укла­деним між творцями цієї інформації.

4. Право власності на науково-технічну інформацію, створену на кошти державного бюджету, визначається державою як прийняттям загальних рішень, так і встановленням форм договорів між фінансуючим державним органом і виконавцем робіт по створенню науково-технічної інформації.

Науково-технічна інформація, що є об'єктом права приватної або ін­ших форм власності, може переходити в державну власність у разі пере­дачі її до відповідних державних банків даних, фондів або архівів на до­говірній основі. Може використовуватись форма передачі інформації на зберігання або використання без передачі прав власності в повному обсязі.

Стаття 7. Відносини між власниками науково-технічної інформації, її споживачами і посередниками

1. Споживач науково-технічної інформації несе відповідальність за до­тримання прав власника цієї інформації. Він не має права передачі одер­жаної науково-технічної інформації третій особі, якщо це не обумовлене договором між власником і споживачем науково-технічної інформації.

Якщо споживач науково-технічної інформації одержав від її власника або через посередника інформацію, що не відповідає умовам договору між ними, він має право вимагати від власника або посередника безплатногс усунення недоліків у погоджений термін.

У разі відмови власника або посередника добровільно задовольнити за­конні вимоги споживача спір розв'язується в суді або арбітражному суді.

2. Власник здійснює своє право щодо науково-технічної інформації
самостійно або через посередника. Відносини між власником і посеред-
ником регулюються договором.

Розділ III НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Стаття 8. Визначення та склад національної системи, науково-технічної інформації

1. Основною метою національної системи науково-технічної інформації є задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави в науково-тех­нічній інформації.

Національна система науково-технічної інформащі — це організацій­но-правова структура, за допомогою якої формується державна інфор­маційна політика, а також здійснюється координація робіт по створенню, користуванню, зберіганню та поширенню національних ресурсів науково-технічної інформації з урахуванням інтересів національної безпеки. 2. Національна система науково-технічної інформації складається з:

спеціалізованих державних підприємств, установ, організацій, дер­жавних органів науково-технічної інформації, наукових і науково-технічних бібліотек, об'єднаних загальносистемними зв'язками та обов'язками;

підприємств будь-яких організаційно-правових форм, заснованих на при­ватній чи колективній власності, предметом діяльності яких є інфор­маційне забезпечення народного господарства і громадян України. Діяльність складових частин національної системи науково-технічної інформації здійснюється на основі договірно-обумовленого поділу праці в її збиранні, накопичуванні, переробці, зберіганні, поширенні та використанні.

3. Структура національної системи науково-технічної інформації, зав­дання і функції її основних інформаційних ланок щодо виконання загаль-носистемних зобов'язань, їх права і обов'язки визначаються положеннями, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом дер­жавної виконавчої влади, який здійснює управління у сфері науково-тех­нічної інформації.

4. Відносини між національною системою науково-технічної інформа­ції України та системами науково-технічної інформації інших держав будуються на основі угод і договорів.

Стаття 9. Основні завдання національної системи науково-технічної інформації

Основними завданнями національної системи науково-технічної інфор­мації є:

формування на основі вітчизняних і зарубіжних джерел довідково-ін­формаційних фондів, включаючи бази і банки даних, та інформацій­не забезпечення юридичних та фізичних осіб;

одержання, обробка, зберігання, поширення і використання інформа­ції, одержаної в процесі науково-дослідної, дослідно-конструктор­ської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності юридичних та фізичних осіб;

організація надходження до України, обробка, зберігання і поширення зарубіжної науково-технічної інформації на основі вивчення світового інформаційного ринку;

підготовка аналітичних матеріалів, необхідних для прийняття держав­ними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування рішень з питань науково-технічного, економічного і соціального роз­витку країни

аналітично-синтетична обробка першоджерел, реферування опубліко­ваних і не опублікованих на території України джерел науково-тех­нічної та економічної інформації, створення на цій основі і поширен­ня інформаційної продукції та послуг;

розроблення і впровадження сучасних технологій в науково-інформа­ційну діяльність;

організація пропаганди і сприяння широкому використанню досягнень науки і техніки, передового виробничого досвіду;

створення загальнодоступної мережі бібліотек, інформаційних центрів громадського користування як бази для освіти, виробництва та нау­кових досліджень, системи реалізації прав громадян на культурний та фаховий розвиток.

Стаття 10. Інформаційні ресурси національної системи науково-технічної інформації

1. Інформаційні ресурси національної системи науково-технічної ін­формації становлять сукупність довідково-інформаційних фондів з необ­хідним довідково-пошуковим апаратом і відповідними технічними за­собами зберігання, обробки і передачі, що є у володінні, розпорядженні, користуванні державних органів і служб науково-технічної інформації, наукових і науково-технічних бібліотек, комерційних центрів, підприємств, установ і організацій.

2. Інформаційні ресурси науково-технічної інформації, що є власністю держави, визнаються державними ресурсами науково-технічної інфор­мації, їх розподіл між різними державними органами, службами, устано­вами та порядок обміну може регулюватися на рівні загальнодержавних та відомчих рішень через уповноважені на те структури.

3. У поповненні інформаційних ресурсів національної системи нау­ково-технічної інформації беруть участь фізичні і юридичні особи України незалежно від форм власності. При цьому законодавством України мо­жуть встановлюватись обов'язкові норми їх участі (крім тієї, що реалі­зується на договірних засадах). Використання органами і службами нау­ково-технічної інформації, переданих їм підприємствами і організаціями матеріалів і технічної документації провадиться на умовах, встановлю­ваних підприємствами і організаціями — власниками цих матеріалів, крім випадків, коли законодавством не передбачено інше. Органи і служби науково-технічної інформації, яким передається така інформація, гаран­тують захист прав інтелектуальної власності, додержання комерційної таємниці, захист законних інтересів юридичних та фізичних осіб — твор­ців інформації про науково-технічні досягнення.

4. Використання в процесі створення ресурсів науково-технічної інфор­мації творів літератури, мистецтва і науки допускається за умов додер­жання авторського права. Це положення поширюється також на програмне забезпечення обчислювальної техніки і автоматизованих інформаційних систем.

Стаття 11. Державна реєстрація, облік і використання результатів науково-технічної діяльності

1. Результати науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-
технологічної та іншої науково-технічної діяльності, фінансування якої
повністю або частково здійснюється за рахунок коштів державного бю-
джету, підлягають обов'язковій реєстрації та обліку.

Порядок реєстрації та обліку визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в сфері науково-технічної інформації.

2. Результати науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проект­но-технологічних та інших робіт, що проводяться за рахунок власних кош­тів юридичних та фізичних осіб, є їх власністю і реєструються ними на добровільних засадах в державному органі науково-технічної інформації з наступним поширенням звітних матеріалів самостійно або через від­повідні служби науково-технічної інформації на договірній основі.

3. Відомості про всі зареєстровані в Україні результати науково-тех­нічної діяльності з зазначенням місцезнаходження звітної документації та умов їх передачі розповсюджуються за запитом заінтересованих осіб та організацій органами і службами науково-технічної інформації, відпові­дальними за реєстрацію цих результатів, крім випадків обмежень, по­в'язаних із державною чи комерційною таємницею.

Стаття 12. Організація надходження та використання зарубіжної науково-технічної інформації

Придбання зарубіжної науково-технічної літератури і документації, баз і банків даних, необхідних для формування державних ресурсів нау­ково-технічної інформації, здійснюється як за безвалютним обміном, так і за рахунок інвалютних коштів органів і служб науково-технічної інфор­мації. Для створення ресурсів зарубіжної науково-технічної інформації державних органів і наукових організацій, що фінансуються з бюджету, валютні кошти щорічно передбачаються в державному бюджеті цільовим призначенням.

Розділ IV

РИНОК НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Стаття 13. Науково-технічна інформація як об'єкт товарних відносин

Інформаційна продукція та послуги органів науково-технічної інфор­мації, а також підприємств, установ, організацій, окремих громадян, які здійснюють науково-інформаційну діяльність, можуть бути об'єктами то­варних відносин, що регулюються чинним законодавством.

Ціни на інформаційну продукцію та послуги встановлюються догово­рами, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Стаття 14. Формування ринку науково-технічної інформації

1. Органи науково-технічної інформації, підприємства, організації, громадяни, що здійснюють науково-інформаційну діяльність і вільно реа­лізують свою інформаційну продукцію та інформаційні послуги, є това­ровиробниками, які беруть участь у створенні ринку на загальних під­ставах незалежно від форм власності.

2. Товаровиробник має право вчиняти будь-які дії стосовно реалізації своєї продукції, що не суперечать чинному законодавству.

3. Підприємства, установи і організації незалежно від форм влас-ності, що здійснюють науково-інформаційну діяльність, є вільними у виборі постачальників інформації, форм відносин з ними, методів і видів інфор­мування, а також номенклатури інформаційної продукції та послуг, крім випадків, коли власники цих підприємств, установ і організацій встанов­люють певні вимоги щодо номенклатури продукції, сфери інформацій­ного обслуговування тощо.

Стаття 15. Умови надання інформаційної продукції та послуг

1. Державні органи та служби науково-технічної інформації, які орга­нізують використання державних ресурсів науково-технічної інформації, здійснюють її пошук і передачу на безприбуткових засадах. У наукових і науково-технічних бібліотеках, які фінансуються з бюджету, науково-тех­нічна інформація, що не потребує спеціального тематичного пошуку або копіювання, надається безплатно.

2. Огляди, аналітичні і фактографічні довідки, інші види інформацій-
ної продукції, що готуються на основі аналізу, оцінки та узагальнення
науково-технічної інформації (за винятком державних замовлень), реа-
лізуються на комерційних засадах.

Без отримання прибутку здійснюється репродукування друкованих творів у галузі науки і техніки з науковою, навчальною і освітньою метою відповідно до чинного законодавства.

3. Державні органи та служби науково-технічної інформації, інші ін­формаційні центри, фірми, підприємства, установи і організації, які фор­мують ресурси науково-технічної інформації за рахунок власних коштів, надають інформаційну продукцію і послуги на комерційних засадах.

4. У ході здійснення купівлі-продажу інформаційної продукції повинні гарантуватись охорона прав інтелектуальної власності, державної та ко­мерційної таємниці, законні права та інтереси власника і виробника ін­формаційної продукції і послуг.

Стаття 16. Відносини виробників і споживачів науково-технічної інформації

Відносини між державними органами і службами науково-технічної інформації, підприємствами, установами і організаціями будь-яких форм власності, які здійснюють науково-інформаційну діяльність, і спожива­чами інформації будуються на основі контрактів (договорів) та на інших формах угод, передбачених чинним законодавством. Контракт (договір) є основним документом, що регламентує відносини між виробником і спо­живачем інформації.

На контрактній (договірній) основі можуть також здійснюватись інфор­маційне забезпечення, наукові дослідження і розробки для органів дер­жавної влади, крім випадків, коли діючими законами передбачено без­платне надання інформації цим органам.

Розрахунки з зарубіжними партнерами здійснюються на договірних умовах і в порядку, встановленому законодавством.

Розділ V ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В СФЕРІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Стаття 17. Державна підтримка науково-інформаційної діяльності

1. Держава з метою створення та розвитку національної системи нау­ково-технічної інформації забезпечує:

створення державних мереж первинного збирання, обробки та збері­гання усіх видів науково-технічної інформації;

проведення заходів для поширення і підвищення якісного рівня інфор­маційної продукції та послуг;

фінансову, в тому числі валютну, підтримку надходження науково-технічної інформації до державних органів і служб науково-техніч­ної інформації, наукових і науково-технічних бібліотек, створення їх мереж і відповідного технічного забезпечення;

підготовку кадрів у сфері інформатики і науково-інформаційної діяль­ності через систему навчальних закладів вищої та середньої освіти, підвищення рівня інформаційної підготовки спеціалістів народного господарства;

вільну конкуренцію між органами науково-технічної інформації, ін­шими підприємствами та організаціями усіх форм власності, які здійснюють науково-інформаційну діяльність;

захист суб'єктів відносин в галузі науково-технічної інформації від про­яву несумлінної конкуренції та монополізму в будь-яких сферах нау­ково-інформаційної діяльності.

2. Держава сприяє відкритості та загальнодоступності науково-тех-
нічної інформації.

Обмеження щодо доступу, поширення та використання інформації, яка є державною або іншою таємницею, що охороняється Законом, визнача­ються законами України.

3. Держава підтримує міжнародне співробітництво у сфері науково-тех­нічної інформації, створює для цього правові і економічні умови та сприяє здійсненню суб'єктами науково-інформаційної діяльності вільних і рівно­правних відносин з міжнародними організаціями і установами, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

4. Держава сприяє формуванню, зберіганню і ефективному викорис­танню державних ресурсів науково-технічної інформації шляхом:

створення реєстраційно-облікового механізму, який забезпечує зби­рання, обробку і поширення відомостей про виконані за рахунок кош­тів державного бюджету наукові дослідження і розробки, дисертації та інші види науково-технічних робіт, про нові види продукції, бази і банки даних;

проведення пільгової податкової та фінансово-кредитної політики щодо послуг з надання науково-технічної інформації споживачеві та пере­дачі інформації про науково-технічні досягнення державним органам і службам науково-технічної інформації;

виділення коштів і матеріально-технічних засобів для роботи над ство­ренням і розвитком державних ресурсів науково-технічної інформа­ції та їх використанням, а також для міжгалузевого обміну інфор­мацією про науково-технічні досягнення;

створення механізму зберігання інформаційних ресурсів, баз і банків даних, сформованих в державних організаціях та органах управлін­ня, їх відповідної передачі іншим установам в разі ліквідації або ре­організації;

впровадження економічних механізмів створення і підтримки підпри­ємств, заснованих на приватній чи колективній власності, які здійс­нюють інформаційну діяльність, та їх інтеграції в національну сис­тему науково-технічної інформації.

Стаття 18. Державне управління у сфері науково-технічної інформації

Кабінет Міністрів України визначає орган державного управління, який забезпечує організацію діяльності у сфері науково-технічної інформації, здійснює функціональне управління національною системою науково-тех­нічної інформації, формує і реалізує політику в цій сфері.

Стаття 19. Відповідальність за порушення законодавства України про науково-технічну інформацію

Порушення законодавства України про науково-технічну інформацію тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Розділ VI

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Стаття 20. Міжнародна інформаційна діяльність

Міжнародне співробітництво у сфері науково-технічної інформації те міжнародна інформаційна діяльність регулюються згідно з чинним зако­нодавством.

Стаття 21. Міждержавний обмін науково-технічною інформацією

1.  Міждержавний обмін науково-технічною інформацією здійснюється відповідно до угод, підписаних Україною.

2.  Держава забезпечує відкритий і рівноправний доступ своїх громадян і громадян держав — партнерів за угодами до інформаційних ресурсів спільного користування.

3. Уряд України визначає національний інформаційний центр, який координує міждержавний обмін науково-технічною інформацією.

Стаття 22. Діяльність іноземних фізичних та юридичних осіб в Україні в сфері науково-технічної інформації

Іноземні юридичні та фізичні особи, а також особи без громадянства можуть інвестувати розвиток сфери науково-технічної інформації України відповідно до чинного законодавства.

Стаття 23. Забезпечення суверенітету України в сфері науково-технічної інформації

Суверенітет України у сфері науково-технічної інформації забезпечується:

організацією та державною підтримкою власних інформаційних сис­тем і наданням для них можливостей шукати, фіксувати, отриму­вати, оброблювати і поширювати в інтересах суспільства науково-технічну інформацію, вироблену в Україні або в інших країнах світу;

встановленням власності держави на ресурси науково-технічної інфор­мації, що формуються за рахунок коштів бюджету;

створенням і розвитком національної системи науково-технічної інфор­мації; організацією доступу інших держав до інформаційних ресурсів Ук­раїни на основі укладання угод та договорів про їх спільне викорис­тання, ліцензуванням і квотуванням науково-технічної інформації, яка може бути використана за межами України для виготовлення зброї, військової техніки, наукоємної продукції;організацією належної системи охорони та збері гання інформації.


 
загрузка...