загрузка...
Потреби, мотиви, поведінка - Основи психології та педагогіки PDF Друк e-mail
Психологія - Основи психології та педагогіки Л. А. Колесніченко, Л. Л. Борисенко

ПОТРЕБИ, МОТИВИ, ПОВЕДІНКА

БАЗА  ЗНАНЬ

Активність, спонука, біологічні потреби, соціальні потреби, матеріальні, духовні потреби, потяги, теорія потягів З. Фрейда, погляди В. Мерліна на потяги, бажання, стійкість потреб, гомеостатична теорія мотивації, ієрархія потреб за А. Маслоу, самоактуалізована особистість, мотив, предметність мотиву, мета, інтерес, ідея, світогляд, переконання, мотивація успіху, мотивація уникнення невдач, цінності, ціннісні орієнтації, мораль, особистісна спрямованість, спрямованість на взаємодію, ділова спрямованість.

ОСНОВНІ  ПОЛОЖЕННЯ

Розкриття сутності поняття мотивації дає можливість зрозуміти, що саме і як забезпечує активність та спрямованість поведінки та які фактори виступають в ролі спонуки та підтримки поведінкової активності на певному рівні.

Серед цих факторів на першому місці стоять потреби . Потреби — це переживання необхідності в певних умовах, без яких людина не буде нормально розвиватися, жити (їжа, вода, світло, затишок тощо). Потреби пов’язані з наявністю внутрішнього відчуття незадоволення, «неспокою», з об’єктивним дефіцитом того, що необхідно людині для його усунення.

Потреби не вичерпуються тільки тими, які безпосередньо пов’язані з підтримкою існування людини як біологічного виду . У процесі життєдіяльності, взаємодії з соціальним середовищем потреби не тільки розвиваються, поглиблюються, а й з’являються нові, не пов’язані безпосередньо з тими, що уже є. Це соціальні потреби у спілкуванні, отриманні нової інформації (книги, журнали, телебачення, відвідування театру) тощо.

Біологічні потреби — це первинні потреби, задоволення яких необхідне для виживання людини. Будь-яке порушення балансу води, глюкози, поживних речовин чи якогось іншого необхідного організму компонента автоматично призводить до появи відповід­ної потреби та виникнення біологічного імпульсу, який штовхає індивіда до її задоволення, тобто виникає певний рівень напруги і необхідно усунути її (є необхідність в чомусь, чогось не вистачає, виникає напруга — треба зробити дії, які б зняли її і повернули людину у стан рівноваги).

Підтримка такого стану рівноваги, в якому організм не відчуває ніяких потреб, називається гомеостазом.

Теорія гомеостазу визначає смисл та суттєві ознаки людської поведінки через прагнення до рівноваги. Виникнення потреб та їх задоволення регулює поведінку людини, стимулюючи чи послаблюючи її. Однак ця теорія може пояснити далеко не всі прояви людської поведінки. Як, наприклад, можна пояснитите, що абсолютно сита людина спокушається і з’їдає ще шматок пирога або продовжує на вечоринці пити, хоча вже давно вгамувала спрагу. Також використовуючи цю модель, важко пояснити пошук людьми гострих відчуттів (екстремальні види спорту тощо), бо згідно з цією теорією треба було лише зменшити подразники, пов’язані з відчуттям болю, спраги тощо.

Рис. 8. Класифікація потреб

Оскільки до біологічних потреб включений момент динамічної напруги або більш чи менш гострий емоційний тон, то вони виступають у вигляді потягів.

Великий вклад у розвиток теорії потягів зробив З. Фрейд . Він розрізняв 2 групи потягів ( сексуальні та агресивні ). Важли­во наголосити, що, вважаючи сексуальний потяг основним у розвитку особистості, Фрейд трактував сексуальність досить широко. На його думку, це все, що надає тілесне задоволення. Для маленької дитини — це пестощі, торкання, поглажування тіла, поцілунки, задоволення від ссання, від теплої ванни, багато чого іншого, без чого життя неможливе, що кожна дитина отри­мує у більшій чи меншій мірі від матері. Інфантильна дитяча сексуальність передує дорослій сексуальності, але повністю не визначає сексуальні переживання дорослого.

За З. Фрейдом, потяги стають джерелом активності людини, породжують її поведінку. Потяги ніби ведуть за собою людину, приводячи її у стан підвищеної збудливості та підтримуючи активність доти, доки це прагнення не буде задоволено. Вони пород­жуються організмом , з’являються з його глибин. Об’єкт, на який спрямований потяг, не усвідомлений, тому він видається несуттєвим. Оскільки потяг діє неззовні, а зсередини організму, «втечею неможливо звільнитися від його дії». В ньому є щось фатальне. З. Фрейд говорить про « долю потягів» , котрі визначають « долю людини ». Для нього потяг — це основний стимул людської діяльності, який «підпорядковується принципу насолоди, тобто автоматично регулюється відчуттям задоволення або незадоволення». Можна згадати поведінку американської актриси Шерон Стоун у фільмі «Основний інстинкт».

Але безпосереднє задоволення потягів не завжди можливе. Людині необхідно зважати на принципи реальності, враховувати правила та норми, які існують в соціумі. Коли людина не зважає на це і керується в поведінці принципом задоволення, вона може відчувати покарання у вигляді почуття провини та докору сумління. З.Фрейдом був описаний випадок, коли жінка закохалася у чоловіка рідної сестри. Після раптової смерті сестри, коли начебто всі шляхи для розвитку стосунків були відкриті, вона, навпаки, припинила будь-які стосунки з цим чоловіком.

У такому випадку потяги можуть відтіснятися назад у несвідоме, або трансформуватися і знаходити опосередковане задоволення в різних формах діяльності (наприклад, творча, спортив­на), що прий­нятні для людини та суспільства. Витіснені із сві­домості потяги проявляються у замаскованій символічній формі у сні — у сновидіннях; наяву — обмовка (наприклад, відкриваю­чи засідання голова оголошує його закритим, то це не проста обмовка, а вияв його небажання обговорювати на цьому засіданні неприємні для нього питання ), описках, помилкових діях та забуванні. Коли таких реакцій на незадоволені, витіснені потяги недостатньо, тоді виникає невроз.

Подальший розвиток теорія потягів отримала в роботах неофрейдистів. А. Адлер на місце домінуючого потягу помістив потяг до влади , який базується на почутті неповноцінності, Е. Фром — потяг до самостійності , як наслідок цього — неможливість досягти гармонії з суспільною структурою громади.

Не відкидаючи роль потягів у виникненні поведінкової активності, російський психолог В. С. Мерлін наполягає та наголошує на специфічному характері прояву людських потягів:

1. Вони майже ніколи не діють ізольовано, самі по собі, і майже завжди пов’язані та взаємодіють з набутими мотивами (сек-
суальні потяги трансформуються в любов, де об’єкт відіграє величезне значення).

Винятком є дії людини, які визначаються тільки потягом, без будь-якого впливу індивідуальних та естетичних спонук. Дуже показовою у цьому відношенні є поведінка людей в екстремальних ситуаціях, пов’язаних із загрозою життю людини. Багато прикладів можна знайти у художній літературі, фільмах тощо, коли одні люди в таких ситуаціях не втрачають людської подоби і свої дії підпорядковують набутим мотивом, а інші — діють виключно під впливом біологічних потреб та потягів.

2. Потяги контролюються в більшій чи меншій мірі свідомістю. Людина — господар своїх потягів, а не їхній раб.

Міра контролю над потягами визначається цінностями людини, переконаннями. Здатність володіти та керувати своїми потягами не є вродженою. Вона формується та розвивається починаючи від народження.

3. Потяги можуть зливатися з іншими набутими мотивами в єдиний цілісний мотив, у якому неможливо розрізнити його складові частини. Стародавня індійська формула кохання звучить так: «Потреби душі народжують дружбу, потреби розуму народжують повагу, потреби тіла народжують сексуальне бажання, а все разом породжує любов».

В силу того, як усвідомлюється предмет чи об’єкт задоволення потягу, а не тільки відчувається органічний стан, з якого виходить потяг, потяг переходить у бажання. Потреби суб’єктивно переживаються людиною як потяг, бажання або прагнення.

Цікава концепція ієрархії розвитку потреб представлена у працях А. Маслоу, який розглядає поведінку не з позиції «гомеостазу», а з позиції постійного процесу знаходження та підтвердження свого потенційного та дійсного призначення в житті. Він вважав, що кожна людина прагне до свого максимального розквіту, діючи в щонайбільшій відповідності зі своїми можливостями та домаганнями. Автор виділив основні потреби людини: фізіологічні спонуки, потреби у безпеці та захисті, любові, повазі та самоактуалізації чи самореалізації. Спонуку до самореалізації А. Маслоу визначає так: « Людина повинна бути тим, чим вона може бути».

Незадоволення базальних потреб породжує, згідно з автором, хвороби, втрати — неврози та психози. Над рівнем основних спонук надбудовуються потреби в істині, добрі, красі, справедливості . Всі вони пов’язані із структурою людського організму і спираються на певне генетичне підґрунтя; їх задоволення необхідне навіть для біологічного існування індивіда. Самореалізація пояснюється А. Маслоу лише як «ріст зсередини», незалежний від впливу оточуючого середовища.

Автор вважав, що потреба в самоактуалізації виникає у особистості тільки тоді, коли задоволені всі потреби. В більш пізніх роботах вчений доповнює це положення. Якщо колись у минулому, у дитинстві потреби людини в безпеці, любові та повазі були повністю задоволені, то вона стає здатною стійко переносити втрати в цій сфері та актуалізувати себе.

А. Маслоу виділив психологічні характеристики самоактулізованих людей. Такі люди відчувають як і всі люди почуття сорому, провини, тривоги, але хвилює їх не власна доля. Вони прагнуть не безпеки, не захисту для себе від оточуючих світу, а «повного використання та розвитку своїх талантів, здібностей, потенцій». Характерні риси таких людей — чітке, якісне сприйняття дійсності, здатність вірно розуміти людей, швидко орієнтуватися в міжособових стосунках.

Можливість чітко сприймати та розуміти дійсність пов’язана зі здатністю таких людей вірно розпізнавати шахрайство, нещирість, нечесність. У них виражена спрямованість на суспільство, на людство, а не на себе; власні бажання, страхи, емоції не викривляють розуміння дійсного руху речей. В одній із своїх останніх праць А. Маслоу припускає, що переваги самоактуалізуючих людей проявляються навіть на сенсорному рівні — вони, наприклад, більш тонко диференціюють кольори.

Самоактуалізовану особистість не лякає нове, невідоме, неструктуроване. Їм характерна творча спрямованість, усвідомлення власного «Я», своїх бажань.

Для таких людей характерне почуття спільності з іншими людьми, симпатія до них. Вони вчаться у кожного, не зважаючи про престиж. Чітко розділяють добре та погане, вони послідовні у своїх вчинках. Їх емоційне життя насичене. Самоактуалізуючі люди здатні до глибоких, повних сексуальних переживань, які вони переживають як диво, як відкриття безкраїх просторів, як перетворення. Цей особливий вид переживань Фрейд називає океанічним почуттям.

На відміну від здорових, самоактуалізованих особистостей, невротична людина, згідно з Маслоу, викривляє реальність, висуваючи неадекватні вимоги до неї, розглядає її через призму своїх страхів, боїться невідомого та нового. Їй характерні слабка самоор­ганізованість, відсутність власних твердих поглядів на світ, невпевненість у власних оцінках, яка походить від викривленого сприйняття дійсності. Вони шукають соціального схвалення, особисті невдачі сприймають дуже хворобливо.

На думку Маслоу, людей, які реалізують прагнення до самоактуалізації, всього один відсоток.

Потреби , вроджені чи набуті, — це первісні умови виникнення активності, своєрідний пусковий психологічний механізм , що надає поведінці найбільш загальний напрямок. Пот­реби впливають на вибір мотивів, які задають конкретне спря­мування поведінки особистості та орієнтують її на той чи інший вибір цілі, шляхів, засобів тощо у кожній конкретній ситуації.

Мотиви — це динамічні спонуки активності людини, свідомі чи несвідомі, від яких залежить спрямованість поведінки і які пов’язані з об’єктами, що відповідають певним потребам, але відносно незалежні від них.

Поведінка особистості не завжди спонукається єдиним мотивом, їх може бути декілька. Усвідомлений чи неусвідомлений вибір мотиву в даній ситуації — це вибір спрямованості поведінки, що визначається актуальними потребами, а також можливостями та обмеженнями, які закладені в самій ситуації. Ситуація може сприяти чи перешкоджати реалізації тих чи інших мотивів, а в окремих випадках навіть нав’язувати мотив.

Наприклад, один із студентів підготувався до семінару. Для ньо­го було дуже важливим виступити, показати свої знання, рівень підготовки, з’ясувати нез’ясовані моменти тощо. Але вся група не підготувалася і вирішила уникнути семінару або сказати викладачу, що матеріал був занадто складний, а часу обмаль. Ніхто не встиг опрацювати матеріал. У студента, який підготувався, є вибір. Реалізувати свої мотиви і піти супротив групи або підкоритися волі групи і слідувати за ситуацією.

Мотивами можуть виступати інтереси, ідеали, ціннісні орієнтації, переконання, світогляд.

Потреби, потяги, бажання, прагнення, мотиви, інтереси, ідеали, цінності, ціннісні орієнтації, переконання, світогляд утворюють різ­номанітні сторони чи моменти спрямованості особистості, котра виступає інтегральним регулятором людської активності.

Розуміння мотиваційної сфери дуже важливе. Саме від неї залежить, що (у психологічному розумінні) являє собою та чи інша дія, який суб’єктивний сенс вона має для даної людини, як відтворює її внутрішній світ. Мотиви відображають найхарактерніші для людини способи реагування на ті чи інші елементи зовнішньої та внутрішньої (прихованої) сфери існування. Рівень усвідомлення мотивів власної діяльності висвітлює притаманний людині спосіб реагування на окремі явища: спонтанні дії, скеровано організовані дії тощо, дає відповідь на запитання: Що я хочу і чому я це хочу?

Література

  1. Козаков В. А. Психологія діяльності та навчальний менедж­мент. — Ч. 1 — К.: 1999. — С. 154—162.
  2. Немов Р. С. Психология: В 3 кн.: Учеб.— М.: 1998. — Кн. 1. — С. 389—431.
  3. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2 т. — М., 1989. — Т. 2. — С. 107—121.

Самостійна робота
з теоретичним матеріалом (СРТМ. 4)

1.  Проаналізуйте, в чому проявляється спонукальна дія потреб та мотивів поведінки та діяльності особистості.

2.  Поясніть відмінності у поведінці людини, що зумовлені бажаннями та інтересами.

3.  Опишіть підхід З. Фрейда до розкриття сутності потягів.

4.  Поясніть, чому спрямованість особистості вважається цент­ральною інтегративною характеристикою людини.

Самостійна робота
з практичних завдань (СРПЗ. 4)

  1. У чоловіка з дружиною зовні дуже добрі відносини. Але він увесь час забуває виконати прохання дружини (зайти щось купити, передати папери, подзвонити тощо). Вкажіть, якими особливостями мотиваційної сфери чоловіка можна пояснити таку поведінку.
  2. Відомо, що людям із вираженим мотивом на досягнення притаманно обирати завдання середньої чи дещо підвищеної складності. А люди з вираженим мотивом уникнення невдач найчастіше обира­ють або легкі завдання або дуже складні. Поясніть це. Проаналізуйте, як ця особливість може вплинути на підбір кадрів на підприємство, фірму тощо.
  3. Пригадайте та наведіть приклади поведінки Вашої чи Ваших знайомих, які були обумовлені:

а) потягами;

б) інтересами;

в) переконаннями

Заповніть таблицю, обґрунтуйте вибір.

Потреби та мотиви

Конкретна ситуація

1. Потяги


2. Інтереси


3. Переконання


  1. Однією з визначених концепцій класифікації потреб є ієрар­хічна піраміда потреб А. Маслоу.

Потреби в самоактуалізації.

Потреби в повазі.

Соціальні потреби.

Потреби в безпеці і впевненості у майбутньому.

Фізіологічні потреби.

Для визначення рівня задоволення певної групи потреб можна використати методику парних порівнянь.

Інструкція. Перед вами 15 тверджень, котрі ви повинні оцінити, попарно порівнюючи їх між собою. Спочатку оцінюйте 1-ше твердження у порівнянні з 2-м; 3-м і так до останнього (15-го). Результати порівняння записуйте у бланк відповідей. Якщо ви порівнюєте перше з другим і віддаєте перевагу 2-му, то в першу клітину під «1» впишіть цифру 2. Якщо ви віддаєте перевагу 1-му, то впишіть цифру 1. Потім так само зробіть із другим твердженням, порівнюючи його з 3-м, 4-м і т. п. і записуйте результат у другу ко-
лонку. Порівнюючи твердження, промовляйте: «Я хочу!»

15 ТВЕРДЖЕНЬ

  1. Домогтися визнання і поваги.
  2. Мати теплі стосунки з людьми.
  3. Забезпечити своє майбутнє.
  4. Заробляти на життя.
  5. Мати гарних співрозмовників.
  6. Зміцнити своє становище.
  7. Розвивати свої сили і здібності.
  8. Забезпечити собі матеріальний комфорт.
  9. Підвищувати рівень майстерності і компетентності.
  10. Запобігати неприємностям.
  11. Прагнути до нового і несвідомого.
  12. Забезпечити собі становище впливу.
  13. Купувати гарні речі.
  14. Займатися справою, що потребує повної віддачі.
  15. Бути зрозумілим для інших.

БЛАНК ВІДПОВІДЕЙ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15
























































































































Визначте ступінь задоволення 5-ти основних потреб, підрахувавши суму балів з 5-ти секцій з наступних питань:

  1. Матеріальні потр еби (МП) : МП = 4, 8, 13.
  2. Потреби у безпеці (ПБ): ПБ = 3, 6, 10.
  3. Соціальні потреби (СП): СП = 2, 5, 15.
  4. Потреби у визнанні (ПВ): ПВ = 1, 9, 12.
  5. Потреби у самоактуалізації (ПС): ПС = 7, 11, 14.

Отриману суму балів по кожній із 5 груп потеб відкладіть на вертикальній осі графіка. З’єднайте точки і ви отримаєте графік задоволення потреб (рис. 9).


Рис. 9. Графік задоволення потреб

Проаналізуйте, як можуть впливати отримані результати на Вашу поведінку, діяльність.

5. Згадайте свої дії та вчинки за останній місяць. Чим Ви керувалися, коли приймали рішення: «Я хочу» чи «Я повинен»? Використовуючи те, що Ви згадали, заповніть наступну таблицю:

«Я роблю, тому що
я хочу »

«Я роблю, тому що
я повинен»

«Я роблю,
щоб досягти »

1
2
… 10

1
2
… 10

1
2
… 10

Проаналізуйте, яка з зазначених позицій домінує у вашій поведінці? Про що це говорить?

Запишіть три фрази, розпочинаючи кожну з них словами: «Я повинен». Скажіть їх вголос. Тепер змініть слова «Я повинен» на «Я волію», залишаючи без зміни решту фрази. Запишіть ці фрази та скажіть їх вголос. Що змінилося?

Запишіть три фрази, розпочинаючи їх словами: «Я не можу». Замініть слова «Я не можу» на «Я не хочу», залишаючи незмінними інші частини фрази. Запишіть їх та скажіть вголос. Чи відчули Ви різницю?

«Я повинен», «Я не можу», «Я боюсь, що» — заперечують Вашу здатність бути відповідальним. Змінюючи слова, робимо крок до відповідальності за власні думки, дії.

6. Як відомо, для досягнення цілей фірми менеджер повинен стимулювати працю людей. Вкажіть методи стимулювання, які доцільно було б обрати для працівників з такими особливостями мотиваційної сфери:

а) у працівника переважають фізіологічні потреби;

б) у працівника переважають потреби у безпеці;

в) –//– соціальні потреби;

г) –//– потреби у визнанні;

д) –//– потреби у самореалізації.

Чому саме цей вибір, обґрунтуйте.

7. Знання своєї спрямованості допомагає у розумінні власної сутності та сприяє розвитку професійної самосвідомості.

Спрямованість як система ставлення особистості до дійсності проявляється у ставленні до людей (СЛ), до праці (СП); до себе (СС). Для визначення спрямованості використовуємо методику В. Смекайла і М. Кучери.

Інструкція. Вам буде запропонований опитувальник, на кожний пункт якого можливі 3 варіанти відповіді (А; В; С). Для відповідей підготуйте бланк. Із відповідей на кожний пункт виберіть ту, яка Вам здається найбільш вірною. На кожний пункт опитувальника потрібно знайти дві відповіді: «більш за все» (надається першою) і «менш за все». Букву обраного варіанта занотуйте напроти номера запитання у відповідній графі бланку відповідей. Для кожного запитання використовуються дві букви.

Над запитаннями не задумуйтесь надто довго, бо перший вибір, як правило, є найкращим.

БЛАНК ВІДПОВІДЕЙ ДО ОПИТУВАЛЬНИКА

Номер ствердження

Більш за все

Менш за все

Номер ствердження

Більш за все

1



15


2



16


3



17


4



18


5



19


6



20


7



21


8



22


9



23


10



24


11



25


12



26


13



27


14





ЗМІСТ  МЕТОДИКИ

1. Наибольшее удовлетворение я получаю от:

а) одобрения моей работы,

в) сознания того, что работа сделана хорошо,

с) сознания того, что меня окружают друзья.

2. Если бы я играл в футбол (баскетбол, волейбол), то я хотел бы быть:

а) тренером, который разрабатывает тактику игры,

в) известным игроком,

с) выбранным капитаном команды.

3. По-моему, лучшим педагогом является тот, кто:

а) проявляет интерес к обучающимся и к каждому проявляет индиви-
дуальный подход,

в) вызывает интерес к предмету так, что обучающийся с удовольствием углубляет знания в этом предмете,

с) создает в коллективе такую обстановку, при которой никто не боится высказывать свое мнение.

4. Мне нравится, когда люди:

а) радуются выполненной работе,

в) с удовольствием работают в коллективе,

с) стремятся выполнять свою работу.

5. Я хотел бы, чтобы мои друзья:

а) были бы отзывчивыми и помогали людям, когда для этого представляются возможности,

в) были верны и преданны мне,

с) были умными и интересными людьми.

6. Лучшими друзьями я считаю тех:

а) с кем складываются хорошие отношения,

в) кто может многого достичь в жизни,

с) на кого всегда можно положиться.

7. Больше всего я не люблю:

а) когда у меня что-то не получается,

в) когда портятся отношения с товарищами,

с) когда меня критикуют.

8. По-моему, хуже всего, когда педагог:

а) не скрываю, что некоторые обучающиеся ему не симпатичны, насмеха­ется и подшучивает над ними,

в) вызывает дух соперничества в коллективе,

с) недостаточно хорошо знает предмет, который преподает.

9. В детстве мне больше всего нравилось:

а) проводить время с друзьями,

в) ощущение выполненных дел,

с) когда меня за что-либо хвалили.

10. Я хотел быть похожим на тех, кто:

а) добился успеха в жизни,

в) по-настоящему увлечен своим делом,

с) отличается дружелюбием и добродетельностъю.

11. В первую очередь, система образования должна:

а) научить решать задачи, которые ставит жизнь,

в) развивать прежде всего индивидуальные способности обучающихся,

с) воспитывать качества, помогающие взаимодействовать с людьми.

12. Если бы у меня было много свободного времени, охотнее всего я использовал бы его:

а) для общения с друзъями,

в) для отдыха и развлечения,

с) для своих любимых дел и самообразования.

13. Наибольших успехов я добиваюсь тогда, когда:

а) работаю с людьми, которые мне симпатичны,

в) у меня интересная работа,

с) мои усилия хорошо вознаграждаются.

14. Мне нравится, когда:

а) другие меня ценят,

в) испытываю удовлетворение от хорошо выполненной работы,

с) приятно провожу время с друзьями.

15. Если бы обо мне решили написать в газете, то мне бы хоте­лось, чтобы:

а) рассказали о каком-нибудь интересном деле, связанном с работой, учебой, спортом и т. д., в котором мне довелось принять участие,

в) написали о моей деятельности,

с) обязательно рассказали о коллективе, в котором я работаю.

16. Я делаю наибольшие успехи в обучении, если преподаватель:

а) имеет ко мне индивидуальный подход,

в) сумеет вызвать у меня интерес к предмету,

с) устраивает коллективное обсуждение изучаемых проблем.

17. Для меня нет ничего хуже, чем:

а) оскорбление личного достоинства,

в) неудача при выполнении данного дела,

с) потеря друзей.

18. Больше всего я ценю:

а) успех,

в) возможность хорошей совместной работы,

с) здоровый, практичный ум и смекалку.

19. Я не люблю людей, которые:

а) себя считают хуже других,

в) часто ссорятся и конфликтуют,

с) возражают против нового.

20. Приятно, когда:

а) работаешь над важным для всех делом,

в) имеешь много друзей,

с) вызываешь восхищение и всем нравишься.

21. По-моему мнению, руководитель прежде всего, должен быть:

а) доступным для всех,

в) авторитетным,

с) требовательным.

22. В свободное время я охотно прочитал бы книги:

а) о том, как завоевать друзей и поддерживать хорошие взаимоотношения
с людьми,

в) о жизни знаменитых людей,

с) о последних достижениях науки и техники.

23. Если бы у меня были способности к музыке, я предпочел бы быть:

а) дирижером,

в) композитором,

с) солистом.

24. Мне бы хотелось:

а) придумать интересный конкурс,

в) победить в конкурсе,

с) организовать конкурс и руководить им.

25. Для меня важно знать:

а) что я хочу сделать,

в) как достичь цели,

с) как организовать людей для достижения цели.

26. Человек должен стремиться к тому, чтобы:

а) другие были довольны,

в) прежде всего выполнять свою задачу,

с) его не нужно было упрекать за выполненную работу.

27. Лучше всего я отдыхаю в свободное время:

а) в общении с друзьями,

в) просматривая развлекательные фильмы,

с) занимаясь своим любимым делом.

КЛЮЧІ

СС

СЛ

СП

запитання та бали до них

запитання та бали до них

запитання та бали до них

15В

15С

15А

16А

16С

16В

17А

17С

17В

18А

18В

18С

19А

19В

19С

20С

20В

20А

21В

21А

21С

22В

22А

22С

23С

23А

23В

10А

24В

10С

24С

10В

24А

11В

25А

11С

25С

11А

25В

12В

26В

12А

26А

12С

26С

13С

27В

13А

27А

13В

27С

14А


14С


14В


ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Якщо буква (А; В чи С) занесена у бланку до графи «Більш за все», то їй приписують 2 бали у таблиці розрахунків;

Якщо буква (А; В; С) занесена у бланку до графи «Менш за все», то їй приписують 0 балів.

Потім підрахуйте кількість «2» то «0» для кожного з показників.

Наприклад: СС: «2» — 3, «0» — 11; СЛ: «2» — 8, «0» — 5; СЗ: «2» — 11, «0» — 6.

Потім підрахуйте різницю між кількістю «2» та «0» для кожного показника; до кожної різниці додайте цифру 27.

СС = (3 – 11) + 27 = 19 СЛ = (8 – 5) + 27 = 30 СЗ = (11 – 6) + 27 = 32.

Дані показники — значення провідних видів спрямованості:

СС — спрямованість на себе, СЛ — спрямованість на взаємодію,

СЗ — спрямованість на завдання (ділова спрямованість).

  1. Проаналізуйте отримані результати і зробіть висновки;
  2. Наскільки збігаються результати тестування з Вашими уявленнями про себе;
  3. Наскільки узгоджуються результати з рівнем задоволення потреб.

8. Поняття «мотив» та «емоції» тісно пов’язані між собою, бо як одні, так і другі часто лежать в основі нашої поведінки. Коли ми кричимо на дітей після конфлікту з керівником на роботі, або, закохавшись, намагаємося робити приємне оточуючим, — що це: потреба, емоції чи потреба в емоціях? Виконуючи наступні вправи, спробуйте знайти взаємозв’язок між ци­ми поняттями:

1)   однією з найбільш емоційно напружених для мене ситуацій останнім часом була…

2)   висока емоційна напруженість в ній була зумовлена…;

3)   осягнувши позитивний (негативний) зміст цієї ситуації, я зробив спробу оволодіти нею, зосередившись на…;

4)   мені вдалося (не вдалося) опанувати свій емоційний стан, що склався, та скоригувати зовнішні прояви своїх емоцій зав-
дяки…;

5)   в цій ситуації я задоволений (незадоволений) певними (якими?) своїми діями, тому що…;

6)   мені здається, що подібні ситуації трапляються в моєму житті часто (рідко) у зв’язку з тим, що…;

7)   у мене склався (не склався) певний стереотип дії в подібних ситуаціях, який полягає в тому, що…;

8)   мені завжди вдається (не вдається) вдало використати власний досвід реагування на такі ситуації, оскільки…

За допомогою цієї схеми попрацюйте з 2-ма різними за «емоційним знаком» ситуаціями та розробіть алгоритм зняття зайвого нервового напруження. Наскільки легко Вам вдається аналіз тієї чи іншої ситуації? (за І. П. Манохою ).


 
загрузка...