загрузка...
загрузка...
Основні поняття психології управління - Психологія управління PDF Друк e-mail
Психологія - Психологія управління - Максимюк П.С.

Психологія управління - це галузь психологічної науки, що вивчає психологічні закономірності управлінської діяльності.

Психологія управління як наука надає психологічні знання, що застосовуються при вирішенні проблеми управління діяльністю трудового колективу.

Особистість працівника вивчається низкою психологічних дисциплін, таких як загальна психологія, психологія праці, інженерна психологія. Водночас робоча група або трудовий колектив вивчається соціальною і педагогічною психологією.

Відмінну рису психології управління складає те, що її об'єктом є організована діяльність людей. Організована діяльність - це непросто спільна діяльність людей, об'єднаних загальними інтересами або цілями, симпатіями або цінностями, це діяльність людей, об'єднаних в одну організацію, що підпорядковуються правилам і нормам цієї організації і виконуючих задану їм спільну роботу відповідно до  економічними, технологічними, правовими, організаційними і корпоративними вимогами.

Правила, норми і вимоги організації припускають і породжують особливі психологічні відносини між людьми, що існують тільки в організації, - це управлінські відносини.

Соціально-психологічні відносини виступають як взаємовідносини людей, опосередковані цілями, задачами і цінностями спільної діяльності, тобто її реальним змістом. Управлінські відносини складають організовану спільну діяльність, роблять її організованою. Інакше кажучи, це не відношення в зв'язку з діяльністю, а відношення, що утворять спільну діяльність.

У соціальній психології окремий працівник виступає як частина, як елемент цілого, тобто соціальної групи, поза котрою його поведінка не може бути понята.

У психології управління й окремий працівник, і соціальна група, і колектив виступають у контексті організації, у якій вони входять і без котрої їхній аналіз у плані управління виявляється неповним.

У психології управління, на відміну від психології праці, наприклад, актуальна не проблема відповідності працівника його професії, не проблема фахового добору і фахової орієнтації, а проблема відповідності робітника організації, проблема добору людей в організацію і їхні орієнтації у відношенні особливостей даної організації.

У психології управління, на відміну від соціальної психології праці, об'єктом вивчення стають не просто відносини людей у колективі або соціальній групі, а відносини людей в організації, тобто в умовах, коли дії кожного учасника спільної діяльності задані, продиктовані, підпорядковані загальному порядку робіт, коли учасники пов'язані один з одним не просто взаємною залежністю і взаємною відповідальністю, але і відповідальністю перед законом.

Об'єкт вивчення психології управління становлять люди, що входять у фінансовому і юридичному відношеннях самостійні організації, діяльність яких орієнтована на корисні цілі.

Підходи до розуміння предмета психології управління різноманітні, що у відомій мірі свідчить про складність цього феномена. Так, психологи Є. Є. Вендров і Л. І. Уманський виділяють такі аспекти предмета психології керування:

- соціально-психологічні проблеми виробничих груп і колективів;

-          психологія діяльності керівника;

-          психологія особистості керівника;

-          психологічні проблеми добору керівних кадрів;

-          психолого-педагогічні проблеми підготовки і перепідготовки керівних кадрів.

Психологи В. Ф.Рубахін і А. В. Філіппов у предмет психології управління включають:

- функціонально-структурний аналіз управлінської діяльності;

- соціально-психологічний аналіз виробничих і управлінських колективів і взаємовідносин у них людей;

- психологічні проблеми взаємовідносин між керівником і підлеглими й інші.

Узагальнюючи все сказане, можна зробити висновок, що предмет психології управління - це сукупність психічних явищ і відносин в організації, зокрема:

- психологічні фактори ефективної діяльності менеджерів;

—    психологічні особливості прийняття індивідуальних і групових рішень; - психологічні проблеми лідерства; - проблеми мотивації поведенінських актів суб'єктів управлінських відносин і інше.

Предмет курсу:

  1. роль психологічного і людського чинника в управлінні;
  2. оптимальний розподіл професійних і соціальних ролей у колективі;
  3. лідерство і керівництво;
  4. процеси інтеграції і розвитку колективів;
  5. неформальні відносини в колективі
  6. психологічні механізми прийняття управлінських рішень і виконання функцій менеджменту;
  7. соціально-психологічні якості керівників і спеціалістів;
  8. психологічні основи організації праці і техніки безпеки;
  9. психологічні особливості взаємодії людини з машинами
  10. мотивація і подолання бар'єрів до нововведень.

Можна підтверджувати, що в предмет вивчення психології управління органічно входять традиційні соціально-психологічні явища (лідерство, психологічний клімат, психологія спілкування і т.п.), психологічні проблеми трудової діяльності (психічні стани в рамках трудової діяльності, наприклад), загальної психології (психологічна теорія діяльності, теорія особистості, теорія розвитку), і інших прикладних напрямків психології.

Основними психологічними проблемами , що актуальнимі для сучасних організацій є:

1)      підвищення прогресивної компетентності керівників усіх рівнів (удосконалювання стилів управління, спілкування, прийняття рішень, стратегічного мислення, подолання стресів);

2)      підвищення ефективності методів підготовки і перепідготовки управлінського персоналу;

3)      пошук і активізація людських ресурсів організації (головна задача визначення творчих особистостей);

4)      оцінка і добір менеджерів і спеціалістів для організації;

5)      оцінка і поліпшення соціально-психологічного клімату;

6)    подолання бар'єрів і нововведень.

Психологія управління як наука і практика покликана забезпечити психологічну підготовку менеджерів, сформувати або розвити їх психологічну управлінську культуру, створити необхідні передумови для теоретичного розуміння і практичного застосування найважливіших проблем сфери управління, до яких варто віднести: - розуміння природи управлінських процесів; - знання основ організаційної структури; - чітке уявлення про відповідальність менеджера і її розподіл по рівнях відповідальності; - знання засобів підвищення ефективності управління; - знання інформаційної технології і засобів комунікації, необхідних для керування персоналом; - уміння усно і письмово виражати свої думки; - компетентність у відношенні управління людьми, добору і підготування спеціалістів, спроможних до лідерства, до оптимізації службових і міжособових взаємовідносин серед працівників організації; - здатність планувати і прогнозувати діяльність організації з використанням засобів обчислювальної і комп'ютерної техніки; - уміння оцінювати власну діяльність, робити правильні висновки і підвищувати свою кваліфікацію, виходячи з вимог поточного дня й очікуваних змін у майбутньому; - розвите уявлення про особливості організаційного поводження, структурі малих груп, мотивах і механізмах їхній поводження.

 

Бібліотека онлайн Lection.com.ua створена для студентів та учнів, які прагнуть вчитися і пізнавати нове. Наша онлайн бібліотека підручників має близько 25 книг, ми намагаємося оновлювати нашу базу підручників кожен місяць. Сподіваємося наш сайт вам подобається. З повагою адміністрація.