Вступ

Обов’язковість статистики як дисципліни в системі економічного нав­чання обумовлена її роллю в науковій та практичній діяльності суспільства. Програма підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів фахового спрямування “Статистика” містить низку окремих статистичних курсів. Адже сьогодні в умовах бурхливих процесів глобалізації світової економіки, інформатизації суспільства, розвитку в Україні ринкових відносин зростає потреба у фахівцях-аналітиках, які, володіючи методами системного підходу і сучасними комп’ютерними технологіями, здатні зорієнтуватися та ефективно працювати в будь-якій галузі людської діяльності й завдяки цим якостям посісти належне місце на ринку праці.

Використанню статистичних методів у медицині та біології присвячено багато видань, про що певною мірою свідчить наведений список літератури, на який ми настійно радимо читачеві звернути увагу. Деякі з них стали класичними, зокрема роботи А. М. Меркова, Л. Є. Полякова; підручники з соціальної гігієни та організації охорони здоров’я відомі кільком поколінням медиків і біологів. Останнім часом з’явилося чимало цікавих публікацій українських авторів.

Чим же може стати у пригоді цей навчальний посібник?

Медична (санітарна) статистика — галузь соціальної статистики, яка вивчає здоров’я населення, розвиток системи охорони здоров’я, визначає вплив на них соціально-економічних факторів, обґрунтовує використання статистичних методів аналізу результатів лабораторних і клінічних досліджень. Відповідно виділяють: статистику здоров’я населення, статистику охорони здоров’я та клінічну статистику. Значне місце у вивченні здоров’я населення відведено методам і системі показників демографічної статистики.

Термін “санітарна статистика” в останнє десятиліття замінено терміном “медична статистика”.

Зрозуміло, що таке “виділення” окремих статистик, обумовлене предметом їх дослідження, є, певною мірою, умовним і може змінюватися з розвитком науки та практичної діяльності.

Визначимо, як це впливає на зміст пропонованого навчального посібника. Тут доречно згадати відомі видання попередніх років [43, 56, 57, 93].

Найвідомішими з них для практичних лікарів та організаторів охорони здоров’я є, мабуть, підручники [58, 82]. Викладені в них методологічні принципи та конкретні методики з питань теорії статистики, статистики здоров’я населення та статистики охорони здоров’я доповнені й розвинуті в працях сучасних українських авторів [14, 15, 25, 29]. Що ж стосується особливостей використання статистичних методів у біології та медицині, конкретних питань клінічної статистики, сучасних засобів реалізації методів на основі інформаційних технологій, то їх слід шукати у цілій низці праць, як класичних, виданих в попередні роки, так і у підручниках, монографіях, наукових статтях, матеріалах конференцій, опублікованих останнім часом [2, 21, 43, 68, 95].

Знайомство з ними переконує, що наукові й практичні проблеми медицини та охорони здоров’я нерозривно пов’язані з соціально-економічним розвитком суспільства. Над їх розв’язанням у державних, наукових установах, вищих навчальних закладах плідно співпрацюють фахівці різних спеціальностей: медики, статистики, економісти, спеціалісти з інформатики
та ін. Саме тому студентам-статистикам рівня бакалаврів і магістрів необхідно мати достатні знання з дисципліни “Медична статистика”.

Відповідно до структури курсу, що викладається в KHEУ, у посібнику акцент зроблено на статистиці охорони здоров’я. Стосовно ж двох інших складових медичної статистики, то матеріал, який викладався студентам на інших курсах, до нього не включено. Тому в розділах, присвячених статистиці здоров’я населення, не розглядаються питання демографії, а в клінічній статистиці — загальні питання з теорії статистики. Натомість акцент зроблено на особливості реалізації різних методів у лабораторних і клінічних дослідженнях. Значну увагу приділено принципам статистичного аналізу нових процесів, що відбуваються в галузі, — розвитку економічної діяльності, формуванню ринку медичних послуг, розвитку інформаційних технологій.

Пропонований навчальний посібник може бути використаний як пропедевтичний, тобто як вступний курс до медичної статистики для осіб, що не мають вищої медичної освіти.

Сподіваємося, що, ознайомившись з ним та з рекомендованою літературою, читач матиме достатню базу для успішної практичної роботи та професійного вдосконалення.

Можливо, категорична, повчальна манера викладення окремих розділів книги дещо незвична для підручника. Деякі поняття сьогодні не є загальноприйнятими, а процеси — відпрацьованими в технологічному, організаційному або правовому аспектах. Проте автори не ставили собі за мету вирішити всі ці питання, вони звертають на них увагу читача, запрошують до роздумів і, можливо у майбутньому, до участі у розв’язуванні їх.

Автори будуть щиро вдячні за будь-які зауваження, пропозиції та думки щодо цього навчального посібника.