загрузка...
загрузка...
Оцінки ефективності банківської діяльності - Статистика PDF Друк e-mail
Статистика - Статистика - Герасименко С. С., Головач А. В., Єріна А. М.

19.3. Оцінки ефективності банківської діяльності

Ефективність роботи банку характеризується такими показниками:

  • показники дохідності як відношення прибутку (доходу) до усереднених активів та капіталу;
  • співвідношення темпів зростання кредитів, депозитів, капіталу та штатів працівників банку;
  • продуктивність персоналу, що визначається як дохід у розрахунку на одного працівника та як прибуток у співвідношенні з витратами на заробітну плату;
  • співвідношення середніх процентних ставок, які одержуються та виплачуються;
  • вартість посередництва тощо.

Аналіз продуктивності дає змогу оцінити ефективність одного з трьох ресурсів банку — його працівників, репутації, фінансових зобов’язань, для чого розраховується дохід на керуючого або дохід на рядового працівника банку. Зміна цього відношення в часі безпосередньо відбиває здатність банку керувати своїми кадрами та ефективно на рівні витрат конкурувати з іншими банками.

Згідно із загальними принципами оцінювання ефективності на різних етапах визначення ефективності банківської діяльності за ефект можна взяти: процентний дохід, чистий процентний дохід, валовий операційний дохід, чистий операційний дохід, чистий дохід до сплати податків, чистий дохід після сплати податків, або узагальнено дохід Д .

Процентний дохід — дохід, що формується в результаті основних операцій банку та охоплює всі проценти, одержані банком з різних джерел.

Витрати з виплати процентів — проценти, сплачені за депозитами та отриманими позиками.

Інші операційні доходи — банківська, кредитна та страхова комісія, дохід від обміну іноземної валюти, плата за управління інвестиціями, дохід від торгівлі цінними паперами, прибуток (збитки) від операцій із золотом тощо.

За витрати беруться операційні витрати В у складі персоналу П, будівель і устаткування Б та інших витрат І.

Операційні витрати  поділяють на три категорії:

а) персонал, включаючи пенсії, витрати на переміщення, нав­чання і т. ін.;

б) будівлі та устаткування, включаючи амортизацію, ремонт та утримання;

в) інші витрати, включаючи рекламу, канцелярські та загальні витрати.

Неопераційні доходи та витрати — витрати на створення резервів, покриття збитків за кредитами, списання інвестицій, прибутки (збитки) від нестандартних подій, наприклад від зміни вартості землі, споруд, устаткування в разі їх продажу тощо.

Взаємозв’язок між переліченими показниками ілюструє така таблиця:

Номер
показника

Назва показника

Формула
розрахунку

1

Процентний дохід

2

Процентні витрати

3

Чистий процентний дохід

(1 – 2)

4

Інші операційні доходи (збитки)

5

Операційні витрати

Закінчення табл.

Номер
показника

Назва показника

Формула
розрахунку

6

Валовий операційний дохід (збитки)

(3 + 4)

7

Чистий операційний дохід до виплат податків (відбиває здатність банку одержувати дохід від звичайних банківських операцій)

(6 – 5)

8

Неопераційні доходи

9

Неопераційні витрати

10

Чистий дохід (збитки) до виплати податків

(7 + 8 – 9)

11

Податки

12

Чистий дохід (збитки) після виплати податків

(10 – 11)

На підставі цих даних ефективність банківської діяльності можна визначити за формулою

.

Крім узагальнюючого показника, розраховують і аналізують також частинні показники ефективності, обчислювані за такими формулами.

Частинні показники ефективності:

Розрахункові формули:

затрат праці;

;

основних засобів;

;

інших витрат.

.

Паралельно використовуються такі групи показників.

1. Ефективність затрат праці

=

.

2. Рентабельність операційної діяльності (розраховується в цілому за всіма кредитами, у тому числі окремо за коротко- і довгостроковими)

=

.

3. Віддача статутного
фонду банку

=

.

4. Віддача всіх
фондів банку

=

.

5. Рентабельність
витрат банку

=

.

6. Використання
фондів банку

=

.

7. Відношення кредитів
до фондів банку

=

.

За сукупністю регіональних (або в інших розподілах) підрозділів банку динаміка середнього рівня ефективності Е аналізується за допомогою системи індексів змінного, фіксованого складу та структурних зрушень.

Аналіз динаміки ефекту банківської діяльності за рахунок ефективності та витрат, а також ефективності за рахунок ефекту та витрат здійснюється за методикою, наведеною в підрозд. 19.1.

Ефективність банківської діяльності — основа оцінки рейтингу банків.

Ця оцінка подається диференційовано з урахуванням інтересів суб’єктів банківської діяльності:


Суб’єкти банківської
справи

Основні критерії оцінки
ефективності діяльності

Позичальники

1. Процентна ставка
2. Умови одержання позики і платежу

Вкладники депозитів

1. Процентна ставка за депозитами
2. Умови сплати процентів:
періодичність,
із загальної суми або частки
3. Пільги
4. Фінансова стабільність банку

Акціонери банку

1. Фінансова стабільність банку
2. Рівень дивідендів

Управління банком

1. Ефективність роботи банку і його підрозділів (прибутковість, ліквідність тощо)
2. Можливість управляти роботою підрозділів банку, ризиками окремих видів діяльності
3. Рейтинг банку

Національний банк

Додержання нормативів фінансового стану — ліквідності, платоспроможності, співвідношення власних коштів банку та залучених коштів, відрахувань до резервного фонду; використання кредитного портфеля, залучених коштів

поділи, за якими виконується
статистичний аналіз ефективності

1. За видами

1.1. За пасивними операціями

1.2. За активними операціями, у тому числі кредитна діяльність

2. За напрямками оцінювання

2.1. Ліквідність

2.2. Платоспроможність

2.3. Прибутковість

2.4. Загальна (інтегральна) оцінка ефективності

3. За організаційною структурою

3.1. За окремими регіональними підрозділами банку (дирекціями, відділеннями, філіями)

3.2. За видами банківської діяльності (кредитна, інвестиційна, зовнішньоекономічна, лізингова тощо)

Наведені формули (див. с. 404, 405) використовуються як для аналізу ефективності конкретного банку та його підрозділів, так і для порівняльного аналізу ефективності діяльності сукупності банків.

Рейтинг банку встановлюють на підставі системи показників ефективності. Для цього використовують різні системи. Наприклад, за системою CAMEL оцінюють п’ять компонентів: достатність капіталу, якість активів, управління, надходження, ліквідність. За кожним компонентом установлюється оцінка від «1» до «5», де одиниця «1» означає найвищий, а «5» — найнижчий з усіх можливих рейтингів.

Кожний із цих компонентів обчислюється на базі складових оцінок, у результаті чого для банку встановлюється загальна зведена оцінка (рейтинг).

Комплексна оцінка «1» показує, що банк загалом надійний. Банк уважається стабільним та добре керованим, і через це очікується, що він у змозі протистояти коливанням у бізнесі.

Комплексна оцінка «2» є майже так само високою, як і «1», хоча помічені вади слід вважати істотнішими.

Комплексна оцінка «3» свідчить, що банк здатний протистояти несприятливим умовам, але в разі неефективності заходів, спрямованих на ліквідацію недоліків, перебуватиме під загрозою.

Комплексна оцінка «4» вказує на банк із серйозними проблемами, а також на потребу вжити невідкладних заходів щодо підвищення платоспроможності, яка перебуває під загрозою.

Комплексна оцінка «5» указує на банк, який майже або цілком неплатоспроможний, а отже, може розглядатися питання про його ліквідацію або реорганізацію.

Для обчислення рейтингу як інтегральної оцінки діяльності банку доцільно застосовувати метод багатовимірних середніх.

Алгоритм розрахунку такий. Береться сукупність банківських установ для встановлення рейтингу n . Формується відповідна система показників Х ij і обчислюються їх значення за кожною банківською установою та в середньому за їх сукупністю:

.

Щоб елімінувати масштаб цих показників, обчислюють узагальнюючі показники у вигляді відношення показників окремих банків до середнього їх значення за сукупністю банків:

.

Розраховується середнє значення:

,

де k — кількість показників, які беруть участь у розрахунках.

Ранжирований ряд і є, по суті, оцінкою рейтингу банків.

Подамо кілька зауважень до цієї методики.

1. Усі показники мають бути прямими або зворотними.

2. Обґрунтованість розрахунків рейтингу підвищиться, якщо надати окремим показникам диференційованої ваги згідно з їх значущістю. Ця вага може бути встановлена за допомогою експертних оцінок. Проте останні здебільшого є суб’єктив­ними і тому не досить надійні. Більшої об’єктивності можна досягти, установивши взаємозв’язок між результатами банківської діяльності та факторами, які їх визначають. Для цього доцільно скористатися методами кореляційно-регресійного аналізу, за допомогою яких вимірюється взаємозв’язок між результативною ознакою Y, що характеризує ефект банківської діяльності, наприклад доходом, прибутком тощо, і факторними ознаками X 1 , X 2 ,…, на підставі яких оцінюють рейтинг. При цьому загальний ефект має бути розподілений між окремими факторами.

Аналізуючи відповідний причинний зв’язок, можна як моделі  брати рівняння регресії різних рівнів. Це можуть бути макромоделі, які характеризують сукупність банків (для визначення рейтингу окремих банків), або мікромоделі, що описують залежності в розрізі підрозділів одного банку (коли йдеться про рейтинг цих підрозділів усередині банку). Нагадаємо, що склад сукупності показників добирається окремо як для згаданих рівнів, так і всередині кожного з них для різних суб’єктів банківської діяльності (акціонери, позичальники, вкладники, споживачі інших видів послуг), на рівні правління комерційних банків, НБУ.

Залежно від поставлених цілей застосовують моделі ефективності статичні (наприклад, за рік) або динамічні, що показують зміну в часі. На практиці найчастіше розглядають багатофакторні лінійні рівняння:

З урахуванням мультиколеніарності зв’язку між показниками оцінку ваги окремих факторів у формуванні результативної ознаки, наприклад прибутковості капіталу банку, можна дістати на основі показників множинної детермінації R 2 , парної кореляції r ij та стандартизованих коефіцієнтів регресії — b-коефіцієнтів за формулою:

.

Важливим етапом управління ефективністю є розробка нормативів роботи окремих відділень банку. У такому разі доцільно використовувати не лише абсолютні показники, такі як прибуток, оскільки на їх підставі не можна оцінювати та порівнювати ефективність відділень за періодами часу та в розрізі відділень. Найбільш придатний показник на рівні банку — прибуток у розрахунку на діючий капітал, але на рівні відділень такий показник не дає чіткої картини — одні відділення є великими позикодавцями, а інші — невеликими й надають свої ресурси для подальшого їх використання всередині структури банку, тобто в інших відділеннях. Тому поряд із загальними для банку нормативами для оцінки ефективності діяльності окремих відділень доцільно використовувати такі показники в розрахунку на одного працівника: прибуток, безпроцентні витрати, розмір вкладень, вартість виданих кредитів, кількість договорів, кількість відвідувань стратегічно важливих позичальників, кількість завершених операцій з обслуговування рахунків, кількість закритих рахунків і скарг. Ці показники ефективності мають бути прив’язані до відповідної категорії працівників. Так, кредитні операції розраховують щодо пра­цівників, які здійснюють відповідну діяльність.

Крім того, доцільно використовувати показники вартості нових договорів відносно витрат за кредитами, кількості нових відкритих поточних і депозитних рахунків, якості кредитного портфеля тощо.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.   У чому полягає різниця між ефектом та ефективністю?

2.   Схарактеризуйте різницю між ресурсами та поточними витратами.

3.   Висвітліть спільне і різницю між ефективністю ресурсів та витрат.

4.   Визначіть характеристику по суті та за методами розрахунку й інтерпретацією частинних показників ефективності.

5.  У чому полягає різниця по суті, а також за методами розрахунку й інтерпретацією між показниками абсолютної та відносної економії ресурсів і витрат?

6.  Якими методами здійснюється факторний аналіз ефективності?

7.  Опишіть алгоритм багатофакторного індексного аналізу ефективності.

8.  Як розраховується вплив на динаміку ефекту зміни ефективності та витрат?

9.  Як розраховується вплив на динаміку ефективності зміни ефекту та витрат?

10.  Як оцінюється ефективність на основі виробничої функції?

11.  Які класифікації та групування використовуються для оцінювання ефективності комерційної діяльності?

12.  Подайте перелік та економічну інтерпретацію показників ефективності комерційних угод. Які результати аналізу свідчать про зростання або зниження ефективності комерційних угод?

13.  Якою системою показників характеризується ефективність банківської діяльності?

14.  Які принципи оцінювання ефективності банківської діяльності використовують різні суб’єкти ринку банківських послуг?

15.  Дайте характеристику основних показників ефективності банківської діяльності.

16.  Як оцінюється рейтинг банків?

17.  Обчисліть індекс ефективності суспільного виробництва, якщо у звітному періоді порівняно з базовим затрати праці зросли на 12%, продуктивність праці — на 7%, частка проміжних витрат у валовому випуску знизилася з 78 до 72%, а обсяг ресурсів збільшився на 7%.

18.  Визначіть, на скільки процентів зріс ВВП за рахунок зміни рівня ефективності виробництва і обсягу ресурсів, якщо за цей період обсяг ВВП збільшився на 15%, а обсяг ресурсів — на 12%. Як змінився рівень ефективності виробництва?

19.  За даними таблиці, млрд грн., розрахуйте:

1)   ресурсні показники ефективності виробництва в базовому й звітному періодах;

2)   динаміку цих показників, у тому числі за рахунок зміни ВВП і ресурсів.

Показник

Період

базовий

звітний

ВВП (у фактично діючих цінах)

125

205

Основні засоби *

194

298

Оборотні засоби *

74

118

Ресурси праці сфери матеріального виробництва

46

66

* Середньорічна вартість.

20. За даними попередньої таблиці визначіть частинні ресурсні показники ефективності суспільного виробництва, відносну економію (перевитрати) у звітному періоді порівняно з базовим окремих видів ресурсів.

21. За даними тієї самої таблиці обчисліть абсолютний приріст ВВП за рахунок рівня ефективності суспільного виробництва і обсягу ресурсів.

22. За наведеними в таблиці даними, млрд грн., обчисліть:

1)    витратні показники ефективності виробництва в базовому і звітному періодах;

2)    динаміку цих показників за рахунок зміни ВВП і обсягу
витрат.

Показник

Період

базовий

звітний

ВВП

125

205

Сума нарахованої амортизації, що відображає споживання основних засобів

11

22

Матеріальні витрати (без амортизації)

106

148

Фонд оплати праці працівників сфери матеріального виробництва

36

50

23.  Підприємство роздрібної торгівлі дістало пропозицію закупити у промислового підприємства свого району 2000 одиниць товару. У процесі обговорення угоди встановлено, що ціна за одиницю товару з урахуванням наданої знижки становить 1000 грн. Рівень торговельної націнки до відпускної ціни виробника становить 25%. Згідно з поперед­ньою калькуляцією загальна сума матеріальних та прирівняних до них витрат становить 49 900 грн., витрати на оплату праці, які відносяться на витрати за угодою, — 60 000 грн., сума обов’язкових платежів за угодою, які відносяться до витрат обертання, — 33 200 грн., податок на додану вартість — 83 350 грн.

Обчисліть показники ефективності за угодою щодо витрат обігу, товарообігу, а також витрат із закупівлі та реалізації товару.

24.  За даними таблиці, тис. грн., розрахуйте для двох установ банку разом:

індекси змінного, фіксованого складу і структурних зрушень середнього рівня рентабельності, а також індивідуальні індекси рентабельності;

абсолютний приріст прибутку за рахунок динаміки обсягу власних коштів і рівня рентабельності;

зміну рівня рентабельності за рахунок динаміки обсягів власних коштів і прибутку.

Зробіть висновки.

Установа банку

Обсяг власних коштів
за період

Обсяг прибутку
за період

базовий

звітний

базовий

звітний

І

1925

4812

2310

6110

ІІ

1575

4625

1733

5596

 

Бібліотека онлайн Lection.com.ua створена для студентів та учнів, які прагнуть вчитися і пізнавати нове. Наша онлайн бібліотека підручників має близько 25 книг, ми намагаємося оновлювати нашу базу підручників кожен місяць. Сподіваємося наш сайт вам подобається. З повагою адміністрація.