загрузка...
загрузка...
Статистика ефективності використання матеріальних ресурсів - Статистика PDF Друк e-mail
Статистика - Статистика - Герасименко С. С., Головач А. В., Єріна А. М.

19.5. Статистика ефективності
використання матеріальних ресурсів

Існує тісний зв’язок між ефективністю використання матеріальних ресурсів та ефективністю праці: перше неможливе без другого, і навпаки. У наш техногенний час «голими» руками небагато зробиш. Це стосується всіх без винятку сфер діяльності. Якщо у виробничих галузях технічні засоби взагалі зумовлюють досяжність кінцевого результату (адже без них створення відповідної продукції чи надання послуг неможливе), то у творчій сфері технічні засоби допомагають економити час, тим самим підвищуючи ефективність живої праці. Тому під час розгляду ефективності матеріальних ресурсів слід завжди пам’ятати, що ці ресурси без докладання людської праці не мають жодної цінності, а з’явля­ється і зростає вона лише завдяки людським рукам.

Існують три відмінності між трудовими і матеріальними ресурсами, які впливають на розрахунки та інтерпретацію показників їх ефективності, а саме:

1) вартісна одиниця вимірювання матеріальних ресурсів, до яких належать різноманітні предмети й засоби праці, а також сировина, використана для здобуття ефекту, на відміну від трудових, про які йшлося під час вивчення ефективності праці;

2) облік у грошових одиницях потребує врахування такої складової, як час, оскільки вона впливає на зміну будь-якого вартісного показника;

3) у грошових одиницях можуть у разі потреби бути оцінені й трудові ресурси, причому відповідна вартість, яка об’єктивно відбиває споживну вартість товару «робоча сила», у процесі використання може зростати завдяки навчанню робітників та збагаченню їхнього досвіду, тоді як споживна вартість матеріальних ресурсів може лише зменшуватися (винятком є сільськогосподарські угіддя як основна складова матеріальних ресурсів у сільському господарстві, але це окрема проблема, з’ясування якої виходить за рамки нашого підручника).

Розглянемо особливості використання методів статистики для вивчення ефективності двох елементів матеріальних ресурсів: а) основних засобів; б) оборотних засобів.

Нагадаємо, що початкова — у момент початку першого циклу діяльності фірми — вартість цих двох елементів формується за рахунок основного (початкового, а для акціонерного товариства — по­чаткового акціонерного) капіталу фірми. І хоча в процесі подальшого функціонування між розміром капіталу та вартістю засобів виникає розрив, у перший момент ці два вартісні показники мають збігатися.

Отже, можна виокремити капітальні витрати, які уречевлені в матеріальних ресурсах, та поточні витрати матеріальних ресурсів. Під поточними розуміють ті витрати, які припадають на виробника (знову, як і в попередньому підрозділі, для спрощення пояснень за основний приклад візьмемо переробну промисловість) у звітному періоді щодо продукції, виробленої в цьому періоді. Для основних засобів такими витратами є амортизаційні відрахування, а для оборотних — загальна вартість сировини, матеріалів, палива, інструментів та запчастин, що їх було використано у звітному періоді.

Витрати матеріальних ресурсів поділяють на капітальні та поточні й розглядають відповідно два показники: а) ефективність капітальних ресурсів ; б) ефективність поточних ресурсів .

Застосування того чи іншого показника ефективності зумовлюється метою дослідження, складністю об’єкта дослідження та можливістю узагальнення елементів, що потрібні для його розрахунку. Через складність структури країни чи окремої галузі при розрахунках показників доводиться узагальнювати як різнорідні ефекти, так і різні види ресурсів.

Щодо основних засобів це потребує об’єднання й оцінювання ефективності використання сили-силенної різнорідного (за віком, технічним станом, відповідністю сучасному рівню технології і т. ін.) устаткування. І якщо для узагальнюючих показників продукції існують, як відомо, загальноприйняті методи їх розрахунків, то об’єднувати умовну вартість (а умовна вона з огляду на перелічені щойно чинники) різнорідних основних засобів недоцільно. Тому для оцінювання ефективності використання основних засобів на рівні, вищому за окреме підприємство, обчислюють показник амортизаційної місткості :

.

Цей показник перебуває під впливом багатьох структурних факторів, що, на жаль, не можна елімінувати, а тому порівняння їх як у статиці, так і в динаміці не дають достатньо об’єктивних висновків. Найбільш впливовими є два структурні фактори:

1) вікова структура основних засобів, яку відбиває їх технічний стан: амортизаційні відрахування на нові фонди вищі, ніж на старі, і не завжди технічна якість нового устаткування збільшує випуск продукції пропорційно до його вартості. От і виходить, що показник амортизаційної місткості може бути вищим для виробництва із новим обладнанням.

2) виробнича натурально-предметна структура основних засобів — співвідношення вартості активної та пасивної частин основних виробничих засобів, яке також має досить суб’єктивний характер у зв’язку із впливом на вартісні показники оцінки фактора часу, насамперед коли йдеться про будинки та споруди, які часто мають досить «похилий» вік і, з погляду обліку, давно себе окупили за рахунок амортизаційних відрахувань, тобто — нічого на варті. Методики, які нині використовують у ході приватизації для оцінювання основних фондів, мають стільки недоліків, що лише для їх критики довелося б написати окрему книжку.

Тому більш об’єктивну характеристику дає показник (який розраховують для рівня підприємства чи фірми) під назвою віддача засобів :

.

При обчисленні знаменника засоби враховують за повною первісною вартістю, причому не тільки власні, а й орендовані.

Використання цього показника дає змогу позбавитись від двох вад, про які було сказано раніше і які притаманні показникам, що розраховуються на вищому структурному рівні, ніж підприємство. По-перше, вікова структура засобів у окремому підприємстві за звітний період змінюється незначно, а тому й має невеликий вплив на показник віддачі засобів. По-друге, метод ланцюгових підстановок дає можливість виокремити вплив зміни виробничої структури основних засобів, чим досягається більша точність вис­новків про зміни ефективності використання основних засобів.

Нехай , а частка активних основних засобів ОЗ А в їх загальній вартості , тоді віддача активних основних засобів

.

Звідси , що й дозволяє використати згаданий метод ланцюгових підстановок:

;

.

У тих галузях, де вся продукція може бути узагальнена за допомогою натуральних чи умовно-натуральних одиниць вимірювання, для характеристики ефективності основних засобів використовують показник фондомісткості продукції:

.

Як і показник трудомісткості, показник фондомісткості перебуває під впливом структури продукції, і при його порівнянні слід використовувати індекси фіксованого складу для елімінування впливу цього  фактора. Існує також практика розрахунку показника фондомісткості щодо вартісного показника ефекту. Але в цьому разі вплив зміни структури продукції на нього врахувати не можна.

Вплив технічної озброєності виробництва на продуктивність праці є важливою складовою зростання ефективності. Певною мірою рівень технічної озброєності може бути оцінений показником фондоозброєності праці:

.

Цей показник залежно від мети дослідження може бути обчис­лений і як моментний, і як середній за період. При цьому в чисельник і знаменник формули підставляють відповідні моментні чи інтервальні показники. З огляду на те, що, по-перше, нові сучасні машини та обладнання коштують дорожче, ніж їх попередники, а по-друге, мають більшу потужність і вищий рівень автоматизації, можна говорити про досить об’єктивний характер оцінки впливу технічного фактора виробництва на продуктивність праці з використанням показника фондоозброєності праці. Цей зв’язок описується такою залежністю:

W = f Ф, оскільки

За такої форми запису створюється враження, що це віддача засобів та фондоозброєність праці є факторами, які формують продуктивність праці. Але згідно з викладеним в підрозд. 19.4 наведена формула лише ілюструє форму зв’язку між показниками, а не вказує на причину і наслідки. Отже, з погляду логіки показник віддачі засобів у даному разі — це тільки кількісний показник, який дозволяє оцінити, якою мірою зміна фондоозброєності впливає на продуктивність праці. Наприклад, якщо в базовому періоді фондоозброєність становила 50000 грн./особа, а продуктивність праці — 25000 грн./особа, то тоді віддача засобів дорівнювала

у звітному періоді ці показники досягли відповідно 100000, 75000 та 0,75. Згідно з методом ланцюгових підстановок маємо:

(100000 – 50000) 0,5 = 25000 грн./особа,

тобто приріст продуктивності праці (75000 – 25000 = 50000) наполовину був зумовлений зміною її фондоозброєності.

Як бачимо, у цьому розрахунку віддача засобів базового періоду являла собою коефіцієнт співвідношення між фондоозброєністю та продуктивністю праці, а не показник, що потребує самос­тійної економічної інтерпретації.

Значний вплив на результати діяльності фірми має й ефективність використання оборотних засобів, у складі яких найбільша частка, звичайно, належить сировині та матеріалам, які використовуються для виготовлення продукції. Ця ефективність за аналогією з ефективністю інших видів ресурсів може вимірюватися з допомогою показника матеріаломісткості продукції . Він розраховується за однакового теоретичного підходу для всіх рівнів господарювання: як національного, так і рівня підприємства:

.

Проте існує й деяка відмінність у розрахунку, а отже, й аналізі показника матеріаломісткості для економіки в цілому і для окремої фірми. Якщо в першому випадку (з огляду на великий асортимент як використаних матеріалів, так і виробленої продукції) загальнонаціональний показник матеріаломісткості потребує узагальнення складових їх вартісним оцінюванням, то на рівні фірми використовуються частинні показники матеріаломісткості: питома витрата , де M i — загальні витрати матеріалу і на виготовлення продукції j .

Зрозуміло, що частинні показники і на рівні фірми потребують узагальнення для остаточного оцінювання результатів діяльності фірми. Такий узагальнюючий показник матеріаломісткості продукції має вигляд

.

Він розкладається на чотири складові, інакше кажучи — чотири фактори, що його формують: — питома витрата матеріалів; — ціна матеріалів; — ціна продукції;  — структура продукції з різною матеріаломісткістю. Причому й справді ефективність матеріальних витрат характеризує показник , що зумовлений як внутрішніми, так і зовнішніми факторами. До перших належать технічний стан обладнання, загальний рівень використовуваної технології виробництва, кваліфікація робочої сили, а до других — якість витраченої сировини і матеріалів, що безпосередньо пов’язана з . Тобто можна досягти економії сировини і матеріалів, використавши у виробництві більш якісний, але дорожчий матеріал, що зрештою знівелює  вплив економії і незначно змінить чисельник показника К М.

Інша справа — зміна p i під впливом факторів кон’юнктури ринку, що не залежать від діяльності підприємства. Щоб елімінувати цей вплив, під час порівняльного аналізу необхідно виключити зміни витрат на матеріали за рахунок зміни цін. Наприклад, у разі розрахунку індексу матеріаломісткості продукції змінного складу маємо:

Як ми знаємо, виключити вплив зміни структури продукції можна розрахунком , який і дасть кількісну оцінку зміни ефективності використання матеріальних витрат. Вплив зміни матеріаломісткості продукції на собівартість, а надалі — на показники рентабельності підприємства — визначається так само, як і вплив зміни продуктивності праці.

Завдання для самоконтролю

1. Різниця між розрахунками використання основних засобів ресурс­ним та витратним методами.

2. Як урахувати вплив терміну використання обладнання на показник віддачі засобів?

3. Що розуміють під активною частиною основних засобів у різних галузях економіки? Наведіть приклади.

4. Чи впливає використовуваний метод нарахування амортизації на ефективність використання основних засобів?

5. Які особливості розрахунку та аналізу віддачі засобів у сільському господарстві?

6. Що зумовлює рівень фондоозброєності виробництва?

7. Чому в торгівлі показник віддачі засобів відіграє меншу роль в оцінці результатів роботи, ніж у промисловості?

8. Вартість основних засобів становила в базовому році 5000 тис. грн., у тому числі машин і устаткування — 1000 тис. грн. У звітному році вартість основних засобів збільшилася на 10%, вартість продукції — на 21%, а частка активної частини основних засобів — на 5%. На скільки процентів змінилася віддача засобів активної частини основних засобів?

9. Вартість продукції підприємства збільшилась з 900 тис. грн. до 1188 тис. грн., а основних засобів — на 20%. Обчисліть приріст продук­ції за рахунок зміни віддачі засобів.

10. За наведеними даними обчисліть:

1) зведені індекси віддачі засобів та фондомісткості;

2) зміну обсягу робіт за рахунок зміни структури основних засобів;

3) зміну задіяних основних засобів під впливом зміни структури виконаних робіт.

Будівельна
дільниця

Обсяг будівельно-монтажних
робіт, тис. грн.

Віддача засобів

Базовий період

Звітний період

Базовий період

Звітний період

1

3400

3800

4

5

2

3600

7200

3

4

Разом

7000

11000

11. Загальні витрати матеріалу у звітному періоді становили 450 т при запланованих витратах 420 т. Випуск продукції, виготовленої з цього матеріалу, становив 200 од. при плані 150 од. Обчисліть відносну економію матеріалу у звітному періоді.

 

Бібліотека онлайн Lection.com.ua створена для студентів та учнів, які прагнуть вчитися і пізнавати нове. Наша онлайн бібліотека підручників має близько 25 книг, ми намагаємося оновлювати нашу базу підручників кожен місяць. Сподіваємося наш сайт вам подобається. З повагою адміністрація.