Тире

Тире ставиться:

1. Між підметом і присудком, коли присудок виражений іменником у називному відмінку, а дієслова-зв’язки немає: Чистотіл — дуже корисна рослина. Двадцять та десять — тридцять.

Пісня і праця — великі дві сили,

Їм я бажаю до скону служить ( І. Франко ).

2. Між підметом і присудком, якщо один з цих членів виражений інфінітивом:

Життя прожити — не поле перейти (Нар. прислів’я) .

Співати — її улюблене заняття.

3. Перед словами це , оце , то, ось , (це) значить , якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується за допомогою цих слів до підмета:

Гетьман, може, як ніхто інший знав, що любити Україну — це найперше захистити її від ворогів ( О. Лупій ).

Жити мені без праці — значить не жити ( Д. Павличко ).

4. На місці пропущеного члена речення, переважно присудка:

Крізь шибку виднілись білі колони тераси, а за ними — квітник.

Без витоку нема ріки,

Як без коріння — крони ( П. Осадчук ).

5. Перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення:

День, вечір, ніч, ранок — все біле, все тьмяне ( Леся Українка ).

Ні спека дня, ні бурі, ні морози —

Ніщо не вб’є любов мою живу (В. Сосюра).

6. Для виділення прикладок, якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна вставити слова а саме :

У своїм невеличкім гурточку він (Гуща) завів новину — гуртову працю (М. Коцюбинський).

!  Увага. Якщо прикладка є власним іменем, то вона частіше відокремлюється комами:

У старшого брата, Семена , очі були голубі та прозорі.

7. Між реченнями, що входять до складного безсполучникового чи складносурядного речення, якщо в другому з них подається висновок або наслідок дії першого:

Вдарив революціонер —

Захитався світ (П. Тичина).

Минали літа — росли сини (А. Головко).

Орач торкнеться до керма руками — і нива дзвонить темним сріблом скиб ( М. Стельмах ).

8. Між частинами складного безсполучникового речення, коли перша частина виражає причину або умову, а друга — наслідок:

…Попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали, попадався вбогий — вони його наділяли (Марко Вовчок).

9. Між реченнями, коли їх зміст різко протиставляється:

Ще сонячні промені сплять —

Досвітні огні вже горять! (Леся Українка).

10. Між двома або кількома власними іменами, сукупністю яких називається вчення, теорія, науковий закон:

Фізичний закон Бойля—Маріотта.

Закон Джоуля—Ленца.

11. Між двома словами на означення просторових, часових або кількісних меж:

Автострада Львів — Київ.

Навчання на курсах триватиме протягом вересня — грудня.

Вантаж вагою вісім — десять тонн.

12. Для виділення поширеної групи вставних слів або вставного речення, що стоїть у середині речення:

Топольський — молодий чоловік, але — на думку пана посла — надзвичайно талановитий і солідний (О. Маковей).

Опукою згори — аж вітром зашуміло —

Орел ушкварив на ягня (Є. Гребінка).

13. У періоді разом з комою для відзначення переходу від підвищення інтонації до зниження:

Як тільки ясний день погасне

І ніч покриє божий мир,

І наше лихо трохи засне,

І стихне людський поговір, —

Я йду до берега крутого,

І довго там дивлюся я,

Як із-за лісу, з-за густого

Зіходить зіронька моя (Л. Глібов).

14. Для означення спеціально підкреслюваної паузи різного змістового й стилістичного характеру:

Сьогодні — майбутнього

далину я оком прозираю (П. Тичина).

Не слухає сонце,

за гору сідає

І нам посилає

На всю ніч — прощай (В. Самійленко).

! Увага. Слід розрізняти тире як розділовий знак і дефіс як знак орфографічний. Обидва знаки розрізняються функціями і розміром: тире (—) довше, а дефіс (-) коротший.